ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 06.07.2004                                     Справа N 46/63-03
 
                           м. Київ
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грека Б.М.,
суддів Бур'янової С.С., Жаботиної Г.В.
 
розглянувши
касаційну скаргу        СПД ФО Б.Б.Б.
 
на                      постанову    Харківського     апеляційного
                        господарського суду від 23.03.2004 року
 
у справі                № 46/63-03
 
за позовом              ТОВ "YYY"
 
до                      СПД ФО Б.Б.Б.
 
про                     встановлення порушеного права та виселення
 
За участю представників сторін
 
від позивача ліквідатор ТОВ "YYY" А.А.А.  ухв. суду від 17.02.2004
року по справі № Б-12655/2-25,
 
від відповідача не з'явився
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Ухвалою   господарського  суду  Харківської області від 26.01.2004
року (головуючий суддя Ільїн О.В.,  судді Істоміна О.А.,  Черленяк
М.І.) провадження у справі припинено на підставі ст.ст.  1, 21, п.
1 ст.  80    Господарського   процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Постановою Харківського   апеляційного   господарського  суду  від
23.03.2004 року  апеляційна  скарга  задоволена  частково,  ухвалу
господарського  суду  Харківської  області  від  26.01.2004 року у
справі  №  46/63-03  скасовано,  справу  передано  на  розгляд  до
місцевого  господарського  суду  Харківської  області,  в  частині
поновлення  провадження  у  справі  та  виселення  відповідача  із
займаних  приміщень відмовлено.  Апеляційний суд,  в обгрунтування
своєї постанови посилається на те,  що судом першої  інстанції  не
вірно   встановлено,   що   даний   спір  не  може  бути  вирішено
господарським  судом,  оскільки  відповідач  Б.Б.Б.   є   належним
відповідачем  і набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності,
придбав приміщення та займає його з метою ведення  підприємницької
діяльності.
 
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
 
Не погоджуючись   з   постановою   апеляційного  суду,  відповідач
звернувся з  касаційною  скаргою  до  Вищого  господарського  суду
України   в   якій   просить   скасувати   постанову  Харківського
апеляційного господарського суду від 23.03.2004 року  та  залишити
без  змін  ухвалу  господарського  суду  Харківської  області  від
26.01.2004 року у справі № 46/63-03.
 
На підставі ст. 77 Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
          в  судовому  засіданні 22.06.2004 року розгляд справи
відкладений на 06.07.2004 року о 9 год. 20 хв.
 
05.07.2004р. надійшла заява  СПД  ФО  Б.Б.Б.  про  відвід  колегії
суддів.
 
Ухвалою Вищого   господарського   суду  України  від  06.07.2004р.
зазначена заява про відвід колегії суддів,  що розглядає справу  №
46/63-03 залишена без задоволення.
 
Заслухавши суддю  -  доповідача  та  доводи представника позивача,
проаналізувавши    правильність    застосування    судами     норм
матеріального  і процесуального права,  судова колегія вважає,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
Як видно з матеріалів справи та встановлено господарськими  судами
попередніх судових інстанцій,  позивач звернувся до господарського
суду з  позовною  заявою  про  встановлення  порушеного  права  та
виселення,  посилаючись на те,  що відповідач без законних підстав
займає приміщення,  яке розташоване  за  адресою  м.  Н-ськ,  вул.
П-ська,  33  та  належить  позивачу  на  праві власності.  Про те,
відповідач проти  зазначеного  позову  заперечує,  посилаючись  на
договір дарування, укладений між ним та позивачем 24.05.2000 року,
як на підставу законного перебування ним у спірному приміщенні  та
законного володіння, на праві власності, вказаним приміщенням.
 
Суд першої інстанції враховуючи фактичні обставини справи та норми
чинного законодавства припинив  провадження  по  справі,  оскільки
згідно ст.ст.  1, 21 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
        .  сторонами  у  судовому  процесі  -  позивачами   і
відповідачами   можуть  бути  підприємства  та  організації,  інші
юридичні   особи,   громадяни,   які   здійснюють   підприємницьку
діяльність  і  в  установленому  порядку  набули  статусу суб'єкта
підприємницької діяльності.
 
Апеляційний господарський   суд,   скасовуючи   зазначене   судове
рішення,  посилається  на  те,  що  на час розгляду позовної заяви
відповідач у встановленому законом порядку набув статусу  суб'єкта
підприємницької  діяльності,  придбав  спірне приміщення та займає
його з метою ведення підприємницької  діяльності,  а  тому  справа
підлягає  передачі  на розгляд до місцевого господарського суду по
суті.
 
Враховуючи викладене  та   норми   Господарського   процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         судова колегія не може погодитись з
висновками апеляційного суду,  оскільки  вони  протирічать  нормам
чинного законодавства України.
 
Згідно ст.  1  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         підприємства,  установи,
організації,  інші  юридичні  особи  (у  тому   числі   іноземні),
громадяни,  які здійснюють підприємницьку діяльність без створення
юридичної особи і в установленому порядку набули статусу  суб'єкта
підприємницької    діяльності,    мають    право   звертатися   до
господарського   суду   згідно   з   встановленою    підвідомчістю
господарських   справ   за   захистом   своїх   порушених  прав  і
охоронюваних законом інтересів.
 
Відповідно до ст.  21 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         сторонами у судовому
процесі  -  позивачами  і відповідачами можуть бути підприємства і
організації, зазначені у статті 1 цього кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
У відповідності  з  п.  1  ст.  80  ГПК  України   ( 1798-12   ) (1798-12)
        
господарський  суд  припиняє  провадження  у справі,  якщо спір не
підлягає вирішенню в господарських судах України.
 
Суд апеляційної інстанції  не  вірно  застосував  зазначені  норми
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , тому що
в спірному договорі  дарування  від  24.05.2000  року,  відповідач
вказаний  як громадянин,  тобто в даних правовідносинах,  як вірно
зазначив суд першої інстанції,  відповідач не мав статусу суб'єкта
підприємницької діяльності,  а тому заявлений спір між зазначеними
сторонами не підлягає вирішенню в господарських судах України.
 
Таким чином,  судом  першої  інстанції  надана  оцінка   фактичним
обставинам у справі,  доводам та запереченням сторін,  про те,  як
висновки  апеляційного  суду  не   відповідають   нормам   чинного
законодавства.
 
За таких    обставин,    постанова    Харківського    апеляційного
господарського суду від 23.03.2004  року  підлягає  скасуванню,  а
ухвала господарського суду Харківської області від 26.01.2004 року
у справі № 46/63-03 залишенню  без  змін,  оскільки  є  такою,  що
відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
 
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу СПД ФО Б.Б.Б. задовольнити.
 
Постанову Харківського  апеляційного   господарського   суду   від
23.03.2004 року скасувати.
 
Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2004 року
у справі № 46/63-03 залишити без змін.
 
Головуючий Грек Б.М.
Судді      Бур'янова С.С.
           Жаботина Г.В.