Вищий господарський суд України
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.07.2004                             Справа N 7/317-2003
 
                               Київ
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів
 
розглянувши у відкритому     Хустської об'єднаної державної
судовому  засіданні  в   м.  податкової інспекції
Києві                        Закарпатської області
касаційну скаргу
 
на постанову                 Львівського апеляційного
                             Господарського суду
 
 
від                          24 лютого 2004 року
 
за позовом                   Данилівського сільського
                             споживчого товариства
 
до                           Хустської об'єднаної державної
                             податкової інспекції
                             Закарпатської області
 
про   Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
У судове  засідання представники сторін не з'явились,  повідомлені
належно про час і місце розгляду касаційної скарги
 
Данилівським сільським споживчим товариством  у  листопаді  2003р.
заявлений     позов    про    визнання    недійсним    податкового
повідомленнярішення Хустської ОДПІ від 1.10.2003р. № 0000272352/0-
763/04634842/23/ 10314/10/23,  яким позивачеві визначено податкове
зобов'язання зі сплати 3400 грн. - фінансових санкцій за порушення
вимог   статті   10   Закону  України  "Про  державне  регулювання
виробництва і  обігу  спирту  етилового,  коньячного,  алкогольних
напоїв  та  тютюнових  виробів"  ( 481/95-ВР  ) (481/95-ВР)
        .  Позовні  вимоги
обґрунтовані відсутністю з боку Підприємця  порушень,  за  які  до
нього  застосовані  фінансові санкції та неправомірним проведенням
податковою службою перевірки позивача з огляду  на  вимоги  Закону
України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
        .
 
Рішенням господарського  суду  Закарпатської області від 24 грудня
2003р.,  ухваленим суддею,  позовні вимоги про визнання  недійсним
податкового повідомлення-рішення Хустської ОДПІ від 1.10.2003р.  №
0000272352/0-763/04634842/23/10314/10/23  задоволені   в   повному
обсязі.  Рішення суду вмотивоване приписами статті 10 та 17 Закону
України "Про  державне  регулювання  виробництва  і  обігу  спирту
етилового,  коньячного,  алкогольних  напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
         з огляду на недоведеність факту порушень,  за які до
споживчого товариства застосовані фінансові санкції та наявності у
позивача сертифікату відповідності на алкогольні напої та тютюнові
вироби.
 
Львівський Апеляційний  господарський суд постановою від 24 лютого
2004 року перевірене  рішення  Господарського  суду  Закарпатської
області  залишив  без  змін з тих же підстав,  а апеляційну скаргу
Хустської об'єднаної державної податкової інспекції  Закарпатської
області залишив без задоволення.
 
Хустська об'єднана   державна  податкова  інспекція  Закарпатської
області  вважає,  що  рішення  Господарського  суду  Закарпатської
області  та постанова Львівського апеляційного господарського суду
прийняті  з  порушенням   матеріального   права.   Просить   Вищий
господарський  суд  України здійснити перегляд матеріалів справи у
касаційному порядку,  скасувати  рішення  і  постанову  у  справі,
відмовити   у   задоволенні   позовних   вимог.  Податкова  служба
обґрунтовує касаційну скаргу тим, що судами невірно застосовані до
спірних  правовідносин  приписи  статті  10  Закону  України  "Про
державне  регулювання  виробництва  і  обігу   спирту   етилового,
коньячного,    алкогольних    напоїв   та    тютюнових    виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        ,  якими передбачено, що алкогольні напої та тютюнові
вироби  підлягають  обов'язковій сертифікації в порядку та строки,
визначені законодавством. ДПІ наголошує на приписах статті 5 та 20
Закону  України  "Про  якість  та  безпеку  харчових  продуктів та
продовольчої сировини",  які регламентують  порядок  виготовлення,
реалізації  або  використання  харчових  продуктів  і продовольчої
сировини за наявності документального підтвердження їх  якості  та
безпеки.  Окрім  цього  наголошує  на тому,  що вимогами статті 17
Декрету  Кабінету  Міністрів   України   "Про   стандартизацію   і
сертифікацію" ( 46-93 ) (46-93)
         передбачено,  що виробники, постачальники,
виконавці,   продавці   продукції,   яка   підлягає   обов'язковій
сертифікації  та  реалізується  на території України,  зобов'язані
реалізовувати  продукцію   виключно   за   наявності   сертифіката
відповідності.  При  цьому  відповідач  наголошує  на правомірному
застосуванні до споживчого товариства штрафних санкцій з огляду на
вимоги   статті   17  Закону  України  "Про  державне  регулювання
виробництва і  обігу  спирту  етилового,  коньячного,  алкогольних
напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        .
 
Данилівським сільським  споживчим  товариством відзив на касаційну
скаргу не надіслано.
 
Вищий господарський   суд   України   заслухав   доповідь    судді
Добролюбової Т.В. переглянув матеріали справи та доводи касаційної
скарги і відзначає наступне.
 
Господарськими судами       встановлено,       що       податковим
повідомленнямрішенням    Хустської    ОДПІ   від   1.10.2003р.   №
0000272352/0- 763/04634842/23/ 10314/10/23,  позивачеві  визначено
податкове зобов'язання зі сплати 3400 грн. - фінансових санкцій за
порушення вимог статті 10 Закону України "Про державне регулювання
виробництва  і  обігу  спирту етилового,  коньячного,  алкогольних
напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        .  Оспорюване  податкове
повідомлення  відповідача  прийняте  на  підставі акта № 06319 від
17.05.2003   року,   складеного    за    результатами    перевірки
Данилівського сільського споживчого товариства, якою було виявлено
реалізацію відповідачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів за
відсутності сертифікатів відповідності.
 
