ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2004 справа N 13/301-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Лозівської ОДПІ
відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 18.02.2004
у справі № 13/301-03
господарського суду Харківської області
за позовом Приватного сільськогосподарського
підприємства "Т"
до Лозівської ОДПІ
про зобов'язання списати податковий
борг
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: не з'явився.
від відповідача: присутній
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2003 у
справі № 13/301-03, залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 18.02.2004 позов задоволено:
зобов'язано Лозівську ОДПІ списати з Приватного
сільськогосподарського підприємства "Т" в порядку п. 18.2 ст. 18
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 № 2181-ІІІ безнадійний податковий борг
по прибутковому податку з громадян у сумі 133 896, 21 грн. станом
на 21.03.2003. Стягнуто з Лозівської ОДПІ на користь позивача 85
грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
У касаційній скарзі Лозівська ОДПІ просить скасувати постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2004,
рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2003 у
справі № 13/301-03 та прийняти нове рішення, яким у позові
відмовити, посилаючись на порушення господарським судом
апеляційної інстанції норм Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, Декрету Кабінету Міністрів України
"Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
від 16.12.1992
№ 13-92, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників
податків, затвердженого Наказом ДПА України від 14.03.2001 № 103
( z0016-02 ) (z0016-02)
.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого
представника у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в них
фактичних обставин правильність застосування господарським судом
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
колегія суддів
Вищого господарського суду України виходить з фактичних обставин
справи, встановлених господарськими судами, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено
наступне.
Позивач звернувся з заявою від 17.06.2003 до Лозівської ОДПІ про
списання безнадійного податкового боргу в порядку, передбаченому
п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, яка була частково задоволена і прийняті
рішення від 25.07.2003 № 24/329-9 та № 24/329- 29 про списання
боргу. Таким чином, були визнані як доведений факт наявні
форс-мажорні обставини. Але у задоволені вимоги про списання
податкового боргу з прибуткового податку з громадян (в т.ч. по
виплатам в межах договорів оренди земельних паїв) підприємству
було відмовлено.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили
всі обставини справи і прийшли до правильного висновку щодо
законності і обгрунтованості вимог позивача з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. "г" п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
підлягає
списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня,
нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, що
виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних
обставин).
Згідно з п.п. 18.2.3 п. 18.2 ст. 18 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного
податкового боргу. Порядок такого списання визначається
центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством
фінансів України.
Відповідно до пункту 3.4 Порядку списання безнадійного податкового
боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від
14.03.2001 № 103 ( z0016-02 ) (z0016-02)
, безнадійний податковий борг - це
податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок
обставин непереборної сили (форсмажорних обставин), тобто не з
вини платників податків, і які неможливо упередити або запобігти
своїми заходами, за умови, що форс-мажорні обставини безпосередньо
вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань.
Факт непереборної сили має бути засвідчений у встановленому чинним
законодавством України порядку.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено
і матеріалами справи підтверджено факт наявності форс-мажорних
обставин (згідно з висновком Торгово-промислової палати України
від 12.06.2003 № 6296/05-4 внаслідок стихійного лиха 2002-2003
р.р. на площах ПСП "Т" на 21.03.2003 були пошкоджені та загинули
озима пшениця - 720 га; вищезазначені несприятливі погодні умови,
що спричинили загибель посівів сільськогосподарських культур на
площах позивача, в установленому Законом порядку визнано
форс-мажорними обставинами відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
).
В розрахунок суми, що підлягає списанню як безнадійний борг,
позивачем була включена заборгованість з прибуткового податку із
заробітної плати та доходів фізичних осіб, виплачених в межах
договорів оренди земельних паїв.
При цьому, господарськими судами встановлено факт своєчасного
звітування підприємства позивача перед відповідачем по нарахованим
і утриманим сумам прибуткового податку (довідки форми № 8ДР, що
підтверджують суми виплачених громадянам доходів і утриманих з них
податків в установленому законом порядку подавалися до ДПІ), але в
строки, встановлені законодавством, позивач не перерахував до
бюджету суму утриманого прибуткового податку, у зв'язку з чим у
нього утворився податковий борг.
Що стосується розміру безнадійного податкового боргу, який
підлягає списанню, слід зазначити, що заборгованість позивача з
прибуткового податку станом на 21.03.2003 у розмірі 133 896, 21
грн. встановлено господарськими судами і підтверджено матеріалами
справи (в т.ч. актом звірення заборгованості з прибуткового
податку з громадян по ПСП "Т" станом на 21.03.2003, підписаним
представником позивача і відповідача - а.с. 60).
Доводи касаційної скарги стосовно порушення господарськими судами
норм матеріального права по суті зводяться до безпідставного
звуження поняття "податкового боргу", на списання якого платник
має право відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Обмеження такого права
платника лише видами податків і зборів (обов'язкових платежів),
які підлягають обліку в картках особового рахунку платника
відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної
податкової служби оперативного обліку податків і зборів
(обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних
цільових фондів, суперечить п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, який не містить
будь-якого застереження щодо видів податків і зборів (обов'язкових
платежів), за податковими зобов'язаннями з яких виник податковий
борг, визнаний безнадійним.
За таких обставин постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 18.02.2004 у справі № 13/301-03 відповідає
вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у
зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст.
111-9, 111-11 Господарського процесуального права України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Лозівської ОДПІ залишити без задоволення, а
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
18.02.2004 у справі № 13/301-03 - без змін.