ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2004 Справа N 2/403
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
розглянув
касаційну скаргу ЗАТ “Укрнафтогазтехнологія”, м. Київ
та постанову від 12.02.04 р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 2/403 господарського суду міста Києва
за позовом ЗАТ “Укрнафтогазтехнологія”
до Державної комісії України по запасах корисних
копалин при Міністерстві екології та
природних ресурсів України
про визнання недійсним акту
За участю представників:
позивача: не з’явилися
відповідача: Довженко В.А., довір. № 219 від 05.07.04
30.09.03 ЗАТ “Укрнафтогазтехнологія” звернулося до
господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним
пункиів 4.1-4.4. Протоколу засідання колегії Державної комісії
України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та
природних ресурсів України від 11.07.03 № 761, яким визнано
таким, що втратив чинність Протокол засідання колегії Державної
комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві
екології та природних ресурсів України від 23.09.02 № 689, яким
затверджено поточні з відрахуванням видобутку за станом на
01.01.02 розвідані і попередньо розвідані запаси вуглеводів
Семиренківського родовища, які можуть використовуватися для
проектування промислової розробки. Підставою для прийняття
такого рішення Державною комісію України по запасах корисних
копалин стали положення п. 24 Положення про порядок проведення
державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин,
затвердженого постановою КМ України від 22.12.94 № 865.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.12.03 в позові
відмовлено. Рішення мотивовано тим, що Державна комісія України
по запасах корисних копалин прийняла спірне Положення в межах
своєї компетенції, та що воно не має обов’язкового характеру для
позивача та не встановлює для нього будь-яких обов’язків,
приписів або заборони (судді І.Домничева, Н.Качан,
В.Шидловська).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
12.02.04 рішення місцевого суду від 29.12.03 залишено без змін з
тих же підстав (колегія суддів у складі: В.Шипко, О. Кот,
О.Муравйов).
В поданій касаційній скарзі ЗАТ “Укрнафтогазтехнологія” просить
постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого суду,
прийняті у справі, скасувати, прийняти нове рішення, яким
позовні вимоги задовольнити.
Скаржник вважає, що судами неправильно застосовано до
правовідносин, що склалися, Закон України “Про нафту і газ”
( 2665-14 ) (2665-14)
, Кодекс України про надра, Положення про Державну
комісію України по запасах корисних копалин, наголошує на тому,
що скасування геолого-економічної оцінки запасів родовища має
своїм наслідком анулювання тих правових наслідків, що пов’язані
законодавством із затвердженням геолого-економічної оцінки.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
ўнстанцўя не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарський суд має право визнати акт державного чи іншого
органу недійсним з підстав невідповідності його вимогам чинного
законодавства або визначений законом компетенції органу, який
видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є
також порушення у зв’язку з його прийняттям прав та охоронюваних
законом інтересів підприємства-позивача у справі.
Попередні судові інстанції встановили наступне.
Позивач звернувся з позовними вимогами при визнання недійсними
пунктів 4.1-4.4 протоколу засідання Державної комісії України по
запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних
ресурсів України від 11.107.03 № 761.
За результатами засідання колегії ДКЗ України постановила:
пунктом 24 Положення про порядок проведення державної експертизи
та оцінки запасів корисних копалин, Затвердженого Постановою КМ
України від 04.10.2000 № 1512 визнано таким, що втратив чинність
протокол засідання колегії ДКЗ України від 23.09.02 № 689 про
затвердження запасів Семиренківського родовища у зв’язку з тим,
що:
- подані на державну експертизу матеріали геолого-економічної
оцінки не дають змоги достовірно оцінити кількість поточних,
загальних та видобувних запасів газу, а також корисних
компонентів, що входять до його складу;
- вказано ЗАТ “Укрнафтогазтехнологія” на недосконалу організацію
системи обліку запасів вуглеводнів, що видобуваються та низьку
достовірність її показників;
- рекомендовано користувачу надр обґрунтувати кількість
видобутих вуглеводнів на Семиренківському родовищі з початку
видобутку на підставі первинних облікових документів...;
- до 15.07.03 подати до ДНВП “Геоінформ” відповідно до рішення
цього протоколу звітний баланс запасів вуглеводнів станом на
01.01.03 та рекомендувати державному геологічному контролю
надати ДКЗ матеріали виконаних перевірок системи обліку запасів
газу і конденсату на Семиренківському родовищі для використання
під час додаткової експертизи перерахованих запасів вуглеводнів.
Відповідно до п.п. 3,4 Положення про Державну комісію України по
запасах корисних копалин, що затверджено постановою КМ України
від 10.11.2000 № 1689 головними завданнями комісії є
встановлення кондицій на мінеральну сировину для обчислення
запасів корисних копалин у надрах, а також прийняття рішень щодо
кількості, якості та ступеня вивченості запасів розвіданих
родовищ корисних копалин і стану підготовленості їх до
промислового освоєння. На комісію покладено шерег зобов’язань,
серед яких є надання рекомендацій після аналізу та узагальнення
результатів експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки
запасўв родовищ різних видів мінеральної сировини (п. 17 ст. 4
Положення про ДКУ по запасах корисних копалин, а.с. 31).
Касаційна інстанція вважає, що апеляційний господарський суд
дійшов обґрунтованого висновку, що викладене відповідачем в
Протоколі № 761 від 11.07.03 прийняте в межах компетенції
наданої положенням про Державну комісію України по запасах
корисних копалин.
Апеляційний суд помилково вказав, що Комісія не наділена
будь-якого роду повноваженнями стосовно видання обов’язкових для
виконання суб’єктами господарювання актів нормативного чи
ненормативного (індивідуального) характеру. Державна комісія
України по запасах корисних копалин має право розробляти,
подавати на державну реєстрацію і видавати нормативно-правові
акти з питань, що належать до її компетенції (п. 5 Положення).
Голова комісії в межах своєї компетенції видає накази,
обов’язкові для виконання підприємствами, установами та
організаціями (п. 7 Положення). Але ця помилка не призвела до
прийняття неправильного по-суті рішення.
На підставі викладеного касаційна інстанція дійшла висновку, що
попередні судові інстанції повно дослідили обставини справи,
надали їм належну правову оцінку, вирішивши спір відповідно
вимог чинного законодавства, тому підстави для скасування
прийнятих у справі рішення та постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ “Укрнафтогазтехнологія”, м. Київ залишити
без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від
29.12.03 та постанову від 12.02.04 Київського апеляційного
господарського суду у справі № 2/403 господарського суду
м. Києва- без змін.