ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2004 Справа N 11/192-2658
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'яв.,
відповідача - А.А.А.,
розглянувши касаційну скаргу державної інспекції з контролю за
цінами в Тернопільській області, м. Тернопіль (далі - Інспекція)
на рішення господарського суду Тернопільської області від
22.12.2003 p. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 17.04.2004 p.
зі справи № 11/192-2658
за позовом Інспекції
до товариства з обмеженою відповідальністю "XXX", м. Тернопіль
(далі - ТОВ "XXX")
про стягнення 78 515, 40 грн. економічних санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.12.2003
(суддя Сидорук А.М.), залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 17.04.2004 (колегія суддів у
складі: головуючий - суддя Городечна М.І., судді Юркевич М.В. і
Бонк Т.Б.), у задоволенні позову відмовлено. У прийнятті
відповідних рішення і постанови судові інстанції виходили з того,
що застосування Інспекцією фінансових санкцій до ТОВ "XXX" за
порушення ним державної дисципліни цін є безпідставним та таким,
що суперечить обставинам справи і чинному законодавству України.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Інспекція просить скасувати постанову апеляційної інстанції від
17.03.2004. Скаргу мотивовано тим, що в оскаржуваній постанові
аналізується розпорядження голови облдержадміністрації від
03.09.2002 № 345, яке взагалі не стосується даної справи, тим
часом як легітимність інших нормативно-правових актів, які
стосуються цієї справи, не досліджувалася; судом неправильно
визначено правовий статус Декларації граничних рівнів цін по
суб'єкту господарювання - ТОВ "XXX" як нормативно-правового акта,
хоча вона є індивідуальним актом, що належним чином доведений до
виконавця - названого товариства, та був чинний до призупинення
його дії - до 16.09.2002.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України) належним чином
повідомлено про час та місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями обставин
справи та правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, заслухавши пояснення представника
відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про
необхідність скасування судових рішень, прийнятих по суті даної
справи, та передачі її на новий розгляд до господарського суду
першої інстанції з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- за результатами проведеної Інспекцією перевірки правильності
формування та застосування задекларованих граничних оптових
(відпускних) цін на хлібобулочні вироби у ТОВ "XXX" встановлено,
що в період з 06.09.2002 по 16.09.2002 названим товариством було
завищено регульовані оптово-відпускні ціни на деякі види хліба; у
зв'язку з цим ТОВ "XXX", на думку Інспекції, було порушено вимоги
спільних розпоряджень голови Тернопільської обласної державної
адміністрації та територіального відділення Антимонопольного
комітету України від 10.04.2001 № 135/10 "Про запровадження
державного регулювання цін на хліб та хлібобулочні вироби в
області" і від 22.10.2001 № 25/481 "Про уточнення переліку
продукції, робіт і послуг монопольних утворень на регіональному
ринку, ціни (тарифи) на які підлягають регулюванню обласною
державною адміністрацією", а також вимоги декларації граничних
рівнів цін від 02.09.2002 № 09/12-13-2002 та необґрунтовано
одержано виручку з податку на додану вартість в сумі 26171,80
грн., що підтверджується актом від 20.09.2002;
- за зазначеними розпорядженнями для ТОВ "XXX" запроваджено
декларування граничних рівнів цін на окремі види хліба та
хлібобулочних виробів;
- 25.09.2002 начальником Інспекції винесено рішення № 80 про
застосування до ТОВ "XXX" економічних санкцій за порушення
дисципліни цін у сумі 78515, 40 грн.;
- Головним управлінням економіки Тернопільської
облдержадміністрації 02.09.2002 за № 09/12-13-2002 зареєстровано
Декларацію граничних рівнів цін по суб'єкту господарювання ТОВ
"XXX" (далі - Декларація), яку введено в дію з 06.09.2002;
- відповідно до витягу з журналу вхідної документації на ТОВ "XXX"
та листа відділу головного управління держфельдслужби України в м.
