ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.07.2004                                        Справа N 6-163
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів
 
розглянувши  у               Сільськогосподарського товариства з
відкритому                   обмеженою відповідальністю "В",
судовому засіданні           с. Біловодськ
касаційну  скаргу
 
на  постанову                від 04.02.2004 року Донецького
                             апеляційного господарського суду
 
у справі                     №  61
 
господарського суду          Луганської області
 
за позовом                   Біловодської МДПІ в Луганській
                             області
 
до                           СТОВ "В"
 
про                          звернення стягнення на активи на
                             суму 100804,59 грн.
 
в судовому засіданні взяли участь представники:
 
від позивача                 не з'явились
від відповідача              присутній
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням Господарського  суду  Луганської  області  від 26.11.2003
року,  залишеним  без  змін  постановою  Донецького   апеляційного
господарського  суду  від  04.02.2004  р.  у  справі  №  61  позов
задоволено частково;  звернено стягнення податкової заборгованості
перед  місцевим  бюджетом  за  платежем прибутковий податок в сумі
98312,59 грн.  на активи СТОВ "В"; стягнуто з відповідача: в доход
Державного  бюджету  України державне мито в сумі 993,43 грн.,  на
користь ДП  "СІЦ"  118,00  грн.  витрат  на  інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
 
В касаційній  скарзі  СТОВ  "В"  просить ухвалені по справі судові
акти скасувати та припинити провадження по справі,  посилаючись на
їх незаконність.
 
Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надіслав.
 
Позивач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому
засіданні касаційної інстанції.
 
Заслухавши пояснення    по    касаційній    скарзі    представника
відповідача,  який  підтримав викладені в ній доводи,  перевіривши
повноту встановлення обставин справи та правильність їх  юридичної
оцінки  в  постанові  апеляційного  господарського  суду,  колегія
суддів Вищого господарського суду України приходить  до  висновку,
що  касаційна  скарга  підлягає  частковому задоволенню враховуючи
наступне.
 
Судами встановлено,  що позивачем  здійснена  тематична  перевірка
правильності нарахування та повноти сплати до бюджету прибуткового
податку з громадян Сільськогосподарським товариством  з  обмеженою
відповідальністю "В" с.  Біловодськ Луганської області за період з
01.01.2001 року по  01.02.2003  року,  за  результатами  якої  був
складений акт № 13-26-112- 03738166 від 18.02.2003 року.
 
За наслідками  перевірки  податковим  органом  була визначена сума
податкового боргу з прибуткового податку, який утворився внаслідок
порушення  відповідачем ст.  10 Декрету Кабінету Міністрів України
від  26.12.1992р.  № 13-92 "Про  прибутковий  податок з  громадян"
( 13-92   ) (13-92)
          (далі  -  Декрет  №  13-92)  і  несплатою  самостійно
визначеної суми  податкового  зобов'язання  з  цього  податку  при
виплаті  громадянам  орендної  плати  за землю та заробітної плати
своїм працівникам.
 
У відповідності зі ст.  10 Декрету № 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
         підприємства,
установи  і  організації  усіх  форм  власності,  фізичні  особи -
суб'єкти  підприємницької  діяльності,  після  закінчення  кожного
місяця,  але не пізніше строку одержання в установах банків коштів
на виплату належних громадянам сум,  зобов'язані перераховувати до
бюджету  суми  нарахованого  і  утриманого прибуткового податку за
минулий місяць, а при виплаті заробітної плати у натуральній формі
-  не  пізніше  десятого  календарного  дня місяця,  наступного за
місяцем, в якому проведена виплата такого доходу.
 
Відповідач, здійснюючи відповідні виплати,  утримував  з  належних
громадянам сум прибутковий податок,  однак утримані суми податку в
бюджет не перерахував.
 
Господарськими судами при вирішенні справи прийнято до  уваги,  що
сума  податкового  боргу в розмірі 98312грн.  59коп.  підтверджена
документально і не спростована  відповідачем,  на  дату  вирішення
спору  податковий  борг  з  прибуткового  податку не сплачений і в
установленому Законом України "Про порядок  погашення  зобов'язань
платників   податків   перед  бюджетами  та  державними  цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         (далі Закон-2181) порядку не списаний.
 
Рішенням податкового  органу  від  27.12.2003р.  №  4  відповідачу
списаний  безнадійний податковий борг в загальній сумі 104883 грн.
28 коп.  ,  однак податковий борг з прибуткового  податку  в  сумі
100804,59 грн. за цим рішенням списанню не підлягав.
 
Частково задовольняючи    позов    попередні    судові   інстанції
застосували до спірних  правовідносин  пп.  3.2.1  п.  3.2  ст.  3
Закону-2181  ( 2181-14 ) (2181-14)
         та ст.  57 Закону України "Про державний
бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
        .
 
