ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2004 Справа N 41/613
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В.
Цвігун В.Л.
за участю представників:
позивача
відповідача
розглянув касаційну Лікувально-оздоровчого комплексу
скаргу “Дніпровські хвилі”
на постанову від 20.04.2004
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 41/613
за позовом Лікувально-оздоровчого комплексу
“Дніпровські хвилі”
до Управління Державного
архітектурно-будівельного контролю
Київської міської Державної
адміністрації.
про визнання постанов недійсними
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.02.2004р. у справі
№ 41/613 (суддя Пилипенко О.Є.) провадження в частині визнання
недійсною Постанови № 70/1 від 27.08.2001 р. “Про накладення
штрафу за правопорушення у сфері містобудування” припинено, у
задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсною
Постанови № 70/1 від 28.08.2001 р. “Про накладення штрафу за
правопорушення у сфері містобудування” відмовлено.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у
складі Гол.-Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Карася О.В.,
здійснюючи апеляційну перевірку в зв’язку зі скаргою позивача,
постановою від 20.04.2004 рішення у справі залишила без змін, а
апеляційну скаргу-без задоволення.
Рішення та постанова у справі обґрунтовані тим, що фактично
існує лише одна Постанова № 70/1 від 28.08.2001 р., так як
Постанови № 70/1 від 27.08.2001 р. та № 70/1 від 28.08.2001 р.
ідентичні за змістом, різниця лише в даті прийняття, яка
викликана технічною помилкою, про що зазначено в листі
відповідача № 738/08 від 30.08.2001; постанова винесена на
виконання та у відповідності з вимогами чинного законодавства,
підстав для визнання її недійсною не існує.
Лікувально-оздоровчий комплекс “Дніпровські хвилі” з постановою
суду апеляційної інстанції не згоден, в зв’язку з чим звернувся
з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у
справі скасувати, позовні вимоги задовольнити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що за його переконанням
відповідач виніс спірну постанову з порушенням вимог чинного
законодавства, у відповідача відсутні повноваження накладати
штрафи.
Колегія суддів перевірила матеріали справи у відкритому судовому
засіданні і зазначає таке.
Згідно п. 1 розпорядження Київської міської державної
адміністрації № 2624 від 05.12.2001 ”Про надання дозволу
Дитячому лікувально-оздоровчому комплексу “Дніпровські хвилі”
позивачу дозволяється здійснити будівництво
лікувально-оздоровчого комплексу, лазні сухого пару, котельні з
підземним сховищем дизпалива, дизельної електростанції,
каналізаційної насосної станції з блоком очищення стічних вод і
біоплато, водонапірної вежі, пожежного водозабору,
спортмайданчиків, автостоянки та малих архітектурних форм на
території Дитячого лікувально-оздоровчого комплексу “Дніпровські
хвилі”, що межує з територією парку “Дружби народів” та урізом
р. Дніпро у Деснянському районі міста Києва.
Судами першої та апеляційної інстанцій достеменно встановлено,
що замовником об'єкту проектування є Дитячий лікувально -
оздоровчий комплекс “Дніпровські хвилі, дозвіл на виконання
будівельних робіт № 0069 - Дс/Р позивачем був
отриманий 06.12.2001, що свідчить про відповідність висновку
суду про порушення позивачем вимог ст. 29 Закону України “Про
планування і забудову території” та п.п. 1 п. 4 Положення “Про
порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, згідно
яких до виконання зазначених робіт замовник - позивач у справі,
повинен отримати відповідне рішення виконавчих органів,
розробити проектну документацію, погодити її з державними
наглядовими органами та отримати позитивний висновок Комплексної
державної експертизи. Тільки після цього необхідно отримати
дозвіл на виконання будівельних робіт в органах виконавчої влади
Київської міської державної адміністрації.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність
підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за
правопорушення у сфері містобудування” підприємства, установи їх
об'єднання, незалежно від форм власності, які здійснюють роботи
по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному
ремонту, за проведення зазначених робіт без дозволу на їх
виконання несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 50%
вартості цих робіт.
