ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2004 Справа N 2-9/8998-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого (доповідача), суддів,
за участю повноважних представників: позивача, відповідача
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "М" на рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим від 4 вересня 2003 року та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
12 листопада 2003 року у справі за позовом Прокурора м. Феодосії в
інтересах Державного виробничого підприємства
водогінноканалізаційного господарства до ТОВ "М", треті особи ОП
"К", ЗАТ "ФЗ" про стягнення 214218, 41 грн.,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2003 року прокурор в інтересах Державного виробничого
підприємства водогінно-каналізаційного господарства звернувся до
господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до
відповідача про стягнення 204684, 10 грн. заборгованості за
послуги по водопостачанню і 9534, 31 грн. пені. Позивач заявою про
зміну позовних вимог зменшив позовні вимоги в частині основного
боргу до 174012, 32 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 4
вересня 2003 року позов задоволено частково. З відповідача на
користь позивача стягнено 174012, 32 грн. боргу, 1000 грн. пені,
судові витрати. В решті стягнення пені в позові відмовлено, в
частині стягнення основного боргу - провадження у справі
припинено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
12 листопада 2003 року рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "М" просить їх
скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи,
суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні
виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 162 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від
виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не
допускаються.
Як встановлено судом, згідно умов договору № 160/02 від 30 серпня
2002 року, укладеного між сторонами у справі, позивач зобов'язався
здійснювати водопостачання ТОВ "М" і приймати стоки, а відповідач
- своєчасно проводити оплату згідно встановлених тарифів.
Судом першої інстанції правильно встановлено, а апеляційним
підтверджено, що, з урахуванням здійснення позивачем послуг по
водопостачанню, сума боргу відповідача перед позивачем по оплаті
за відпущену воду і прийом стоків становить 174012, 32 грн. і тому
обгрунтовано рішенням суду стягнута з ТОВ "М".
Враховуючи, що пункт 14.1 вказаного договору передбачає, при
порушенні термінів розрахунків, стягнення пені в розмірі 0,5% за
кожний день прострочки, позивачем була нарахована пеня в розмірі
9534, 31 грн. Зважаючи на те, що відповідач надав суду заяву про
зменшення суми пені, у зв'язку з його скрутним фінансовим
становищем, з ТОВ "М" законно стягнено пеню в сумі 1000 грн.
Крім того, правильно судами визнані безпідставними доводи
відповідача про те, що позивач неправомірно зарахував суму 17000
грн. в рахунок погашення заборгованості по договору поруки від 30
серпня 2002 року, оскільки наявними в матеріалах справи
документами підтверджується, що відповідач перерахував 17000 грн.
в рахунок погашення боргу по договору поруки.
Таким чином, у рішенні суд вірно застосував норми матеріального
права і обгрунтовано стягнув з ТОВ "М" 174012, 32 грн. боргу та
1000 грн. пені.
За таких обставин судові рішення відповідають вимогам закону і
обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 4
вересня 2003 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 12 листопада 2003 року залишити без змін,
а касаційну скаргу ТОВ "М" - без задоволення.