Органи державної  податкової  служби  відповідно до вимог пункту 1
частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову  службу
в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
         в установленому законом порядку мають право:
здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно
від  форм  власності  та  у  громадян,  в  тому  числі  громадян -
суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки наявності свідоцтв
про  державну  реєстрацію  суб'єктів  підприємницької  діяльності,
спеціальних дозволів (ліцензій,  патентів тощо) на її  здійснення.
Відповідно  до  вимог  пункту  7  статті  11  Закону  України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
          органи  державної
податкової   служби  мають  право  застосовувати  до  підприємств,
установ,  організацій і громадян фінансові санкції  у  порядку  та
розмірах, встановлених законом.
 
Як вбачається    з   матеріалів   справи,   оспорюване   податкове
повідомлення-рішення  Хустської  об'єднаної  державної  податкової
інспекції  Закарпатської  області  прийняте  на  підставі приписів
підпункту 4.2.2 статті 4 Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14  ) (2181-14)
        .  Відповідно  до  ввідної  частини
Закону   України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників
податків    перед   бюджетами   та   державними цільовими фондами"
( 2181-14   ) (2181-14)
           цей   Закон   є   спеціальним   законом  з  питань
оподаткування,  який  установлює  порядок  погашення   зобов'язань
юридичних   або   фізичних  осіб  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами з податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів),
включаючи  збір  на  обов'язкове  державне пенсійне страхування та
внески  на  загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування,
нарахування  і сплати пені та штрафних санкцій,  що застосовуються
до платників податків контролюючими  органами,  у  тому  числі  за
порушення  у  сфері  зовнішньоекономічної діяльності,  та визначає
процедуру оскарження дій органів стягнення.  Саме  цім  Законом  і
запроваджене поняття податкового зобов'язання,  податкового боргу,
як податкового зобов'язання  узгодженого  платником  податків  або
встановленого  судом,  але  не сплаченого у встановлений строк,  а
також пені,  нарахованої на суму такого податкового  зобов'язання.
Тобто,   визначена   Законом   України   "Про   порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими    фондами"    ( 2181-14    ) (2181-14)
           процедура   стягнення
розповсюджується  на  зобов'язання  саме  з  податків   і   зборів
(обов'язкових  платежів)  та  пені  у  сфері  зовнішньоекономічної
діяльності.  Заявлені до стягнення фінансові санкції до податкових
платежів  відповідно  до  приписів  статті  14 Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
         не відносяться.
 
Відповідно до вимог частини першої статті 17  Закон  України  "Про
державне   регулювання   виробництва  і  обігу  спирту  етилового,
коньячного,  алкогольних   напоїв   та   тютюнових        виробів"
( 481/95-ВР  ) (481/95-ВР)
        ,  за порушення норм цього Закону щодо виробництва і
торгівлі спиртом етиловим,  коньячним і плодовим, спиртом етиловим
ректифікованим   виноградним,   спиртом   етиловим  ректифікованим
плодовим,  спиртом-сирцем  виноградним,  спиртом-сирцем  плодовим,
алкогольними  напоями  та  тютюновими  виробами  посадові  особи і
громадяни  притягаються  до  відповідальності  згідно   з   чинним
законодавством.  До них застосовуються фінансові санкції у вигляді
штрафів.  Приписами  частини  4  статті  17  Закону  України  "Про
державне   регулювання   виробництва  і  обігу  спирту  етилового,
коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        
передбачено,   що   рішення  про  стягнення  штрафів  встановлених
частиною другою  цієї  статті,  приймаються  органом,  який  видав
ліцензію   на  право  виробництва  і  торгівлі  спиртом  етиловим,
коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним,
спиртом    етиловим    ректифікованим    плодовим,   спиртомсирцем
виноградним,  спиртом-сирцем  плодовим,  алкогольними  напоями   і
тютюновими  виробами,  та іншими органами виконавчої влади у межах
їх компетенції,  визначеної законами України.  У разі  невиконання
такого  рішення  контролюючого  органу,  сума штрафу стягується на
підставі рішення суду.
 
З огляду  на  зазначене  у  суду  відсутні  правові  підстави  для
висновку      про      законність      оскарженого     податкового
повідомленнярішення.  З урахування викладеного,  до  мотивувальної
частини   постанови  апеляційного  господарського  суду  вносяться
відповідні зміни,  а резолютивна частина залишається без змін.  За
таких   обставин,   переглянуті   рішення  і  постанова  у  справі
відповідають приписам чинного законодавства,  а доводи  касаційної
скарги визнаються непереконливими.
 
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8,
111-9,  111-11    Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення Господарського  суду  Закарпатської  області від 24 грудня
2003р.  та постанову Львівського апеляційного господарського  суду
від 24 лютого 2004 р. у справі № 7/317-2003 залишити без змін.
 
Касаційну   скаргу  Хустської  об'єднаної  державної  податкової
інспекції Закарпатської області залишити без задоволення