На  підставі  підпункту  3.2.1 пункту  3.2  статті  3  Закону-2181
( 2181-14 ) (2181-14)
         у будь-яких випадках,  коли платник податків згідно із
законами з питань оподаткування уповноважений утримувати  податок,
збір  (обов'язковий платіж),  якими оподатковуються інші особи,  у
тому  числі  податки   на   доходи   фізичних   осіб,   дивіденди,
репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші
податки,  що утримуються з джерела виплати,  сума таких  податків,
зборів  (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом,  який
належить державі або територіальній громаді та створюються від  їх
імені.
 
На кошти  бюджетного  фонду,  визначеного  підпунктом  3.2.1 цього
пункту,  не може бути накладено стягнення за причинами, відмінними
від  стягнення такого податку,  збору (обов'язкового платежу) (пп.
3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
        ).
 
Відповідно до ст.  57 Закону України "Про Державний бюджет України
на  2003  рік"  ( 380-15 ) (380-15)
         платники загальнодержавних та місцевих
податків і зборів (обов'язкових платежів), для яких законодавством
не   передбачено   подання  податкових  декларацій  (розрахунків),
надають  щомісячні  розрахунки  про   належні   до   сплати   суми
обов'язкових  платежів  у порядку,  визначеному законодавством для
обов'язкових платежів з  базовим  (звітним)  періодом  календарний
місяць.
 
Податковим боргом вважаються своєчасно не внесені до бюджетів суми
цих платежів,  які стягуються до бюджету  в  порядку,  визначеному
законодавством.
 
Колегія суддів   вважає,   що   судами   неправомірно  до  спірних
правовідносин застосовані вищенаведені норми  права  з  огляду  на
таке.
 
Позивач звернувся  до  суду  з  позовом  про примусове стягнення з
відповідача заборгованості по прибутковому податку з  громадян  на
підставі пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
         (а.с.5).
 
У відповідності до пп.  3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
        
активи платника податків можуть бути примусово стягнені в  рахунок
погашення   його  податкового  боргу  виключно  за  рішенням  суду
(арбітражного суду).
 
Згідно п. 1.6 ст. 1 цього ж Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
         примусове стягнення
-  звернення  стягнення  на  активи  платника  податків  у рахунок
погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його
суми таким платником податків.
 
Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням
штрафних санкцій за їх наявності) самостійно  узгоджене  платником
податків  або  узгоджене  в  адміністративному чи судовому порядку
(арбітражним судом), але не сплачене у встановлений строк, а також
пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п.  1.3
Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
        ).
 
Податкове зобов'язання - зобов'язання платника  податків  сплатити
до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у
порядку та у строки,  визначені цим Законом  або  іншими  законами
України (п. 1.2 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
        ).
 
Податкова декларація,   розрахунок   -   документ,   що  подається
платником податків до контролюючого органу у  строки,  встановлені
законодавством,  на підставі якого здійснюється нарахування та/або
сплата податку,  збору (обов'язкового  платежу)  (п.  1.11  ст.  1
Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
        ).
 
Платники податків  - юридичні особи,  їх філії,  відділення,  інші
відокремлені підрозділи,  що не мають статусу юридичної  особи,  а
також  фізичні  особи,  які мають статус суб'єктів підприємницької
діяльності чи не мають такого статусу,  на яких згідно з  законами
покладено  обов'язок  утримувати та/або сплачувати податки і збори
(обов'язкові платежі),  пеню та штрафні  санкції  (п.  1.1  ст.  1
Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
        ).
 
Відповідно до п.  1.1 Порядку заповнення відомостей про нараховані
та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих  з  них
податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації
України від 30 грудня 1997 р.  N 473  ( z0026-98  ) (z0026-98)
          (в  редакції
наказу  ДПА  України від 06.01.99 р.  N 10) (далі Порядок) порядок
заповнення та подання юридичними особами  всіх  форм  власності  й
фізичними   особами   -   суб'єктами   підприємницької  діяльності
відомості ф.N 8ДР регулює  подання  органам  державної  податкової
служби України тих відомостей про нараховані та виплачені фізичним
особам  суми  доходів  і  суми  утриманих  з  них  податків,   які
передбачені   статтею  9  Закону  України  "Про  Державний  реєстр
фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів"
(320/94-ВР  )  та  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від 6
листопада 1997  року  N  1232  ( 1232-97-п  ) (1232-97-п)
          "Про  заходи  щодо
запровадження  ідентифікаційних  номерів фізичних осіб - платників
податків та інших обов'язкових платежів".
 
Довідки ф.N8ДР містять інформацію про доходи фізичних  осіб  та  є
джерелом  формування  інформації фонду Державного реєстру фізичних
осіб згідно ст.  8 Закону України "Про Державний  реєстр  фізичних
осіб  -  платників   податків   та  інших  обов'язкових  платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
        .
 
