ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2004 Справа N 37/143
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Державної податкової адміністрації
відкритому у Дніпропетровській області
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 02.03.2004 року
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 37
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом ДПА у Дніпропетровській області
до ЗАТ "КТМ", м. Дніпропетровськ
про визнання податкового зобов'язання
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача присутній
від відповідача присутній
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
12.12.2003 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 02.03.2004 р., у справі № 37
в позові відмовлено.
В касаційній скарзі ДПА у Дніпропетровській області просить
ухвалені по справі судові акти скасувати повністю та прийняти нове
рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне
застосування господарським судом норм матеріального та
процесуального права, а саме: ст. 1 Указу Президента України від
03.10.1992 р. № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативноправових
актів міністерств та інших органів виконавчої влади" ( 493/92 ) (493/92)
,
п. 4.3.1, п. 4.3.4 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ч. 1 ст. 29, частин 2,
3 ст. 216 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, п. 2.17 Положення про ведення
касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого
Постановою правління НБУ від 19.02.2001 року № 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
,
зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.2001 року за
№ 237/5428, п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу повністю заперечує
викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників позивача,
заперечення на касаційну скаргу представників відповідача,
перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
враховуючи наступне.
Рішення та постанова суду мотивовані тим, що позивач
необґрунтовано застосував Методику визначення податкових
зобов'язань за непрямими методами, оскільки відсутня інформація
про надходження коштів на банківські рахунки відповідача. Висновок
про отримання за договором підряду коштів саме платником податків
не підтверджується доказами.
Відповідно до частини 1 ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
оцінка
доказів господарським судом повинна ґрунтуватись на всебічному,
повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин
справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підставі п. 4.3
ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
проведено позапланову документальну перевірку
дотримання вимог податкового законодавства ЗАТ "КТМ" в частині
виконання зобов'язань згідно договору підряду на будівництво
житлового будинку від 04.06.2001 р. № 10-С за період з
01.04.2001р. по 31.03.2003р., результати якої оформлені Актом
№ 006924 від 04.09.2003 року.
За наслідками перевірки відповідачем було прийнято податкове
повідомлення-рішення, яким відповідачу визначене податкове
зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 411000,00 грн.
Оскільки відповідач відмовився узгодити визначене йому податкове
зобов'язання ДПА у Дніпропетровській області звернулась до суду з
позовом на підставі пп. 19.3.6 ст. 19 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Згідно пп. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
методика визначення суми
податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується
Кабінетом Міністрів України за поданням центрального податкового
органу, погодженим з державним органом, уповноваженим провадити
державну регуляторну політику, і є загальною для всіх платників
податків.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2002
року № 697 "Про затвердження Методики визначення сум податкових
зобов'язань за непрямими методами" ( 697-2002-п ) (697-2002-п)
, розробленої
відповідно до підпункту 4.3.3 пункту 4.3 статті 4 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
непрямі
методи визначення сум податкових зобов'язань застосовуються
виключно за наявності підстав, передбачених пунктом 4.3 статті 4
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Пунктом 5 вищезазначеної Методики ( 697-2002-п ) (697-2002-п)
передбачено, що
рішення про застосування непрямих методів визначення сум
податкових зобов'язань приймає керівник органу державної
податкової служби. В цьому рішенні обов'язково зазначаються
підстави його прийняття.
В матеріалах справи відсутнє рішення про застосування непрямих
методів визначення сум податкових зобов'язань, хоча в п. 7
додатків до позовної заяви (а.с.6) зазначено про надання суду
копії рішення виконуючого обов'язки начальника ДПА у
Дніпропетровській області про застосування непрямих методів на
двох аркушах. Суди не встановлювали юридичного факту прийняття
вищенаведеного рішення, та, відповідно, не з'ясовували наявність
підстав для його прийняття, що є істотною неповнотою встановлення
обставин справи. Без встановлення зазначеного факту щодо
правомірності дій податкового органу неможливо дійти висновку щодо
того, чи є проведена перевірка, і її процесуально закріплені
результати, легітимними.
Як вбачається з приписів п. 9 цієї ж Методики ( 697-2002-п ) (697-2002-п)
результати перевірки, здійсненої з метою визначення сум податкових
зобов'язань за непрямими методами, оформляються актом, що
затверджується особою, яка прийняла рішення про застосування
непрямих методів.
На затвердженій податковим органом копії Акту № 006924 від
04.09.2003 року мається лише рукописний текст наступного змісту:
В-в И.И. Реалізувати матеріали згідно діючого законодавства".
Підпис, що виконаний нижче зазначеного тексту, зроблено особою без
зазначення нею свого прізвища та посадового становища. В судовому
засіданні представники позивача пояснили, що вважають цю резолюцію
затвердженням наведеного акту в порядку п. 9 Методики
( 697-2002-п ) (697-2002-п)
. Судам також слід дати оцінку наведеному.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми
судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд. При новому
розгляді справи суду необхідно всебічно і повно перевірити
обставини по справі, проаналізувати їх та інші докази, що
містяться в матеріалах справи, визначитися щодо належних способів
доказування у даній справі і прийняти рішення у відповідності до
вимог чинного законодавства.
В процесі розгляду справи слід усунути порушення норм
матеріального і процесуального законодавства.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 3 ч. 1 ст. 111-9, ч. 1
ст. 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПА у Дніпропетровській області від 31.03.2004 р.
№ 8268/10/10-029 на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 02.03.2004 року по справі № 37
задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
12.12.2003 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 02.03.2004 року по справі № 37 -
скасувати.
Справу № 37 направити господарському суду Дніпропетровської
області на новий розгляд.