ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2004 Справа N 2/255-03-7420
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Виший господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді - Плюшка І. (доповідач),
суддів: Панченко Н., Плахотнюк С.,
розглянувши матеріали касаційного подання Прокурора Одеської
області касаційної скарги Державної судноплавної компанії
"Чорноморське морське мореплавство"
на рішення господарського суду Одеської області від 20.01.04
у справі N 2/255-03-7420
за позовом Державної судноплавної компанії "Чорноморське
морське мореплавство"
до:
1. Першого відділу Державної виконавчої служби Приморського
районного управління юстиції у м. Одесі
2. Державного підприємства "Укрспецюст" в особі Одеської
філії державного підприємства "Укрспецюст"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача - Управління охорони об'єктів культурної
спадщини Одеської обласної державної адміністрації
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські
ресурси"
2. Закрите акціонерне товариство "Інститут розвитку передових
технологій"
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Триком"
про визнання недійсними публічних торгів
за участю представників від:
- Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське
мореплавство" - Бимбас Ю.В., Коломієць Н.В., Шатинська Н.П.,
- Державного підприємства "Укрспецюст" в особі Одеської філії
державного підприємства "Укрспецюст" - Коротков В.Д.,
- Першого відділу Державної виконавчої служби Приморського
районного управління юстиції у м. Одесі - Георгієв О.С.,
Михайлова Н.М.,
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські
ресурси" - Довгань О.О.,
інші представники сторін в судове засідання не з'явилися, про
час та місце судового засідання були повідомлені належним чином,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.01.04 у
справі N 2/255-03-7420 в задоволенні позову Державної судноплавної
компанії "Чорноморське морське мореплавство" (далі - "Позивач")
про визнання недійсними публічних торгів відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач звернувся
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від
20.01.04 у справі N 2/255-03-7420 та прийняти нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги Позивача. Касатор посилається на те,
що Господарським судом Одеської області при прийнятті оспорюваного
рішення невірно застосовано ст. 2 Закону України "Про введення
мораторію на примусову реалізацію майна" ( 2864-14 ) (2864-14)
, ст. 64
Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
(надалі -
Закон), п. 6.2 "Інструкції про проведення виконавчих дій"
( z0865-99 ) (z0865-99)
(надалі - Інструкція) та не застосовано положення
ст. 36 Закону.
Керуючись ст. 29 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
прокурор Одеської
області звернувся до Вищого господарського суду з касаційним
поданням на рішення господарського суду Одеської області від
20.01.04, у якому просить відновити строк на внесення касаційного
подання на рішення господарського суду Одеської області від
20.01.07 у справі N 2/255-03-7420 та скасувати вищезазначене
рішення на підставі невірного застосування господарським судом
Одеської області ст. 2 закону України "Про введення мораторію на
примусову реалізацію майна" ( 2864-14 ) (2864-14)
, пп. 1.32 ст. 1 та
пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
також безпідставного незастосування господарським судом Одеської
області положень Статуту Позивача. Зазначене, з точки зору
прокурора Одеської області зачіпає майнові інтереси не тільки
пароплавства як державного підприємства, але й держави в цілому.
Приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній
інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи
застосування норм матеріального і процесуального права при
винесенні оспорюваного судового акта, колегія суддів знаходить
касаційну скаргу та касаційне подання такими, що не підлягають
задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у першому
відділі державної виконавчої служби Приморського районного
управління юстиції м. Одеса (надалі - Відповідач) знаходиться
зведене виконавче провадження по виконанню чисельних судових
рішень по стягненню грошових коштів з Позивача.
З метою примусового виконання зазначених рішень державним
виконавцем накладено арешт на об'єкти нерухомості, які належали
Позивачу на праві повного господарського відання та обліковувались
на його балансі.
Позивач керуючись ст. 56 Закону ( 606-14 ) (606-14)
звернувся до
Відповідача з клопотанням, яким запропонував майно, яке підлягає
реалізації для погашення його заборгованості в першу чергу, в
наслідок чого 22.11.01 комісією складено та затверджено акт, яким
встановлено перелік об'єктів, які підлягають реалізації в першу
чергу, зокрема об'єкти, розташовані за адресою м. Одеса,
вул. Приморська, 15/17; м. Одеса, вул. Приморська, 1; Одеса,
Приморська 3-б; Приморська, 18. Об'єкти оцінені та передані для
реалізації до спеціалізовані торговельної організації (реалізація,
згідно з вимогами 5.12.6 Інструкції ( z0865-99 ) (z0865-99)
, погоджена з
Міністерством юстиції України). Оцінка проводилась:
Дерибасівська, 4 - ПП "Інженер-Сервіс" (сума оцінка 355 611 грн.);
Приморська, 3-б - ГЦ "Інженер-Сервіс" (сума оцінка 377 099 грн.);
Приморська, 1 - Товарна біржа "Південь" (сумі оцінки
1 484 240,40 грн.); Приморська, 18 - Товарна біржа "Південь" (сума
оцінки 2 083 351 грн.); Приморська, 15/17 - ПП "Інженер-Сервіс"
(сума оцінки 902 294 грн.).
