ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2004 Справа N 30/438
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (ВАТ)
"Київський радіозавод"
на рішення від 02.10.2002
та додаткове рішення від 10.07.2003 господарського суду міста
Києва
у справі № 30/438
за позовом Виробничого об'єднання "Київський
радіозавод"
до Комунального підприємства "YYY"
про визнання права власності
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А. (дов. від 25.03.2004), Б.Б.Б. (дов. від
25.03.2004)
ВАТ "Київський радіозавод" В.В.В. (дов. від 09.06.2004), Г.Г.Г.
(дов. від 29.06.2004), Д.Д.Д. (дов. від 23.03.2004)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" звернулось до
господарського суду з позовом про спонукання відповідача (КП
"YYY") вчинити державну реєстрацію права власності на об'єкти
нерухомого майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання постанови КМ
України № 569 від 29.05.1996 р. "Про реорганізацію державного
підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"
( 569-96-п ) (569-96-п)
на базі Державного підприємства "Виробниче об'єднання
"Київський радіозавод" було створено Виробниче об'єднання
"Київський радіозавод".
ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" передало ВО
"Київський радіозавод" нерухоме майно, що відповідно до п. 4.2
Статуту належить йому на праві господарського відання
Позивач 20.05.2002 р. звернувся з заявою до відповідача про
проведення державної реєстрації права власності на об'єкти
нерухомого майна.
Позивачем отримано від відповідача лист № 13618 від 06.06.2002 р.
про відмову у проведенні державної реєстрації права власності на
об'єкти нерухомого майна у зв'язку з ненаданням необхідних
документів.
У процесі розгляду справи позивач заявою від 27.09.2002 р. змінив
свої позовні вимоги і просить суд визнати право власності ВО
"Київський радіозавод" на об'єкти нерухомого майна, а заявою від
01.10.2002 р. позивач збільшив свої позовні вимоги.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.10.2002 (суддя Т.
Ващенко) позовні вимоги задоволені; визнано за ВО "Київський
радіозавод" право власності на об'єкти нерухомого майна.
Рішення суду обґрунтоване тим, що відповідно до п. 4.2 Статуту ВО
"Київський радіозавод" майно підприємства є державною власністю і
належить йому на праві повного господарського відання, а
відповідно до ст. 37 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
до
права повного господарського відання застосовуються правила про
право власності.
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2003
визнано право власності ВО "Київський радіозавод" на об'єкти
нерухомого майна, які не були вказані в резолютивній частині
рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2002 у справі №
30/438, хоча їх перелік з відповідними доказами був наданий суду у
заяві про збільшення позовних вимог і які були предметом розгляду
в судовому засіданні.
Позивач звернувся до суду з заявою від 22.09.2003 р. про перегляд
додаткового рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2003
за нововиявленими обставинами та з заявою від 24.09.2003 р. про
внесення доповнень до вищезгаданої заяви, та просить визнати право
власності ВО "Київський радіозавод" на об'єкти нерухомого майна із
зазначенням присвоєних КП "YYY" літер та площ об'єктів нерухомого
майна.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2003,
враховуючи уточнення від 09.10.2003, суд переглянув додаткове
рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2003 та прийняв
рішення про визнання права власності ВО "Київський радіозавод" із
зазначенням присвоєних КП "YYY" літер та площ на об'єкти
нерухомого майна.
ВАТ "Київський радіозавод", як особа, яка не була залучена до
участі у справі, не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням
господарського суду міста Києва від 02.10.2002 та додатковим
рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2003, які, на
її думку, стосуються її прав та обов'язків, подало касаційну
скаргу.
У поданій касаційній скарзі ВАТ "Київський радіозавод",
посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить
рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2002 та
додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2003
скасувати, справу № 30/438 направити на новий розгляд залучивши до
розгляду ВАТ "Київський радіозавод" та Національне космічне
агентство України, як правонаступника Міністерства промислової
політики України.
При цьому, зокрема, скаржник посилається на те, що майно, визнане
оскаржуваним рішенням власністю позивача, є державним майном,
переданим уповноваженим органом до статутного фонду товариства
скаржника.
Позивачем в судовому засіданні заявлено клопотання про зупинення
провадження у справі № 30/438 до вирішення господарським судом м.
Києва пов'язаною з нею справи.
Суд визнав заявлене клопотання необґрунтованим та відмовив в його
задоволенні виходячи з того, що ст.79 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає підстави, з
яких зупиняється провадження у справі. Підстави, на які
посилається позивач, відсутні.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга підлягає частково до задоволення,
виходячи з такого.
Постановою КМ України № 569 від 29.05.1996 р. "Про реорганізацію
державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський
радіозавод" ( 569-96-п ) (569-96-п)
на базі Державного підприємства
"Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" було створено 22
підприємства, зокрема, Державне підприємство "Київський
радіозавод".
Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що Державним
підприємством "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод",
посилаючись на вищезгадану постанову КМ України ( 569-96-п ) (569-96-п)
, було
передано Виробничому об'єднанню "Київський радіозавод" згідно
розподільчого балансу на 01.01.1997 р. основні засоби, що
підтверджується довідкою, затвердженою генеральним директором
Виробничого об'єднання "Київський радіозавод", хоча Постановою КМ
України № 569 від 29.05.1996 р. ( 569-96-п ) (569-96-п)
створення Виробничого
об'єднання "Київський радіозавод" не передбачалось.
Таким чином, господарським судом міста Києва, при прийнятті
оскаржуваних рішень, не було досліджено правових підстав створення
Виробничого об'єднання "Київський радіозавод".
Крім того, господарюючі суб'єкти визначені ст.1 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
інтересів. Способи
захисту цивільних прав визначені ст. 6 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Позивач, змінивши свої позовні вимоги, просив суд визнати право
власності ВО "Київський радіозавод" на об'єкти нерухомого майна,
зазначивши відповідачем - Комунальне підприємство "YYY".
Отже, господарським судом першої інстанції не досліджено
належність Комунального підприємства "YYY" відповідати за позовом
про визнання права власності Виробничого об'єднання "Київський
радіозавод".
Позивач звернувся до суду з заявою від 22.09.2003 р. про перегляд
додаткового рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2003
за нововиявленими обставинами, з вимогою про зазначення присвоєних
КП "YYY" літер та площ об'єктів нерухомого майна право власності
на які було предметом позову.
Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні
дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було
покладено в основу судового рішення.
Розглянувши заяву суд не оцінив, яким чином зазначені в ній
обставини можуть бути підставою для перегляду рішення
господарського суду відповідно до Розділу XII Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, реєстрація права власності регулюється Тимчасовим
положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно
( z0157-02 ) (z0157-02)
, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України
від 07.02.2002 № 7/5. Проставлення літер є індивідуалізацією
об'єкта нерухомості, тобто внутрішнім порядком реєстрації таких
об'єктів.
Наведене дає підстави для скасування постановлених по справі
судових рішень та направлення справи на новий розгляд.
Таким чином суду слід врахувати вищенаведене, на підставі наданих
по справі доказів повно встановити її фактичні обставини та, в
залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення,
виклавши його згідно до вимог чинного процесуального
законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "Київський радіозавод" задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2002, додаткове
рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2003 та рішення
господарського суду міста Києва від 15.10.2003 у справі № 30/438
скасувати.
Справу передати до господарського суду міста Києва на новий
розгляд.
Головуючий, суддя Остапенко
Судді: Є.Борденюк
В.Харченко