ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2004 Справа N 36/542
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна – головуючого,
Є. Чернова,
В. Цвігун
за участю представників:
позивача О.Зозуля, О.Голенко,
відповідача В.Гудзь
розглянув касаційну скаргу
(подання) Фонду державного майна України
на постанову від 29.03.2004
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 36/542
за позовом Української спілки товаровиробників і
підприємців
до Фонду державного майна України
про визнання недійсним договору оренди
В С Т А Н О В И В:
Українська спілка товаровиробників і підприємців подала позов
12.11.2003р. до Державного підприємства “Центр ринкових
інформаційних технологій та маркетингу” про спонукання до
виконання договірних зобов'язань за договором № 613 від
13.04.2000р. на оренду нежитлового приміщення.
За клопотанням Державного підприємства “Центр ринкових
інформаційних технологій та маркетингу” ухвалою господарського
суду м. Києва від 08.12.2003р. по справі № 36/542 залучено до
справи іншого відповідача - Фонд державного майна України.
Позивач 19.01.2004р. змінює свої позовні вимоги та просить суд
визнати договір оренди № 613 від 13.04.2000р. на оренду
нежитлового приміщення недійсним.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.02.2004р. по справі
№ 36/542 (суддя Т. Трофименко) в задоволенні позову відмовлено.
При винесенні такого рішення суд виходив з того, що не
підписання сторонами акта прийому-передачі не є підставою для
визнання договору недійсним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду (судді М.
Куц, П. Дзюбко, І. Панова) від 29.03.2004р. по справі № 36/542
рішення господарського суду м. Києва від 11.02.2004р. по справі
№ 36/542 скасовано, провадження у справі припинено.
При винесенні рішення колегія суду керувалася п. 1-1 ст. 80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої провадження у справі
підлягає припиненню, оскільки недійсною може бути визнана лише
укладена угода, тобто така, щодо якої сторонами в потрібній
формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. Сторонами порушені
вимоги ст. ст. 11 та 13 Закону України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
оскільки ними не визначений
об'єкт оренди а також строки і умови передачі орендованого
майна. Відповідно до ст. 153 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір
вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх
істотних умов, тобто договір оренди укладений не був. Отже
провадження по справі підлягає припиненню за відсутністю
предмета спору.
Фонд державного майна України в касаційній скарзі просить
постанову Київського апеляційного господарського суду від
29.03.2004р. по справі № 36/542 скасувати, а рішення
господарського суду м. Києва від 11.02.2004р. по справі № 36/542
залишити без змін, оскільки при винесенні постанови було
порушено норми матеріального права, а саме: судом порушені норми
ст. ст. 11 та 13 Закону України “Про оренду державного та
Комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
, оскільки усі істотні умови
договору № 613 від 13.04.2000р. на оренду нежитлового приміщення
були передбачені та узгоджені сторонами шляхом підписання його
тексту.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи та встановив наступне.
Дослідивши текст договору оренди № 613 від 13.04.2000р. на
оренду нежитлового приміщення, касаційна інстанція приходить до
висновку про те, що сторонами договору були порушені вимоги
ст.ст. 11 та 13 Закону України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
(далі Закон), не визначений
об'єкт оренди (склад майна), що має суттєве значення. В оренду
передано приміщення у вигляді окремих кімнат, не визначені
строки та умови передачі орендованого майна (об’єкта оренди),
договір оренди з Фондом державного майна укладено в період дії
іншого договору оренди на це приміщення, при чому якщо у першому
договорі оренди конкретизовані кімнати на різних поверхах
будівлі, то у другому зазначена лише загальна площа.
Згідно ст. 12 Закону ( 2269-12 ) (2269-12)
договір оренди вважається
укладеним з моменту досягнення сторонами домовленості з усіх
істотних умов і підписання ними тексту договору.
Відповідно до ст. 153 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір вважається
укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних
умов.
Істотні умови для договорів оренди визначені ч. 1 ст. 10 Закону,
а саме: об'єкт оренди (склад і вартість майна), термін, на який
укладається договір оренди та інше.
Отже провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1
ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
за відсутністю предмету спору в
зв'язку з відсутністю в договорі оренди усіх істотних умов.
Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 107, п. 2
ст. 111-9, 111-11, 111-12, 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И Л И:
1. У задоволенні касаційної скарги відмовити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
29.03.2004р. по справі № 36/542 залишити без змін.