Оцінка майна у порядку встановленому ст. 57 Закону ( 606-14 ) (606-14)
Прозивачем оскаржена не була.
Між Відповідачем та спеціалізованим державним підприємством
"Укрспецюст" Міністерства юстиції України в особі Одеської філії
(далі - ОФ СДП "Укрспецюст") укладено договори на реалізацію
арештованого нерухомого майна від 12.08.2003 N 3160195, 19.08.2003
N 3160214, від 19.08.203 N 3160215, від 12.08.2003 N 3160194, від
11.04.2003 3160076.
В процесі судового розгляду справи судом першої інстанції
з'ясовано, що на виконання вищезазначених договорів ОФ СДП
"Укрспецюст" здійсненні прилюдні торги реалізації об'єктів
нерухомого майна у відповідності з Тимчасовим положенням про
порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого
майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від
27.10.99 N 68/5 ( z0745-99 ) (z0745-99)
(надалі - Положення) та у
встановлений Положенням термін переможцями прилюдних торгів
внесено кошти за придбане майно.
Законом України "Про введення мораторію на примусову
реалізацію майна" ( 2864-14 ) (2864-14)
встановлений мораторій на
застосування примусової реалізації майна державних підприємств та
господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави
становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до
вдосконалення визначеного законами України механізму примусової
реалізації майна. При цьому, за змістом статті 2 Закону "Про
введення мораторію на примусову реалізацію майна" мораторій не
поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що
не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, а також на продаж
об'єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що
забезпечують виробничу діяльність підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи, майно, продане ОФСДП
"Укрспецюст" з прилюдних торгів не забезпечувало виробничу
діяльність Позивача. Доводи прокурора Одеської області про
неможливість застосування рішення місцевого суду не можуть бути
прийняті до уваги через те, що згідно ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
рішення суду з цивільної справи, що набрало законної
сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які
встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Оскільки рішенням місцевого Жовтневого районного суду
м. Одеси від 19.03.02, яке набрало законної сили, встановлено, що
арештоване майно ДСК "ЧМП" не підпадає під дію Закону України "Про
введення мораторію на примусову реалізацію майна" ( 2864-14 ) (2864-14)
в
зв'язку з тим, що у ДСК "ЧМП" немає працюючих кораблів і це майно
є невиробничими фондами та не забезпечує виробничу діяльність, то
даний факт, як преюдиціальний, не потребує повторного доказування.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що майно,
продане з прилюдних торгів, - це майно, яке у відповідності до
ст. 56 Закону ( 606-14 ) (606-14)
визначено Позивачем як таке, на яке
стягнення звертається в першу чергу. При цьому, дана стаття закону
стосується не виключно нерухомого майна, а будь-якого майна
боржника, на яке може бути звернено стягнення. Отже, твердження
Позивача про невірне застосування Відповідачем ст. 64 Закону та
пп. 6.2 Інструкції ( z0865-99 ) (z0865-99)
щодо черговості реалізації майна,
на яке накладено арешт безпідставне.
Щодо решти вимог прокурора Одеської області, то вони виходять
за межі перегляду справи в касаційній інстанції.
Як свідчать матеріали справи, реалізація спірного майна
проведена Відповідачем з метою погашення заборгованості по
заробітній платі. Отже, колегія суддів також не приймає до уваги
посилання Позивача на ст. 36 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, оскільки зупинення виконавчого провадження у випадку
порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство
боржника є обов'язковим, якщо відповідно до закону на вимогу
стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським
судом. Тоді як згідно п. 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" дія
мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на
виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди,
заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.
Не можуть бути прийняті і посилання Позивача на порушення
Відповідачем ст. 55 Закону ( 606-14 ) (606-14)
, оскільки порядок звернення
стягнення на майно боржника - юридично ї особи регулюється гл. 6
Закону (ст.ст. 63-66 Закону).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що під час розгляду
справи господарським судом Одеської області фактичні обставини
справи встановлено на основі всебічного, повного і об'єктивного
дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим
обставинам справи і їм надана правильна юридична оцінка з
правильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11, 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційне подання прокурора Одеської області та касаційну
скаргу Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське
пароплавство" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Одеської області від
20.01.2004 зі справи N 2/255-03-7420 залишити без змін.