ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2004 Справа N 21/778
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
розглянув
касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна
України по Закарпатській області
на постанову від 16.03.2004 Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 21/778 господарського суду м. Києва
за позовом Регіонального відділення Фонду державного
майна
України по Закарпатській області
до ТзОВ “Антарес-2000"
3-тя особа на стороні
позивача, яка не заявляє
самостійних вимог Українська фондова біржа
про стягнення 145 312,26 грн.
в судовому засідання взяли участь представники:
ТзОВ “Антарес-2000” - Яринко Б.В. (дор. № 2 від 17.02.2004)
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.12.2003 позовні
вимоги задоволено. З відповідача стягнуто 145312 грн. 26
коп. неустойки за невиконання умов контракту (суддя Е.Шевченко).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
16.03.2004 рішення місцевого суду від 08.12.2003 скасовано і в
позові відмовлено з тих підстав, що результати торгів у судовому
порядку недійсними не визнавалися, вина відповідача у несплаті
решти суми за придбані акції відсутня, а відтак, відсутні
підстави для стягнення з відповідача неустойки (колегія суддів у
складі: Б. Львов, А. Полянський, Г. Коробенко).
Регіональне відділення Фонду державного майну України по
Закарпатській області в поданій касаційній скарзі просить
скасуввати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі
рішення місцевого суду від 08.12.2003. Скарга мотивована тим, що
апеляційним судом порушені вимоги матеріального права, зокрема
ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, якою передбачено, що зобов’язання
повинні виконуватися належним чином і в установлені строки
відповідно договору.
Відповідно п. 6.16 Положення про порядок продажу в процесі
приватизацўї на фондових біржах пакетів акцій відкритих
акціонерних товариств підставою для визнання недійсними торгів у
судовому порядку є порушення вимог зазначеного Положення в ході
проведення торгів. А відповідно п. 6.7 цього ж Положення
порушення покупцем термінів оплати контрактів є підставою для
розірвання контрактів та визнання недійсними результатів торгів
за даним пакетом.
З регіонального відділення Фонду держмайна України по
Закарпатській області всупереч п. 35 ст. 4 Декрету “Про державне
мито” ( 7-93 ) (7-93)
стягнуто 727 грн. держмита.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судом апеляційної інстанції встановлене наступне.
01.07.2003 сторони уклали біржовий контракт № 4/3, відповідно
якому відповідач приймає 682160 простих іменних акцій ВАТ
“Хустський консервний завод” за ціною 1227888 грн. і в строк по
08.07.2003 здійснює оплату.
Позивач листом від 08.09.2003 повідомив фондову біржу, що
наказом Регіонального відділення ФДМУ від 22.08.2003 № 03-06/201
анульовано результати торгів та біржовий контракт у зв’язку з
порушенням покупцем терміну його оплати та на останнього
накладено санкції у вигляді неустойки в розмірі 20% від суми
угоди.
Встановлено, що позивач видав розпорядження фондової біржі
призупинити фінансові операції, пов’язані з продажем пакета
акцій ВАТ “Хустський консервний завод”, яке біржа отримала
08.07.2003. Аналогічний лист надійшов і відповідачу, який в свою
чергу, зупинив перерахування коштів за акції.
В подальшому позивач фінансові операції, пов’язані з продажем
пакета акцій ВАТ “Хустський консервний завод” не поновлював.
Відповідно п. 6.7 Положення про порядок продажу на фондових
біржах пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що
належать державі від 16.11.1998 року, зареєстрованого в Мінюсті
України 17.12.1998 року порушення покупцями термінів оплати
контрактўв є підставою для розірвання відповідних контрактів та
визнання недійсними торгів за даним пакетом акцій. У цьому разі
покупець повинен сплатити неустойку в розмірі, передбаченому
контрактом, та інші необхідні платежі. Порушення вимог цього
Положення в ході проведення торгів є підставою для визнання в
судовому порядку недійсними результатів торгів як в цілому, так
і за окремими позиціями (п. 6.16).
З огляду на викладене, апеляційний суд правильно зазначив, що
торги у даному випадку недійсними у судовому порядку не
визнавалися.
Судом встановлено, що відповідач був позбавлений можливості
своєчасно оплатити придбані акції за контрактом, оскільки за
листом ФДМУ фондова біржа призупинила фінансові операції,
пов’язані з продажем пакета акцій ВАТ “Хустський консервний
завод”. За таких обставин апеляційний суд дійшов обгрунтованого
висновку, що відсутні законні підстави для стягнення неустойки.
Що стосується умов договору про розірвання контракту, то поряд з
ініціативою продавця про розірвання контракту повинні
виконуватися і інші умови порядку розірвання договорів,
викладені в ст. 11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Судами їх виконання не встановлено.
Посилання скаржника на безпідставне стягнення з нього державного
мита до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки
відповідно до п. 5 ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
стороні, на
користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує
мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона
звільнена від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна
України по Закарпатській області залишити без задоволення,
постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.03.04 у справі № 21/778 залишити без змін.