ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2004 Справа N 03/4549
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Стратієнко Л.В.,
Чабана В.В.,
за участю повноважних представників:
позивача - Поліщука А.І. дов. від 18.11.2003 року;
відповідача - Кирси В.В. дов. від 14.01.2004 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
на рішення ТзОВ "Фортекс-опт" від 3 лютого 2004 року
господарського суду Черкаської області та постанову від 1 квітня
2004 року Київського апеляційного господарського суду
у справі N 03/4549
за позовом Селянського фермерського господарства "Астарта"
до ТзОВ "Фортекс-опт"
про стягнення 31 499,74 грн.,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Черкаської області з позовом до відповідача про відшкодування
збитків в розмірі 31 499,74 грн., заподіяних внаслідок неналежного
виконання зобов'язань по договору від 26 вересня 2003 року, при
обробітку відповідачем хімічними препаратами, посіяного позивачем
насіння соняшника (десикації).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 3 лютого
2004 року позов задоволений.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
1 квітня 2004 року рішення господарського суду залишене без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить вказані судові рішення
скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних
обставин, проаналізувавши правильність застосування судами, при
прийнятті оскаржуваних судових рішень, норм матеріального і
процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання
повинні виконуватись належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при
відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно
ставляться.
Згідно ст. 162 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
одностороння відмова
від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не
допускаються.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 26 вересня
2002 року було укладено договір, відповідно до умов якого
відповідач зобов'язався виконати агрохімічні роботи по десикації
посівів соняшника позивача на площі 350 га.
Факт виконання відповідачем розпилу хімічних реактивів
"Реглон" на площі 371 га в співвідношенні 0,6 кг "Реглону" на
1,5 л сечовини на 1 га посівів соняшнику підтверджується актом
приймання виконаних робіт від 3 жовтня 2002 року.
Відповідно до ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини,
визнані господарським судом загальновідомими, не потребують
доказування.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого
органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї
справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких
беруть участь ті самі сторони.
Розглядаючи справу, суди встановили, що рішенням
господарського суду Кіровоградської області від 16 квітня
2003 року у справі N 13/102 договір від 26 вересня 2003 року
визнаний недійсним.
Правильними є також висновки суду апеляційної інстанції в
тому, що суд першої інстанції, враховуючи факт неналежного
виконання відповідачем своїх зобов'язань по обробці посівів
соняшника, вірно встановив наявність його вини в діях, що призвели
до здійснення позивачем додаткових витрат по очищенню, сушінню і
зберіганню обробленого відповідачем соняшника в сумі
31 499,74 грн.
Згідно ст. 203 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
(чинного до 1 січня
2004 року), у разі невиконання або неналежного виконання
зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові
завдані цим збитки.
Суд вважає, що суд першої інстанції, з яким погодилась
апеляційна інстанція, відповідно до вимог закону, вірно дійшов
висновку про доведеність позивачем причинного зв'язку між
понесеними ним збитками і порушенням умов договору, укладеного з
відповідачем.
При прийнятті судових рішень, суди повно і всебічно
перевірили всі обставини справи, дали належну правову оцінку
зібраним у справі доказам і прийняли законні судові рішення, які
необхідно залишити без змін.
Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, судова
колегія вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються
зібраними у справі доказами і не відповідають вимогам діючого
законодавства, що регулює дані правовідносини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Черкаської області від 3 лютого
2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 1 квітня 2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу
ТзОВ "Фортекс-опт" - без задоволення.