Тернополі від 16.12.2003 № 241-нт ТОВ "XXX" отримало Декларацію
05.09.2002 о 09 год. 23 хв., тобто за 12 годин до введення її в
дію; у зв'язку з цим у ТОВ "XXX" фактично не було можливості до
06.09.2002 провести перерахунок цін та оформити їх зміну
відповідно до чинного законодавства й довести нові ціни до всієї
торговельної мережі товариства;
- згідно з розпорядженням голови Тернопільської
облдержадміністрації від 03.09.2002 № 345 розпорядження голови
Тернопільської облдержадміністрації від 20.06.2002 № 215 "Про
регулювання цін (тарифів) в області" доповнено пунктом 4 такого
змісту: "У випадку збитковості суб'єктів господарювання, що
заготовляють чи реалізують продукцію, ціни на яку регулюються у
відповідності до вказаного розпорядження, такі суб'єкти подають
головному управлінню економіки облдержадміністрації обґрунтовані
пропозиції для прийняття відповідного рішення обласною державною
адміністрацією";
- відповідно до пункту 4 зазначеного розпорядження ТОВ "XXX"
подало пропозицію (від 05.09.2002 № 12/1146) із зазначенням того,
що Декларація носить односторонній характер, а зменшення ціни
призведе до збитковості хлібобулочних виробів та збиткової роботи
названого товариства, і пропонувало поступове зниження на певні
види хлібобулочних виробів у межах 10%;
- розпорядження голови Тернопільської облдержадміністрації від
03.09.2002 № 345 "Про запровадження тимчасового регулювання цін на
окремі продукти харчування та внесення змін і доповнень до
розпорядження голови облдержадміністрації від 20.06.2002 № 215
"Про регулювання цін (тарифів) в області" було опубліковано в
газеті "Вільне життя" № X7 (XXXX5) за XX.09.2002, тобто після
введення в дію Декларації;
- наказом по головному управлінню економіки Тернопільської
облдержадміністрації від 16.09.2002 № 77 з урахуванням сталих
тенденцій до зниження цін на хліб та клопотання ТОВ "XXX" про
необхідність надання додаткового часу для здійснення закупівлі
борошна у місцевих виробників, закінчення переобладнання
підприємства та повернення кредитів тимчасово призупинено дію
Декларації шляхом введення декларації граничних рівнів цін,
зареєстрованої за № 09/12-15-2002 від 16.09.2002.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення"
( 507-12 ) (507-12)
вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види
продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється
державне регулювання цін і тарифів.
Згідно з частиною першою статті 8 названого Закону ( 507-12 ) (507-12)
Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом
встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів
цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін
і тарифів.
Перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та
регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними
органами державного управління, відповідно до статті 4 Закону
України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
визначається
Кабінетом Міністрів України; він визначає також повноваження
органів державного управління в галузі встановлення і застосування
цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Згідно з пунктом 2 Положення про державне регулювання цін
(тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари
народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень
( 135-95-п ) (135-95-п)
, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 22.02.95 № 135 (з подальшими змінами, далі - Положення),
рішення про запровадження та скасування державного регулювання цін
на продукцію монопольних утворень, за винятком продукції, ціни на
яку регулюються рішеннями Кабінету Міністрів України, приймається
на регіональних ринках, зокрема, обласними держадміністраціями
разом з відповідними органами Антимонопольного комітету.
Пунктом 4 Положення ( 135-95-п ) (135-95-п)
передбачено, що регулювання цін
на продукцію монопольних утворень здійснюється, зокрема, шляхом
запровадження обов'язкового декларування зміни цін.
Відповідно до пункту 6 Положення ( 135-95-п ) (135-95-п)
у разі запровадження
обов'язкового декларування зміни цін монопольні утворення можуть
змінювати ціну на продукцію тільки після декларування цієї зміни,
реєстрації нового розміру ціни; рішення щодо рівня цін приймається
відповідними органами у 20-денний термін після одержання
матеріалів щодо обґрунтування зміни цін.
З огляду на відповідні приписи чинного законодавства господарський
суд у розгляді даної справи мав з'ясувати усе коло обставин,
пов'язаних з декларуванням зміни цін монопольного утворення.
Згідно з частиною першою статті 4-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судове
рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин
справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено вимоги щодо всебічного, повного і об'єктивного
розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Всупереч цим законодавчим приписам попередніми судовими
інстанціями не встановлено обставини, які входять до предмету
розгляду в цій справі, мають значення для правильного вирішення
спору і пов'язані з такими питаннями:
- ким, коли, з яких правових підстав і в якому порядку оформлено
Декларацію та чи додержано при цьому вимоги чинного законодавства,
зокрема, пункту 6 Положення ( 135-95-п ) (135-95-п)
;
- чи належить ТОВ "XXX" до числа монопольних утворень, і якщо
належить, то чи поширюється на нього дія розпорядження голови
Тернопільської облдержадміністрації від 03.09.2002 № 345 "Про
запровадження тимчасового регулювання цін на окремі продукти
харчування та внесення змін і доповнень до розпорядження голови
облдержадміністрації від 20 червня 2002 р.№ 215 "Про регулювання
цін (тарифів) в області".
Касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно
встановити зазначені в цій постанові обставини, дати їм та
відповідним доводам сторін належну юридичну оцінку і вирішити спір
відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу державної інспекції з контролю за цінами в
Тернопільській області задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Тернопільської області від
22.12.2003 p. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 17.04.2004 p. зі справи № 11/192-2658 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Тернопільської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь