ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2004 Справа N 7/258-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "XXX"
на постанову від 06.04.2004 року
Житомирського апеляційного господарського суду
у справі № 7/258-03
за позовом Закритого акціонерного товариства "XXX"
до Приватного підприємства фірми "YYY"
про про вилучення автомобіля
за зустрічним позовом Приватного підприємства фірми "YYY"
до Закритого акціонерного товариства "XXX"
про визнання права власності на автомобіль
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А. (дов. від 12.01.2004)
відповідача Б.Б.Б. (директор)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "XXX" звернулося до господарського
суду з позовом про вилучення у Приватного підприємства "YYY"
легкового автомобіля Skoda Oktavia Ambien, рік випуску 2001, номер
двигуна АКІ ХХХ8, номер кузова ТМВСК11UХХХ1, реєстраційний номер
ХХХ9 КА, та передачу його Закритому акціонерному товариству "ХХХ".
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами у справі
укладено договір № 019/2001-АВТ від 26.03.2001 року про продаж
товарів в розстрочку, згідно умов якого ЗАТ "ХХХ"
зобов'язався передати, а ППФ "YYY" прийняти для
використання легковий автомобіль Skoda Oktavia Ambien та сплатити
його вартість в сумі 72 873,41 грн. та винагороду за відстрочку
платежу в сумі 14 233,12 грн. відповідно до графіку платежів,
узгодженому сторонами в додатку № 2 до договору.
Відповідно до п. 5.1 договору право власності на автомобіль,
переданий Покупцю за актом приймання-передачі від 03.04.2001 року,
залишається за Продавцем до виконання Покупцем всіх фінансових
зобов'язань за договором. Також сторони в п. 8.3.2. договору
обумовили можливість його розірвання у разі невиконання покупцем
на протязі 10 банківських днів в повному об'ємі своїх зобов'язань
по платежах, що здійснюються відповідно графіку.
Договір № 019/2001-АВТ від 26.03.2001 року про продаж товарів в
розстрочку розірваний рішенням господарського суду Вінницької
області від 16.10.2002 року у справі № 276/12-319 в зв'язку з
невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, а
постановою Житомирського апеляційного суду від 04.06.2003 року
вказане рішення залишено без зміни. Відповідно ж до п. 8.5
договору сторони погодили, що при розірванні договору на
підставах, вказаних в п. 8.3.1.-8.3.4. Продавець має право негайно
вилучити майно у Покупця, який не повинен перешкоджати такому
вилученню. В порушення п. п. 5.1, 8.5 відповідач відмовляється від
передачі автомобіля, який незаконно знаходиться у його
користуванні, власнику(позивачу).
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.09.2003 року
про відкладення розгляду справи прийнято до провадження зустрічну
позовну заяву Приватного підприємства фірми "YYY" до Закритого
акціонерного товариства "ХХХ" про визнання права власності на
автомобіль, здійснено заміну відповідача за первинним позовом
(Приватне підприємство "YYY") належним відповідачем (Приватне
підприємство фірма "YYY"), також задоволені клопотання
сторін-позивача: про накладення арешту на спірний автомобіль,
відповідача: про витребування від ЗАТ "ХХХ" доказів вартості майна
(автомобіля) на дату розгляду справи у господарському суду
Вінницької області.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.09.2003
року (суддя Н.Мінєєва) позов ЗАТ "ХХХ" про вилучення автомобіля
задоволено, у задоволенні зустрічного позову ППФ "YYY" про
визнання права власності на автомобіль відмовлено, стягнуто з ППФ
"YYY" на користь ЗАТ "ХХХ" 407,67 грн. відшкодування витрат за
сплату державного мита та 118 грн. - за інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що на момент звернення ЗАТ "ХХХ" з
позовом про вилучення автомобіля договір був розірваний.
Відповідно до п. 5.6 договору право власності на спірний
автомобіль переходить від Продавця до Покупця протягом 10 робочих
днів з дня підписання акту звірки платежів шляхом переоформлення
реєстраційних документів, але за відсутності вищевказаних
документів позивач залишався власником спірного майна, а отже,
згідно ст. 50 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, має
законні підстави вимагати повернення свого майна. Зустрічний позов
не підлягає задоволенню, оскільки рішенням господарського суду
Вінницької області від 16.10.2002 року у справі №276/12-319
встановлено факт невиконання ППФ "YYY" прийнятих зобов'язань щодо
оплати спірного майна, а постановою Житомирського апеляційного
суду від 04.06.2003 року вказане рішення залишено без зміни, а
отже, відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, таке не доводиться знову.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
06.04.2004 року (колегія суддів: Л.Шкляр, А.Гулова, С.Пасічник)
апеляційну скаргу ППФ "YYY" задоволено; рішення у справі
скасоване; прийняте нове рішення, яким в позові ЗАТ "ХХХ" про
вилучення автомобіля у справі №276/12-319 відмовлено, зустрічний
позов ППФ "YYY" про визнання права власності на автомобіль
задоволено, стягнуто з ЗАТ "ХХХ" на користь ППФ "YYY" 434,85 грн.
відшкодування витрат на державне мито за подання зустрічного
позову та 246,34 витрат на державне мито за подання апеляційної
скарги.
Постанова суду мотивована тим, що в період оскарження рішення
господарського суду Вінницької області від 16.10.2002 року у
справі № 276/12-319, яке не вступило в законну силу, а отже під
час дії договору від 26.03.2004 року, ППФ "YYY" провів остаточний
розрахунок з Продавцем за легковий автомобіль за договором №
019/2001-АВТ від 26.03.2001 року в сумі 25 330,00 грн., що
підтверджується наявними в справі квитанцією від 21.05.2003 року
та меморіальним ордером № 96/250 від 26.05.2003 року, довідкою
Р-ської філії "ZZZ" № 152-3936/07-1 від 12.09.2003 року.
Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
право
власності на майно у набувача майна за договором виникає з моменту
передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Договором (п.5.6) визначено, що право власності на спірний
автомобіль переходить від Продавця до Покупця на протязі 10
робочих днів з дня підписання акту звірки платежів шляхом
переоформлення реєстраційних документів. Отже, ППФ "YYY" хоча із
простроченням платежу, але в період дії договору, повністю виконав
свої зобов'язання, сплативши суму боргу та винагороду, і
відповідно набув право власності на спірний автомобіль.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ЗАТ "ХХХ" просить
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
06.04.2004 року скасувати повністю, посилаючись на порушення судом
норм матеріального та процесуального права, а рішення
господарського суду Вінницької області від 19.09.2003 року
залишити без зміни.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова у
справі - скасуванню з наступних підстав.
Договір № 019/2001-АВТ від 26.03.2001 року про продаж товарів в
розстрочку, укладений між сторонами у справі, як підстава
можливого набуття відповідачем права власності на автомобіль,
розірваний рішенням господарського суду Вінницької області від
16.10.2002 року у справі №276/12-319 в зв'язку з невиконанням
відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Інші правові підстави набуття відповідачем права власності на
автомобіль сторонами не обумовлені, як і не встановлені судом.
Здійснення відповідачем оплати в сумі 25 330,00 грн. за
меморіальним ордером № 96/250 від 26.05.2003 року на час, коли
судове рішення про розірвання договору не набрало чинності, не
вплинуло на результати апеляційного провадження (постанова
Житомирського апеляційного суду від 04.06.2003 року у справі
№276/12-319) щодо залишення без зміни рішення про розірвання
договору № 019/2001-АВТ від 26.03.2001 року про продаж товарів в
розстрочку.
За таких обставин у відповідача відсутні правові підстави на
володіння автомобілем. Ухвалене господарським судом Вінницької
області рішення від 19.09.2003 року у справі про задоволення
первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову
ґрунтується на законодавстві про власність та визначених способах
захисту права власності.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ЗАТ "ХХХ" задовольнити.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
06.04.2004 року у справі № 7/258-03 скасувати.
Рішення господарського суду Вінницької області від 19.09.2003 року
у справі № 7/258-03 залишити без зміни.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Судді: Є.Борденюк
В.Харченко