Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2004 Справа N 29/396а
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача не з'явились (повідомлені належним
чином)
відповідача не з'явились (повідомлені належним
чином)
розглянувши у відкритому Гірницької міжрайонної державної
судовому засіданні податкової інспекції м. Макіївка
касаційну скаргу
у справі № 29/396а
господарського суду Донецької області
на постанову від 04.02.2004р.
Донецького апеляційного господарського суду
за позовом Закритого акціонерного товариства
"МЗ"
до Гірницької міжрайонної державної
податкової інспекції м. Макіївка
про Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
18.02.2003р. № 0000072630/0/156-26-2-20360605/2450
Закрите акціонерне товариство "МЗ" звернулося до господарського
суду Донецької області з позовом про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення Гірницької МДПІ міста Макіївка
від 18.02.2003р. № 0000072630/0/156-26-2-20360605/2450 згідно з
яким позивачу нараховано штраф у розмірі 100% податкового боргу
щодо якого виникло право податкової застави, що становить 1125,80
грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним застосуванням відповідачем
норм податкового законодавства та незаконністю проведеної
перевірки.
Рішенням господарського суду Донецької області від 07 жовтня 2003
року задоволено позов ЗАТ "МЗ" до Гірницької МДПІ м. Макіївка.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 18.02.2003р.
№ 0000072630/0/156-26-2-20360605/2450 про нарахування штрафу у
розмірі 100% податкового боргу щодо якого виникло право податкової
застави, що становить 1125,80 грн.
Рішення господарського суду вмотивоване тим, що відповідачем не
доведений факт порушення позивачем норм податкового законодавства,
тому застосування до нього штрафу, передбаченого п.п.17.1.8 п.17.1
ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, є необґрунтованим.
Донецький апеляційний господарський суд у складі постановою від 04
лютого 2004 року рішення господарського суду Донецької області
залишив без змін, а апеляційну скаргу Гірницької МДПІ - без
задоволення з тих же підстав.
Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївка
просить Вищий господарський суд України здійснити перегляд
матеріалів справи у касаційному порядку, рішення господарського
суду та постанову у справі скасувати, посилаючись на порушення
господарськими судами норм матеріального права. При цьому скаржник
обґрунтовує касаційну скаргу тим, що ЗАТ "МЗ", активи якого
знаходяться в податковій заставі, здійснило ліквідацію об'єктів
незакінченого капітального будівництва на суму 488507 грн., та без
узгодження з податковим органом реалізувало товарно-матеріальні
цінності, що виникли у разі такої ліквідації на суму 132498 грн.
Крім того, актом перевірки МДПІ зафіксовано факт відчуження
позивачем ТОВ "П" металоконструкцій (труб) на суму 13000 грн. за
договором купівлі- продажу № 61 від 24.12.2002р., які виникли у
разі ліквідації та демонтажу металоконструкцій з естакади теплових
мереж, без попереднього узгодження з податковим органом. Скаржник
в касаційній скарзі також посилається на те, що ним до
господарського суду Донецької області надано копії документів,
підтверджуючих продаж металоконструкцій (труб), які знаходились у
податковій заставі, а саме: податкова накладна № 55 від
29.12.2002р.; прибутково-касові ордери на загальну суму 13000
грн.: № 3 від 25.12.2002р, № 3 від 26.12.2002р., № 3 від
27.12.2002р., № 3 від 28.12.2002р., № 3 від 29.12.2002р.
Заслухавши доповідь судді, переглянувши матеріали справи і
касаційну скаргу на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні господарського суду
Донецької області та постанові Донецького апеляційного
господарського, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі у постанові апеляційної
інстанції. Відповідно до вимог частини 2 статті 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої
інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи
та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського
суду.
Під час розгляду справи, господарським судом Донецької області
було встановлено та підтверджено при здійсненні апеляційного
провадження Донецьким апеляційним господарським судом наступне.
Відповідачем здійснена документальна перевірка позивача з питань
реалізації активів, які перебувають у податковій заставі за період
з 01.01.2002р. до 31.12.2002р., за результатами якої складено акт
від 17.02.2003р. № 148/26-2 та прийняте податкове
повідомлення-рішення від 18.02.2003р. № 0000072630/0/156-26-2-
20360605/2450.
Зазначеним рішенням позивачеві на підставі підпункту 17.1.8 пункту
17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
за самостійне відчуження активів, які
перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової
попередньої згоди податкового органу на таке відчуження,
нарахований штраф у розмірі 100% податкового боргу щодо якого
виникло право податкової застави, що становить 1125,80 грн.
Як зазначено в акті перевірки, підставою для накладення штрафу
став висновок відповідача відносно того, що позивач, активи якого
перебувають у податковій заставі, у порушення вимог підпункту
8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
без письмового узгодження з
податковим органом ліквідував об'єкти незакінченого капітального
будівництва на суму 488507 грн., з балансу заводу списав з
розрахунку капітальне будівництво 139641 грн., здійснив операцію з
передачі заставленого майна (екскаватор 30-411) в оренду радгоспу
"Р" у сумі 13769 грн.
Господарським судом дана оцінка обставинам викладеним в акті
перевірки від 17.02.2003р. № 148/26-2 та на підставі доказів, що
містяться у справі було спростовано факт відчуження
металоконструкцій та отримання коштів від Товариства з обмеженою
відповідальністю "П".
Господарським суд Донецької області також встановлено, та не було
спростовано під час здійснення апеляційного провадження, що за
передачу в оренду заставленого майна (екскаватора ЕО-411) рішенням
Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції міста
Макіївки № 8/26-2-3/20360605/1136 від 08.02.02 року вже були
застосовані штрафні санкції у сумі 1125 грн. 80 коп.
Поняття податкової застави запроваджене статтею 8 Закону України
SПро порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. За приписами підпункту 8.2.1
пункту 8.2 цієї статті у разі несплати узгодженого податкового
зобов'язання у строки, встановлені цим Законом виникає право
податкової застави. У разі запровадження податкової застави, право
платника податків щодо розпорядження його майном є обмеженим.
Зокрема, за приписами підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків, активи
якого перебувають в податковій заставі, здійснює вільне
розпорядження ним, за винятком операцій, що підлягають письмовому
узгодженню з податковим органом, а саме:
а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу)
нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за
винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у
підприємницькій діяльності платника податків(інших видах
діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до
підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних
запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за
звичайні;
б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, здійснення
прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що
засвідчують
відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступка вимоги
та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або
надання кредитів;
в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком
їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних
обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.
Отже для здійснення операції по відчуженню спірного майна позивачу
необхідно було отримати дозвіл від державної податкової інспекції,
як того вимагає пункт 8.6 статті 8 зазначеного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Приписами підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що у разі коли платник
податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив
такі активи без письмової згоди податкового органу, якщо отримання
такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків
додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження,
визначеної за звичайними цінами. Зазначений штраф застосовується
за допущене порушення одноразово.
З огляду на зазначене господарськими судами були вірно застосовані
приписи чинного законодавства, до встановлених попередніми
судовими інстанціями обставин справи, що регулюють спірні
правовідносини, а відтак у Вищого господарського суду України
немає підстав для задоволення касаційної скарги відповідача.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від07.10.2003р. та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.
2004р. у справі № 29/396а залишити без зміни, касаційну скаргу
Гірницької МДПІ - без задоволення.