Пунктом 2 Положення про державний архітектурно-будівельний
контроль, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України
від 25.03.1993 р. № 225 “Про затвердження Положення про
державний архітектурно-будівельний контроль” ( 225-93-п ) (225-93-п)
державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють:
Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція)
у складі Держкоммістобудування, інспекції державного
архітектурно-будівельного контролю у складі органів
містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного
підпорядкування, районах.
Пунктом 4 зазначеного Положення ( 225-93-п ) (225-93-п)
Інспекціям
державного архітектурно-будівельного контролю надається право
складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування та
накладати штрафи у відповідності з чинним законодавством.
Управління державного архітектурно-будівельного контролю
Київської міської державної адміністрації, на момент винесення
спірної діяло на підставі Положення про Управління державного
архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної
адміністрації, яке затверджено Розпорядженням Київської міської
державної адміністрації від 06.01.2000р. № 8.
Згідно п. 1 вказаного Положення ( 225-93-п ) (225-93-п)
Управління
держархбудконтролю є структурним підрозділом Київської міської
державної адміністрації, який, відповідно до законодавства,
здійснює державний архітектурно-будівельний контроль на
території м. Києва. Пункт 3 цього Положення ( 225-93-п ) (225-93-п)
надає
відповідачеві право складати протоколи про правопорушення у
сфері містобудування та накладати штрафи відповідно до чинного
законодавства.
Відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування”
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
виконавчі органи міських рад поряд з власними
(самоврядними) повноваженнями, наділені делегованими
повноваженнями. Делеговані повноваження - це повноваження
органів виконавчої влади, надані органам місцевого
самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого
самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним
адміністраціям за рішенням районних, обласних рад (ст. 1 Закону
України “Про місцеве самоврядування” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
).
Відповідно до ст. 31 Закону України “Про місцеве-самоврядування”
до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад
належать, зокрема, наступні делеговані повноваження:
- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у
порядку, встановленому законодавством;
- організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням
містобудівного кадастру населених пунктів;
- здійснення в установленому порядку державного контролю за
дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної
документації при плануванні та забудові відповідних територій;
зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке
проводиться з порушенням містобудівної і документації і проектів
окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому
природному середовищу;
- здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності
будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що
зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та
процесів тощо.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім
повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані
їм законом повноваження (ст. 40 Закону України “Про місцеве
самоврядування” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2000 р. № 733
( 733-2000-п ) (733-2000-п)
було затверджено Примірний перелік управлінь,
відділів, інших структурних підрозділів Київської міської
державної адміністрації. Зазначений перелік містить Управління
державного архітектурно-будівельного контролю.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій
дійшли вірного висновку, що Управління державного
архітектурно-будівельного контролю є органом, який здійснює
державний архітектурно-будівельний контроль на території міста
Києва на підставі делегованих йому повноважень органів
виконавчої влади та здійснює функції інспекції державного
архітектурно-будівельного контролю в м. Києві.
Положення про Управління державного архітектурно-будівельного
контролю Київської державної адміністрації, затверджене
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від
06.01.2000 р. № 8, на момент притягнення позивача до
відповідальності було чинним, відповідач діяв на підставі
чинного законодавства та в межах своєї компетенції.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої та
апеляційної інстанцій щодо безпідставності посилання позивача на
те, що Положення про Управління державного
архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної
адміністрації не було зареєстровано в Київському міському
управлінні юстиції в порушення Указу Президента України “Про
державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та
інших органів виконавчої влади” ( 493/92 ) (493/92)
. Відповідно до
вказаного Указу державній реєстрації підлягають
нормативно-правові акти.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих
органўв, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні
правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших
суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів
цих відносин. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим
державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний
письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми
права, носить загальний чи локальний характер та застосовується
неодноразово. Положення про Управління державного
архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної
адміністрації визначає обсяг делегованих вказаному органу
повноважень, не встановлюючи, не змінюючи та не припиняючи при
цьому норм права, які б регулювали зазначену сферу суспільних
відносин.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку щодо
відповідності рішення таї постанови у справі вимогам чинного
матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх
скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10, 111-11, ст. 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 20.04.2004 у справі господарського суду м. Києва
№ 41/613 залишити без змін, а касаційну скаргу
Лікувально-оздоровчого комплексу “Дніпровські хвилі” - без
задоволення.