Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2004 Справа N 2-15/13902-2003
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Джанкойської об'єднаної
судовому засіданні в м. державної податкової інспекції
Києві в Автономній Республіці Крим
касаційну скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду
від 15 березня 2004р.
за позовом Джанкойської об'єднаної
державної податкової інспекції
в Автономній Республіці Крим
до Сільськогосподарського
товариства з обмеженою
відповідальністю "C"
про стягнення 250303,44 грн. податкового боргу за активів.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача
від відповідача
Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією у вересні
2003р. заявлений позов до Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю "C" про стягнення 250303,44 грн.
податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника.
Позовні вимоги обґрунтовані приписами підпункту 3.1.1 статті 3
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
з огляду на те, що станом на 1.07.2003р. відповідач
має заборгованість з прибуткового податку з громадян у сумі
250303,44 грн., підтверджену актом звірки від 18.08.2003р., яка в
добровільному порядку Товариством не сплачена.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21
жовтня 2003р., ухваленим суддею, позовні вимоги податкової служби
про звернення стягнення на активи відповідача задоволені в частині
стягнення 237144,58 грн. Рішення суду в цій частині вмотивоване
приписами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
яким встановлений порядок звернення стягнення
на активи платника податку, з урахуванням вимог статті 15 цього
Закону щодо строку позовної давності. У задоволенні решти позовних
вимог відмовлено. Господарським судом надано відстрочку
відповідачу щодо виконання рішення у справі до 1.08.2004р.
Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 15
березня 2004р. перевірене рішення Господарського суду Автономної
Республіки Крим скасував, задовольнивши частково апеляційну скаргу
Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції. У
задоволенні позовних вимог податкової служби про звернення
стягнення на активи відповідача у сумі 250303,44 грн. відмовлено з
огляду на вимоги пункту 3.1.1 статті 3 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та частини 3 статті 20
Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з
громадян" ( 13-92 ) (13-92)
. Постанова апеляційного господарського суду
вмотивована тим, що матеріалами справи не підтверджений факт
визначення ОДПІ податкового зобов'язання відповідача на суму
250303,44 грн., і за таких обставин, суд дійшов висновку що
заявлена позивачем вимога про звернення стягнення на активи за
своїм змістом не відповідає матеріально-правовому способу захисту
порушеного права.
Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція вважає, що
рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду
прийняті з порушенням матеріального права. Просить Вищий
господарський суд України здійснити перегляд матеріалів справи у
касаційному порядку, скасувати рішення і постанову у справі і
задовольнити позовні вимоги ДПІ. Податкова служба обґрунтовує
касаційну скаргу тим, що апеляційний суд, на її думку, невірно
застосував приписи пункту 3.1.1 статті 3 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, якими передбачено
примусове стягнення активів платника податків в рахунок погашення
його податкового боргу При цьому ДПІ зауважує на приписах
підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та статті 19 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"
( 13-92 ) (13-92)
, і наголошує на тому, що судами не були враховані
наведені приписи, оскільки прибутковий податок повинен
нараховуватись не контролюючим органом, а безпосередньо
відповідачем, і за таких обставин ДПІ не повинна приймати рішення
про визначення податкових зобов'язань з цього податку. Окрім
цього, податкова служба наголошує на приписах пункту 19.6 статті
19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (
2181-14 ) та пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, якими передбачено
повноваження ДПІ на звернення до суду із позовом про звернення
стягнення на активи платника податків.
Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "C"
надісланий відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити
без змін постанову апеляційного господарського суду, з мотивів у
ній викладених.
Вищий господарський суд України заслухавши суддю доповідача,
пояснення представників сторін, перевіривши правильність
застосування судами першої і апеляційної інстанцій приписів
матеріального і процесуального законодавства, визнає касаційну
скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Судами першої і апеляційної інстанції встановлено та підтверджено
матеріалами справи, що згідно акта звірки заборгованості перед
бюджетом з прибуткового податку з громадян від 18.08.2003 у фірми
СТОВ "C" існувала податкова заборгованість на суму позову, яка
визнана відповідачем.
Відповідно до ввідної частини Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
цей Закон є спеціальним
законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності,
та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Саме цім
Законом і запроваджене поняття податкового зобов'язання,
податкового боргу, як податкового зобов'язання узгодженого
платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у
встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого
податкового зобов'язання. Приписами пункту 3.1.1 пункту 3.1 статті
3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що активи платника податків можуть бути
примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу
виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків
самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій
кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань
забезпечення боргу. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника
податків у рахунок погашення його податкового боргу, без
попереднього узгодження його суми таким платником податків. У
зв'язку з цим передбачений підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
судовий порядок звернення стягнення на активи платника
поширюється лише на випадки, коли сума податкового боргу
попередньо не узгоджена з платником. Судами першої та апеляційної
інстанції встановлено, що визначені податкові зобов'язання не були
оскаржені СТОВ "C" на підставі і в порядку, передбаченому
підпунктом 5.2.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, що свідчить про узгодження
відповідачем сум податкового боргу Товариства. Приписами Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначений порядок погашення податкового боргу платника податків
за узгодженим податковим зобов'язанням та порядок звернення
стягнення на активи платника податків за узгодженим податковим
зобов'язанням. Зокрема, приписами підпункту 10.1.1 пункту 10.1
статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що у разі коли інші, передбачені
цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали
позитивного результату, податковий орган здійснює за платника
податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових
джерел погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом
стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх
недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника
податків. Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку,
обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму
податкового боргу або його частини. Продаж інших активів
здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного
його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового
органу.
За таких обставин, Севастопольський апеляційний господарський суд,
правомірно відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог, хоча
мотиви відмови змінюються касаційною інстанцією. З огляду на
зазначене доводи касаційної скарги визнаються непереконливими
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
15 березня 2004 року у справі № 2-15/13902-2003 залишити без змін.
Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення.