ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2004 Справа N 2-23/4817-2004
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Суб'єкта підприємницької діяльності
судовому засіданні касаційну С-го Ю.А.
скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суд від 21.04.2004
р.
у справі № 2-23/4817-2004
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Управління Пенсійного фонду України
в м. Алушта
до Суб'єкта підприємницької діяльності
С-го Ю.А.
про стягнення 1 020, 00 грн.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
09.03.2004 в задоволені позову ПФУ в м. Алушті про стягнення з
суб'єкта підприємницької діяльності С-го Ю.А. заборгованості на
суму 1020,00 грн. відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
21.04.2004 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим
від 09.03.2004 - скасовано. Позовні вимоги задоволено. Стягнуто з
суб'єкта підприємницької діяльності С-го Ю.А. на користь
Управління Пенсійного Фонду України в м. Алушті штраф 1020,00 грн.
та державне мито 51 грн.
Суб'єкт підприємницької діяльності С-ий Ю.А. (далі по тексту СПД
С-ий Ю.А.) звертаючись з касаційною скаргою, не погоджується з
постановою апеляційного господарського суду, тому просить її
скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без
змін, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції
порушення норм матеріального та процесуального права, а саме,
поперше, ст. 72 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
в редакції
до 01.01.2004 р., діючого на момент виникнення спірних
правовідносин, якою визначено строк позовної давності за позовами
про стягнення неустойки (штрафу, пені) шість місяців, в той час як
позивачем пред'явлено позов поза межами строку позовної давності;
по-друге, ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки скаржника, як відповідача у справі,
належним чином не повідомлено про час та день слухання справи в
апеляційній інстанції, що сталося внаслідок помилкового
повідомлення позивачем адреси відповідача за неіснуючою адресою, у
зв'язку з чим скаржником не було отримано ні податкового
повідомлення, ні копії позовної заяви, ні копії апеляційної
скарги.
Заслухавши представників сторін, проаналізувавши правильність
застосування господарським судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України,
В С Т А Н О В И Л А:
Управління Пенсійного Фонду України у м. Алушті звернулось з
позовом до господарського суду про стягнення з Суб'єкта
підприємницької діяльності С-го Ю.А. 1020,00 грн.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № 2607, виданого
Алуштинським міськвиконкомом,суб'єкт підприємницької діяльності
С-ий Ю.А. зареєстрований замісцем проживання: м. Алушта.
В той же час, за реквізитами зазначеними у позовній заяві місце
знаходження відповідача визначено: м. Алушта.
Апеляційна скарга Управління Пенсійного Фонду України у м. Алушті
направлена відповідачу за адресою: м. Алушта, про що свідчить
реєстр на відправлення заказної кореспонденції від 26.03.2004р.
(а.с.20).
Зі змісту протоколу судового засідання Севастопольського
апеляційного господарського суду від 21.04.2004 р. у справі № 2-
23/4817-2004 (а.с.22) зазначено, що "судова колегія ухвалила
можливим розглянути справу по суті без представників сторін,
належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи".
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог
чинного законодавства, розгляд справи відбувся у відсутності
сторін спору, не повідомлених належним чином про час і місце
розгляду спору.
СПД С-им Ю.А представлено довідку КП ЖЕУ-2 м. Алушта про те, що з
12.12.1997 р. по теперішній час С-ий Ю.А. мешкає в житловому
будинку № 7/2 в м. Алушті, а житловий будинок № 7 не існує, а
поштова адреса: буд.№ 7 кв.2 в м. Алушті відсутня.
Однак, і в резолютивній частині постанови Севастопольського
апеляційного господарського суду від 21.04.2004 р. також зазначено
місцепроживання відповідача - СПД С-го Ю.А. за адресою: м. Алушта
буд.7 кв.2, тобто помилково вказана невірна адреса відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права є
в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого
або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу
розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не
повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
Апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційне провадження,
порушив вимоги ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо оцінки доказів в результаті всебічного,
повного, об'єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин
справи в їх сукупності, керуючись законом, про що свідчить
відсутність в матеріалах справи доказів, які мають підтвердити дії
суду з приводу направлення на адресу сторін у справі повідомлення
про час, дату та місце слухання справи.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що
постанова Севастопольського апеляційного господарського суду не
відповідає вимогам господарського процесуального законодавства.
Викладене дає підстави для скасування постанови та направлення
справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ч. 2 ст.
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності С-го Ю.А.
від 11.05.2004 р. у справі № 2-23/4817-2004 господарського суду
Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21.04.2004 р. у зазначеній справі скасувати, а справу № 2-
23/4817-2004 направити до апеляційного господарського суду для
здійснення апеляційного провадження.