ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2004 Справа N 6/605
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.,
розглянувши касаційну скаргу АЕК "Київенерго"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
10.02.2004 року
у справі за позовом АЕК "Київенерго"
до ВАТ АК "Київводоканал"
про стягнення 7 345 244,39 грн.,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2003 року акціонерна енергопостачальна компанія
"Київенерго" звернулась до суду з позовом про стягнення з ВАТ
"Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованості за поставлену
йому у лютому-липні 2003 року електричну енергію у сумі
7 062 176,87 грн., 353 108,84 грн. штрафу та 580,45 грн. річних.
Під час розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги щодо
стягнення штрафу і просив стягнути його у розмірі 282 487,07 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.12.2003 року
позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
10.02.2004 року рішення суду першої інстанції скасовано, а у
задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач посилається на неправильну
правову оцінку апеляційним судом обставин справи і просить
прийняту ним постанову скасувати, а рішення місцевого
господарського суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова
колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи
з наступного.
Приймаючи постанову про відмову у позові про стягнення боргу
за електроенергію, апеляційний суд послався на порядок
розрахунків, встановлений розпорядженням Київської міської
державної адміністрації від 19.11.1999 року N 1841
( ra1841017-99 ) (ra1841017-99)
, що на думку суду виключає здійснення розрахунків
відповідно до умов укладеного між сторонами договору.
Проте, погодитись з наведеними апеляційним судом мотивами
відмови у позові не можна.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що взаємовідносини
сторін щодо постачання і оплати спожитої електричної енергії
врегульовані договором N 1 від 29.12.1990 року.
На виконання умов цього договору позивачем у лютому-липні
2003 року поставлено відповідачу електроенергію на загальну суму
10 257 011,95 грн., що підтверджується даними приладів обліку та
розрахунком, достовірність яких відповідачем під час розгляду
спору не оспорювалась.
Проте, оплату вартості постановленої електричної енергії
відповідач здійснив лише частково і станом на 22.08.2003 року його
борг складає 7 062 176,87 грн.
Стягнення цієї суми відповідно до умов договору і заявленої
вимоги, у зв'язку з невідповідністю встановленого договором
порядку розрахунків діючим правовим нормам, не суперечить
розпорядженню Київської міської державної адміністрації від
19.11.1999 року N 1841 ( ra1841017-99 ) (ra1841017-99)
щодо розщеплення сум, які
надходять від споживачів пропорційно частці кожного з
постачальників товарів і послуг, оскільки врегульовані цим
розпорядженням відносини не стосуються прав та обов'язків сторін
за спірним договором і не виключають виконання відповідачем своїх
договірних зобов'язань, а тому за таких обставин підстав для
скасування рішення суду першої інстанції з наведених у постанові
апеляційного суду мотивів не було.
Враховуючи наведене, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
10.02.2004 року скасувати, а рішення господарського суду м. Києва
від 25.12.2003 року залишити без змін.