ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2004 Справа N 17-6-34-20/02-2488
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,
суддів
за участю повноважних представників:
позивача
відповідачів
розглянувши у ВАТ "ЗО"
відкритому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 17 червня 2003 року
Одеського апеляційного
господарського суду
у справі за позовом ВАТ "ЗО"
3-я особа - Фонд державного майна України в
особі Одеського регіонального
відділення
до Виконкому Одеської міської ради,
Представництва по управлінню
комунальною власністю Одеської
міської ради,
ТОВ "О" м. Одеса
про визнання недійсним рішення
виконкому, свідоцтва про право
власності, договору купівлі-продажу
В С Т А Н О В И В:
В березні 2003 року ВАТ "ЗО" звернулося до господарського суду
Одеської області з позовом до виконкому Одеської міської ради про
визнання недійсним рішення, посилаючись на те, що останнє не
відповідає вимогам закону.
Ухвалою від 4 квітня 2002 року господарського суду Одеської
області до участі у справі в якості відповідача залучено
Представництво по управлінню комунальною власністю, а ухвалою від
26.04.2002 року залучено до участі у справі в якості відповідача
ТОВ "О".
Рішенням господарського суду Одеської області від 28 жовтня 2002
року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 17 червня 2003 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі ВАТ "ЗО" просить постанову апеляційної
інстанції скасувати, як прийняту з порушенням та неправильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Представництво по управлінню
комунальною власністю просить в її задоволенні відмовити, оскільки
вважає, що підстави для скасування оскаржуваних судових рішень
відсутні.
У своєму відзиві на касаційну скаргу ТОВ "О" просить повернути
скаргу без розгляду.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування господарськими судами
при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і
процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Постанови КМУ від
05.11.1991 року № 311 "Про розподіл державного майна України між
загальнодержавною власністю та власністю
адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)"
Одеською обласною радою народних депутатів прийняте рішення від
25.1 1.1991 року № 266-ХХІ "Про розподіл державного майна між
власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів
області". Згідно з Переліком державного майна, переданого у
власність міст обласного підпорядкування (додаток № 2) - містам
передаються всі підприємства роздрібної торгівлі облвиконкому
(крім центрального універмагу м. Одеси).
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від
11.01.1992 року № 2 "Про порядок формування та передачі державного
майна в комунальну власність міста", відповідно Переліку об'єктів
прийнятих до передачі в комунальну власність міста (додаток № 1)
до власності відповідної адміністративнотериторіальної одиниці -
міста Одеси віднесені підприємства торгівлі - об'єднання "К" за
одною юридичною адресою в будівлі було розташовано два магазини
об'єднання ''К": - № 13 "Х" та магазин № 80.
Прийняті в комунальну власність підприємства торгівлі (магазини)
уклали з відділом торгівлі виконавчого комітету Одеської міської
ради договори оренди.
Розпорядженням виконавчого комітету Одеської міськради від
20.11.1996 року № 1102 "Про прийняття в комунальну власність
будівель, приміщень, споруд", Одеському міському бюро технічної
інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості доручено видати
по запитам Представництва по управлінню комунальною власністю
Одеського виконкому реєстраційне посвідчення та довідку
характеристику на магазин "Х" - як власника вказати Одеську
міськраду.
12.07.2000 року рішенням № 382 виконком доручив Одеському міському
бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості
провести технічну інвентаризацію частини приміщення, що
розташоване за адресою: м. Одеса, видати та зареєструвати
свідоцтво про право власності за Одеською міськрадою.
21.03.2001 року Одеській міській раді було видане свідоцтво про
право власності № 012778 на всю будівлю.
08.06.2001 року будівля за вказаною адресою була продана ТОВ "О"
по договору купівлі-продажу № 95.
Крім того, з матеріалів справи видно, що наказом від 28.03.1996
року № 422 регіональне відділення по Одеській області Фонду
Державного майна України Орендне комерційне підприємство "ЗО"
перетворене у процесі приватизації ВАТ "ЗО".
Згідно з "Планом приватизації від 28.03.1996 року до структури
підприємства ВАТ "ЗО" входить магазин № 71, за адресою м. Одеса
(розділ 2 п. 2.2). Відповідно пп. 11 п. 7 вказаного плану, магазин
№ 71 охарактеризований як окремо розташована споруда павільйонного
типу, що межує:
- з заходу - з проїжджою частиною дороги:
- з півночі - з трамвайними полотном:
- з півдня - з торговими об'єктами.
Ухвалами від 22.08.2002 року, 16.09.2002 року та 09.10.2002 року
позивач був зобов'язаний надати суду статут орендного комерційного
підприємства "ЗО", правонаступником якого є позивач; схематичний
план ділянки, на якій розташована будівля, що відповідає магазину
№ 71, договір оренди приміщення магазину № 71; докази
відповідності та тотожності магазину № 71 будівлі, характеристики
будівлі магазину, переданого до статутного фонду ВАТ "ЗО"
відповідно листа № 1/3930 від 17.11.1998 року.
Позивач не надав суду витребувані докази.
За таких обставин суд вважає, що господарський суд, з яким
погодилась апеляційна інстанція, дійшов обгрунтованого висновку,
що позивачем не підтверджено належними доказами право власності на
будівлю, розташовану по вул. Чубаївській 1, власником якої є ТОВ
"О" та не доведено тотожності магазину № 71, охарактеризованою в
п. п. 11 к. 7 "Плану приватизації від 28.03.1996", як окремо
розташованої споруди павільйонного типу - спірній будівлі. Тобто,
позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом
інтересів, у зв'язку з прийняттям рішення Одеської міської ради
від 12.07.2000 року № 383 "Про реєстрацію об'єкта комунальної
власності м. Одеси".
Господарські суди повно та всебічно перевірили обставини справи,
дали належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняли
законні і обгрунтовані судові рішення, які відповідають обставинам
справи та вимогам закону, тому рішення господарського суду та
постанову апеляційного господарського суду необхідно залишити без
змін.
Доводи ВАТ "ЗО", викладені у касаційній скарзі, суд вважає
необгрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи
та не відповідають вимогам діючого законодавства.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 червня
2003 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.