ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2004 Справа N 4/381
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Дерепи В.І.,
суддів Стратієнко Л.В., Чабана В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
на рішення господарського суду Кіровоградської області від
17.12.2003 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 25.03.2004 року
у справі № 4/381
за позовом H-ської центральної районної лікарні
до товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
про стягнення 3 659 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача не з'явився
відповідача А.А.А.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17 грудня
2003 року (суддя І.Шутенко), залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 березня
2004 року (судді В.Белінська, П.Павловський, І.Герасименко) позов
задоволено, стягнуто з відповідача 3 659 грн. з мотивів заподіяння
позадоговірної шкоди, спричиненої втратою майна та невиконанням
договірних зобов'язань.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "XXX",
не погоджуючись з прийнятими по справі судовими актами, просить їх
скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального та процесуального права, зокрема, статей 209, 347,
440 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та статей 42,
43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи
і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування
господарським судом Кіровоградської області та Дніпропетровським
апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж
перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, на
підставі договору від 27.11.2001 року на ремонт медичного
обладнання, укладеного між сторонами, позивач 12.08.2002 року
передав відповідачу на ремонт електрокардіограф ЕК-1Т-04 зав. №
0033 2001 року випуску, що підтверджується квитанцією від
12.08.2002 року № 246. Під час ремонту електрокардіограф було
викрадено, внаслідок чого позивачу заподіяні збитки в розмірі 3
659 грн.
Суд першої інстанції задовольнив позов з підстав ст.440 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, проте при розгляді справи в суді апеляційної
інстанції допущена помилка в застосуванні правової норми для
задоволення позову була виправлена та зазначено про необхідність
задоволення позовних вимог з підстав ст. 337 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
згідно вимог якої підрядчик зобов'язаний вжити всіх заходів щодо
збереження ввіреного йому замовником майна і несе відповідальність
за всяке упущення, що потягло за собою втрату або пошкодження
цього майна.
При цьому апеляційний господарський суд виходив з того, що
відповідач не довів відсутність своєї вини в неналежному
зберіганні ввіреного йому майна.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що підстав для
скасування рішень господарських судів, постановлених у даній
справі, не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 17 грудня
2003 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 25 березня 2004 року у справі № 4/381
залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "XXX" - без задоволення.
Головуючий, суддя В.І.Дерепа
Суддя Л. В. Стратієнко
Суддя В.В. Чабан