Відповідно до п.  2.5 Порядку ( z0026-98 ) (z0026-98)
         інформація  про  доходи
подається за звітний квартал.  У графі 3 "Сума виплаченого доходу"
відображається (за звітний квартал) доход як за основним, так і за
неосновним місцем роботи,  матеріальна допомога,  доходи у вигляді
дивідендів та доходи внаслідок  розподілу  прибутку  (доходу)  цих
підприємств  та  інших  корпоративних прав,  додаткові матеріальні
блага  у  грошовій  та  натуральній  формі   за   рахунок   коштів
підприємств,  установ,  організацій,  фізичних  осіб  -  суб'єктів
підприємницької діяльності  та  інші  доходи.  У  графі  4а  "Сума
утриманого  прибуткового  податку  (нарахованого)"  відображається
сума нарахованого прибуткового податку. У графі 4 "Сума утриманого
прибуткового   податку   (перерахованого)"   відображається   сума
перерахованого  прибуткового  податку.  Відомості   подаються   до
органів  державної  податкової  служби  щоквартально  до  15 числа
місяця,  наступного за звітним періодом.  (пп. 2.6.12, пп. 2.6.13,
пп. 2.6.13-1, п. 4.1 Порядку ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
        ).
 
Відповідно до  ч.  1  ст.  10 Закону України "Про Державний реєстр
фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
         державні податкові інспекції мають право,  зокрема,
перевіряти достовірність інформації,  одержаної для  занесення  до
Державного реєстру.
 
З урахуванням  наведених  норм колегія суддів робить висновок,  що
відомість форми № 8ДР служить  для  обчислення  платником  податку
суми прибуткового податку з громадян, і, відповідно, безпосередньо
визначає суму податкових зобов'язань  платника  податку,  тобто  в
повній  мірі  відповідає  змісту  терміну "податкова декларація" в
розумінні Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
        .  Зазначення в судових  рішеннях
про  те,  що  суми  утриманого  з  громадян прибуткового податку є
бюджетним фондом,  не є підставою  вважати,  що  сума  податкового
боргу,   сформована   за   рахунок   цього  податку,  не  потребує
попереднього узгодження таким платником податку, оскільки в такому
випадку   податкова   інспекція,   як   контролюючий  орган,  буде
позбавлена можливості  перевірити  достовірність  інформації  щодо
обчисленого,   нарахованого,   утриманого   податку;  правильність
нарахування та повноту сплати до бюджету  прибуткового  податку  з
громадян   (а.с.6).  Посилання  на  ст.  57  Закону  України  "Про
Державний бюджет України на 2003 рік"  ( 380-15  ) (380-15)
          безпідставне,
оскільки ст.  10 Декретом № 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
        ,  на яку є посилання в
судових  рішеннях,  визначений  строк  перерахування  податку   до
бюджету,  а саме:  після закінчення кожного місяця, але не пізніше
строку одержання в установах банків  коштів  на  виплату  належних
громадянам сум, а при виплаті заробітної плати у натуральній формі
- не пізніше  десятого  календарного  дня  місяця,  наступного  за
місяцем, в якому проведена виплата такого доходу.
 
Попередні судові   інстанції   винесли   рішення   без  врахування
наведеного та без з'ясування питання,  яким чином позивач визначав
свої  податкові  зобов'язання  з прибуткового податку з громадян в
податковому  обліку,  чи  подавав  він  до  контролюючого   органу
вищезазначені форми № 8ДР, та чи має податковий орган право вимоги
про стягнення суми податкового боргу  за  платежем  -  прибутковий
податок  з  громадян до платника податку - відповідача на підставі
пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
Оскільки передбачені процесуальним законодавством  межі  перегляду
справи  в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати `an
вважати доведеними обставини,  що не були встановлені  попередніми
судовими  інстанціями,  рішення  та  постанова у справі підлягають
скасуванню  з  передачею  справи  на  новий  розгляд.  При  новому
розгляді   справи  суду  необхідно  всебічно  і  повно  перевірити
обставини  по  справі,  проаналізувати  їх  та  інші  докази,   що
містяться в матеріалах справи,  визначитися щодо належних способів
доказування у даній справі і прийняти рішення у  відповідності  до
вимог чинного законодавства.
 
В процесі    розгляду   справи   слід   усунути   порушення   норм
матеріального і процесуального законодавства.
 
Керуючись ст.  ст.  111-5, 111-7, 111-8, п. 3 ч. 1 ст. 111-9, ч. 1
ст.  111-10,  111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України, -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу СТОВ "В"  від  01.03.2004р.  №  69  на  постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2004 року по
справі № 61 задовольнити частково.
 
Рішення Господарського суду Луганської області від 26.11.2003 року
та  постанову  Донецького  апеляційного  господарського  суду  від
04.02.2004 року по справі № 61 - скасувати.
 
Справу № 61 направити господарському суду  Луганської  області  на
новий розгляд.