ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2004 Справа N 22/310-03-8611
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за
цінами в Н-ській області, м. Н-ськ (далі - Інспекція)
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
06.05.2004
зі справи №22/310-03-8611
за позовом агропромислового підприємства "ХХХ" (товариства з
обмеженою відповідальністю), смт. Ч-ськ Ч-ського району Н-ської
області (далі - АП ТОВ "ХХХ")
до Інспекції
про визнання недійсним рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.02.2004
(суддя Торчинська Л.О.) у задоволенні позову відмовлено з тих
мотивів, що розпорядження Н-ської обласної державної адміністрації
від 11.07.2003 №575/А-2003 "Про заходи щодо нормалізації цінової
ситуації на споживчому ринку" (далі - розпорядження ОДА від
11.07.2003 № 575/А-2003) набрало чинності з моменту його
оприлюднення, тобто з 15.07.2003, що підтверджується витягом з
газети "Н-ські вісті" від 15.07.2003 № 88.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
06.05.2004 (суддя Жукова А.М. - головуючий, судді Величко Т.А.,
Бойко Л.І.) назване рішення скасовано, позов задоволено: рішення
Інспекції від 12.01.2004 №363 "Про застосування економічних
санкцій за порушення державної дисципліни цін" визнано недійсним.
Постанову мотивовано посиланням на те, що видаючи розпорядження
від 11.07.2003 № 575/А-2003, покладене в подальшому в
обґрунтування оскаржуваного рішення Інспекції, обласна державна
адміністрація діяла з перевищенням повноважень, наданих їй
законом.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Інспекція просить зазначену постанову апеляційної інстанції
скасувати і справу направити на новий розгляд до господарського
суду Одеської області. Касаційну скаргу мотивовано тим, що
апеляційна інстанція дійшла неправомірного висновку про те, що
обласна державна адміністрація, видаючи розпорядження від
11.07.2003 № 575/А-2003 перевищила свої повноваження, оскільки
відповідно до статті 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення"
( 507-12 ) (507-12)
в разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під
контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих
комітетів обласних рад, допускається тимчасове повернення до
державного регулювання цін і тарифів.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і
місце розгляду касаційної скарги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача направив клопотання про розгляд скарги у його
відсутність.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями
фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційного подання з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- Інспекція здійснила перевірку АП ТОВ "ХХХ" щодо правильності
формування та застосування цін на продукцію, що вироблялася
підприємством за період з 01.03.2003 до 01.08.2003;
- АП ТОВ "ХХХ" здійснює помел зерна за прискореною технологічною
схемою, що передбачає виробництво борошна вищого та першого
ґатунку;
- затрати вартості сировини становлять від 94 до 96 процентів;
- закупівельні ціни на пшеницю третього класу, що купувалася у ТОВ
"YYY" у період з 01.04.2003 до 01.08.2003, зросли на 41 процент і
коливалися від 625 грн. до 883 грн. (без ПДВ), тоді як
оптово-відпускні ціни на борошно вищого ґатунку зросли на 49,8
процента і склали з квітня до липня 2003 року 856,67 грн., 870,83
грн., 1050,00 грн., 1283,33 грн. за одну тонну;
- середня ціна борошна вищого ґатунку за липень 2003 року склала
1332,40 грн.;
- оптово-закупівельні ціни за період перевірки на борошна першого
ґатунку зросли на 45,7 процента і склали відповідно 805,00 грн.,
800,00 грн., 835,00 грн., 1173,33 грн. за одну тонну;
- середня ціна борошна першого ґатунку за липень 2003 року склала
469,03 грн. за одну тонну;
- АП ТОВ "ХХХ" на порушення розпорядження ОДА від 11.07.2003 №
575/А-2003 у період з 15.07.2003 до 01.08.2003 застосовано
оптово-відпускні ціни, сформовані з перевищенням встановленого
граничного рівня рентабельності - п'ять процентів;
- борошно вищого ґатунку реалізовувалося за оптово - відпускними
цінами 1750,00 грн. та 1600,00 грн. (з ПДВ) за тонну замість
1553,85 грн. за тонну, внаслідок чого рентабельність склала 18,2
проценти і 8,1 процент;
- борошно першого ґатунку реалізовувалося за оптово-відпускними
цінами 1650,00 грн., 1450,00 грн. 1400,00 грн. (з ПДВ) за тонну з
рентабельністю 31,4; 15,4; 11,5 процента, замість економічно
обґрунтованої ціни 1318,00 грн. за тонну;
- на борошно першого ґатунку сума додаткової виручки склала
3505,48 грн., що відображено в акті Інспекції від 26.08.2003
№000625;
- на підставі названого акта Інспекцією прийнято рішення від
29.09.2003 №363, за яким з АП ТОВ "ХХХ" підлягало стягненню
3505,88 грн. додатково одержаної виручки та 7011,76 грн. штрафу.
