ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2004 Справа N 26/201-03-4174
Виший господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого у
засіданні судді
Суддів:
розглянувши Малого підприємства ТОВ
матеріали “Одеселектропастранс ЛТД”
касаційної скарги
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 30.09.2003р.
у справі № 26/201-03-4174
за позовом Малого підприємства ТОВ
“Одеселектропастранс ЛТД”
до Сільськогосподарського кооперативу
“Україна”
про Зобов'язання виконати умови договору та стягнення 130150,00
грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарською суду Одеської області від 22.07.2003р. зі
справи № 26/201-03-4174 позов МП ТОВ “Одеселектропастранс ЛТД”
(далі – “Позивач”) про зобов'язання СГ'К “Україна” (надалі –
“Відповідач”) задоволено та зобов'язано Відповідача виконати в
натурі обов'язки за договором купівлі-продажу
сільськогосподарської продукції № 010300 від 01.03.2000р., а
саме поставити позивачу пшеницю продовольчу ДСТУ 376848 по ціні
140,00 грн. за тону, горох ДСТУ 28674-40 по ціні 140,00 грн. за
тону, та ячмінь фуражний ДСТУ 376948 по ціні 190,00 грн. за тону
на загальну суму 130150,00 грн. Також з відповідача стягнуто на
користь позивача 130150,00 грн. у якості основного боргу,
держмито - 1301,5 грн. та 118,00 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням Відповідач звернувся до
Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду
Одеської області від 22.07.2003р. зі справи № 26/201-03-4174 та
прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу у позові на
підставі того, що під час винесення оскаржуваного рішення
господарським судом безпідставно замість штрафних санкцій
стягнуто суму основного боргу, а також на підставі того, що на
момент судового розгляду спірний договір припинив свою дію.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
30.09.2003р. рішення господарського суду Одеської області від
22.07.2003р. скасовано та в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного
господарського суду, Позивач звернувся до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
постанову Одеського апеляційного господарського суду. Позивач
посилається на те, що Одеським апеляційним господарським невірно
встановлено прострочення кредитора в зобов'язанні внаслідок чого
неправомірно застосовано ст. ст. 210, 222 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в частині. Крім того, Позивач вважає, що
Одеським апеляційним господарським судом порушено п. 3 ст. 84
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме, відхилено докази Позивача, які
не булли надані в суді першої інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм
матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваної
постанови, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
1.03.2000 року між сторонами укладено договір № 010300
відповідно до якого Відповідач зобов'язався продати, а Позивач
купити сільськогосподарську продукцію на загальну суму 130150,00
грн.
Під час розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом
встановлено, що за своєю правовою природою є договором поставки.
Судом також встановлено, що на момент підписання договору
сторони не узгодили кількість конкретної продукції, яку
продавець зобов'язаний був поставити в рамках суми договору.
Відповідно до умов спірного договору Позивач був зобов'язаний
перед поставкою направити Відповідачу письмову заявку з
зазначенням конкретної продукції і її кількості, а Відповідач –
поставити вказану в заявці сільгосппродукцію у строк до
15.10.2000 року.
Відповідно до вимог ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
повинні виконуватися належним чином і в установлений строк
відповідно до умов договору, а при відсутності таких вказівок -
відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Позивач у вказаний у договорі строк письмову заявку Відповідачу
не направив. Отже, колегія суддів вважає, Одеським апеляційним
господарським судом зроблено правильний висновок, що невиконання
Відповідачем зобов'язання поставити сільськогосподарську
продукцію обумовлено виною Позивача, у зв'язку з чим на підставі
ст. 210 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
Відповідач звільняється від
відповідальності за невиконання зобов'язань за даним
договором. Оскільки неможливість виконати зобов'язання у строк
встановлений договором – до 15.10.2000р. була викликана
обставинами за які він не відповідає, а саме – ненаданням у
встановлений строк позивачем заявки, то колегія суддів
погоджується також з висновком Одеського апеляційного
господарського суду, що зобов'язання покладені на Відповідача
вказаним вище договором у відповідності з вимогами згідно
ст. 222 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з 15.10.2000р. вважаються
припиненими, а висновок господарського суду Одеської області про
односторонню відмову від виконання зобов'язання – помилковим.
Колегія суддів вважає, що Одеським апеляційним господарським
судом правомірно відхилено надані представником Позивача у
судовому засіданні докази - заявку від 15.01.2003р. та претензію
від 07.04.2003р. як таких, що подані після 15.10.2000р., а отже
і не породжують ніяких обов'язків у Відповідача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень, отже твердження Позивача про
необов'язковість доказування тих обставин, на яких грунтуються
позовні вимоги є безпідставним.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що під час розгляду
справи Одеським апеляційним господарським судом фактичні
обставини справи встановлено на основі всебічного, повного і
об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду
відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична
оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу малого підприємства ТОВ
“Одеселектропастранс ЛТД” залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
30.09.2003р. залишити без змін.