ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 06.07.2004                                      Справа N 15/4067
 
                           м. Київ
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грека Б.М.,
суддів Бур'янової С.С., Жаботиної Г.В.,
 
розглянувши
касаційну скаргу    управління ПФУ в H-ському районі м. Черкаси
 
на                  рішення господарського суду Черкаської області
                    від 28.01.2004 року  та  постанову  Київського
                    апеляційного     господарського    суду    від
                    01.04.2004 року
 
у справі            № 15/4067
 
за позовом          ТОВ "XXX"
 
до                  управління ПФУ в H-ському районі м. Черкаси
 
про                 визнання недійсним рішення,
 
За участю представників сторін
 
від позивача А.А.А. дов. від 05.07.2004р. № 233,
від відповідача не з'явився
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського  суду  Черкаської  області  від 28.01.2004
року (суддя Потапенко В.В.) позов ТОВ  "XXX"  задоволено,  визнано
недійсним повідомлення управління ПФУ в H-ському районі м. Черкаси
від 20.10.2003 року №  331,  стягнуто  з  відповідача  на  користь
позивача  85,00  грн.  державного  мита  та 118,00 грн.  витрат на
інформаційно  -  технічне  забезпечення  судового  процесу.   Суд,
обгрунтовуючи   своє  рішення,  посилається  на  положення  Закону
України  "Про  збір  на обов'язкове державне пенсійне страхування"
( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
        , Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
        ,  Інструкції про порядок  обчислення
сплати  підприємствами,  установами,  організаціями та громадянами
збору  на  обов'язкове  державне   пенсійне   страхування,   інших
платежів,  а  також  обліку  їх  надходження  до  Пенсійного фонду
України ( z0998-01 ) (z0998-01)
         та  Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
Постановою Київського   апеляційного   господарського   суду   від
01.04.2004 року   апеляційну   скаргу   відповідача  залишено  без
задоволення,  а рішення господарського суду Черкаської області від
28.01.2004 року у справі № 15/4067 без змін з тих же підстав.
 
Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх судових інстанцій,
відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду  України в якій просить скасувати рішення господарського суду
Черкаської області від 28.01.2004  року  та  постанову  Київського
апеляційного  господарського  суду  від  01.04.2004  року по даній
справі  повністю  та  прийняти  нове  рішення,  яким  відмовити  у
задоволенні  позовних  вимог,  посилаючись на невірне застосування
судами норм матеріального права,  а саме ст. 2 Закону України "Про
збір  на  обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
        
та п.  п.  1,  2 ст.  5 Декрету Кабінету  Міністрів  України  "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
        .
 
У відзиві  на  касаційну  скаргу,  позивач заперечує проти доводів
викладених  в  ній,  вважає  їх  безпідставними,  а  тому  просить
повністю відмовити відповідачу у задоволенні касаційної скарги.
 
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
 
Заслухавши суддю  -  доповідача  та  доводи представника позивача,
проаналізувавши    правильність    застосування    судами     норм
матеріального  і процесуального права,  судова колегія вважає,  що
касаційна скарга підлягає залишенню  без  задоволення  виходячи  з
наступного.
 
Як встановлено господарськими судами попередніх судових інстанцій,
у період  з  16.10.2003  року  по  17.10.2003  року   відповідачем
проведена  перевірка  сплати  позивачем  зобов'язання  зі збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування за період  з  01.01.2002
року   по   16.10.2003   року,   за   результатами  якої  прийнято
повідомлення від 20.10.2003 року № 331, яким позивачу донараховано
збору в сумі 67773,49 грн.
 
Відповідно до п.  1 ст.  2 Закону України "Про збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР  ) (400/97-ВР)
          та  пп.  3.1  п.  3
Інструкції   про   порядок   обчислення   сплати   підприємствами,
установами,  організаціями та  громадянами  збору  на  обов'язкове
державне пенсійне страхування,  інших платежів,  а також обліку їх
надходження до Пенсійного фонду  України  ( z0998-01  ) (z0998-01)
          об'єктом
оподаткування  для  платників  збору  є фактичні витрати на оплату
праці працівників,  які включають витрати на  виплату  основної  і
додаткової   заробітної   плати   та   інших   заохочувальних   та
компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі.
 
Господарські суди,  встановили,  що відповідно до акту перевірки №
451 від 17.10.2003 року,  заробітна плата направлялася на розвиток
виробництва,  а  тому  правомірно  дійшли  висновку  про  те,   що
заробітна  плата  працівників  позивача  не  включається до складу
сукупного оподатковуваного  доходу  громадян  і  тому  не  повинна
враховуватися при визначенні бази нарахування збору на обов'язкове
державне пенсійне страхування.
 
Крім того, господарські суди вірно зазначили, що згідно п. 2.1 ст.
1 Закону  України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань платників
податків   перед   бюджетами   та  державними  цільовими  фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
           №   2181,   органи   Пенсійного    фонду  України  є
контролюючими органами  стосовно  збору  на  обов'язкове  державне
пенсійне страхування в межах своєї компетенції.
 
Згідно до ст. 4 зазначеного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        , контролюючий орган
надсилає платнику податків податкове повідомлення  із  зазначенням
підстави нарахування,  норм податкового законодавства,  відповідно
до  яких   зроблений   розрахунок   або   перерахунок   податкових
зобов'язань,  суми  податку  чи  збору  та  штрафних санкцій за їх
наявності, строків їх погашення.
 
Як видно з матеріалів справи та встановлено господарськими судами,
в  повідомленні  відповідача  від 20.10.2003 року № 331 не вказана
норма податкового закону,  відповідно до якої зроблено  розрахунок
податкового  зобов'язання,  а  тому судова колегія вважає,  що суд
першої інстанції вірно визнав його недійсним.
 
Таким чином,  судами першої та апеляційної інстанції надана оцінка
фактичним обставинам у справі,  доводам та запереченням сторін,  а
висновки судів відповідають нормам чинного законодавства.
 
За таких обставин,  рішення господарського суду Черкаської області
від   28.01.2004   року   та   постанова  Київського  апеляційного
господарського суду від 01.04.2004  року  якою  зазначене  рішення
залишено  без  змін  у справі № 15/4067 є такими,  що відповідають
фактичним обставинам справи, вимогам закону, а тому підстав для їх
скасування не має.
 
Керуючись    статтями 111-5,  111-7,  111-9,  111-11  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу управління  ПФУ  в  H-ському  районі  м.  Черкаси
залишити без задоволення.
 
Рішення господарського суду Черкаської області від 28.01.2004 року
та  постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду  від
01.04.2004 року залишити без змін.
 
Головуючий Грек Б.М.
Судді      Бур'янова С.С.
           Жаботина Г.В.