Причиною спору у даній справі стало, на думку позивача, те, що
рішення Інспекції від 29.09.2003 №363 прийнято з порушенням
діючого законодавства, оскільки розпорядження ОДА від 11.07.2003 №
575/А-2003 не було чинним на момент перевірки.
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи законодавчої, виконавчої та судової влади
здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією
межах і відповідно до законів України.
Пунктом 3 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено, що забезпечення проведення цінової політики в державі
відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про місцеві державні
адміністрації" ( 586-14 ) (586-14)
місцева державна адміністрація є
місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів
виконавчої влади.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про місцеві державні
адміністрації" ( 586-14 ) (586-14)
місцеві державні адміністрації у своїй
діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами
України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України,
органів виконавчої влади вищого рівня.
Статтею 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
до
повноважень Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення
віднесено: забезпечення здійснення державної політики цін;
визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні
фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються
відповідними органами державного управління, крім сфери
телекомунікацій; визначення повноваження органів державного
управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а
також по контролю за цінами (тарифами).
Повноваження обласних державних адміністрацій щодо регулювання цін
і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг визначено
постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548
( 1548-96-п ) (1548-96-п)
(із змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів
України від 24.07.2003 № 1150 ( 1150-2003-п ) (1150-2003-п)
).
Із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи
вбачається, що на час видання розпорядження ОДА від 11.07.2003 р.
№ 575/А-2003 постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р.
№ 1548 ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
не надавала державним адміністраціям
повноважень щодо встановлення граничних рівнів рентабельності на
хліб, борошно, крупи, макаронні вироби та цукор-пісок.
Ціни на борошно та хлібобулочні вироби були виведені з-під
контролю за рішенням Кабінету Міністрів України (постанова від
29.06.99 №1158 ( 1158-99-п ) (1158-99-п)
, якою визнана такою, що втратила
чинність, постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо
стабілізації ринку основних продовольчих товарів" від 18.06.99
№1061 ( 1061-99-п ) (1061-99-п)
, яка надавала обласним державним
адміністраціям повноваження за погодженням з територіальним
управлінням Антимонопольного комітету України запроваджувати на
період до 1 серпня 1999 року державне регулювання цін
(встановлення фіксованих та граничних рівнів цін, торговельних
(постачальницько-збутових) надбавок, нормативів рентабельності,
введення обов'язкового декларування їх зміни) на хліб і
хлібобулочні вироби і суміші борошна пшеничного першого і вищого
ґатунку (з доданням борошна пшеничного вищого ґатунку не більш як
50 відсотків), хліб і булочні вироби для діабетиків, борошно
пшеничне та житнє, цукор, крупи та олію).
Повернення до державного регулювання цін і тарифів на хліб та
хлібобулочні вироби може бути здійснено місцевими державними
адміністраціями лише за відповідним рішенням Кабінету Міністрів
України в порядку, визначеному законодавством України.
Беручи до уваги викладене, Вищий господарський суд України
погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про те, що
розпорядження ОДА від 11.07.2003 № 575/А-2003 видано з
перевищенням передбачених законодавством повноважень.
Таким чином, Вищий господарський суд України вважає постанову
апеляційної інстанції у цій справі такою, що прийнята із
дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому
відсутні передбачені законом підстави для її скасування.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні касаційної скарги Державної інспекції з контролю
за цінами в Н-ській області відмовити.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
06.05.2004 зі справи №22/310-03-8611 залишити без змін.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь