ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2004 Справа N 13/280-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому ДПІ у Орджонікідзевському районі
судовому засіданні м. Харкова
матеріали касаційної
скарги
на постанову від 27.01.2004 року Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 13
господарського суду Харківської області
за позовом прокурора Орджонікідзевського району
м. Харкова в інтересах держави в
особі ДПІ у Орджонікідзевському районі
м. Харкова
до ТОВ "У", м. Харків
про стягнення 33733,44 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.11.2003
року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 27.01.2004 року, по справі № 13 в позові
відмовлено.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у
Орджонікідзевському районі м. Харкова просить скасувати ухвалені
по справі судові акти, стягнути суму податкового боргу ТОВ "У" в
розмірі 33733,44 грн., звернувши стягнення на активи відповідача,
посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме п. 1 ст.
129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ч. 1 ст. 4 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп.
8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує
викладені в ній доводи.
Сторони не скористались наданим процесуальним правом на участь в
засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами встановлено, що у вересні 2001 р. ДПІ у Орджонікідзевському
районі м. Харкова була проведена комплексна документальна
перевірка підприємства відповідача з питань дотримання вимог
податкового законодавства за період 2 півріччя 1999 р. - 1
півріччя 2001 р. (акт № 368/23-104 ДСК від 25.09.01 р.). Акт
документальної перевірки та рішення про застосування фінансових
санкцій було підписано посадовими особами ТОВ "У".
У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове
зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом
відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається
узгодженим у день отримання платником податків податкового
повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2
цього пункту, тобто коли платник податків застосовує процедуру
адміністративного оскарження.
Процедура адміністративного оскарження ТОВ "У" застосована не
була. Підприємством самостійно була сплачена донарахована сума
7674,82 грн. Таким чином, борг підприємства перед бюджетом та
державними цільовими фондами, з урахуванням пені, станом на
01.10.03 р. склав 33733,44 грн.
Згідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник
податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в
установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику
податків податкові вимоги. ДПІ Орджонікідзевського району м.
Харкова на виконання вимог цього підпункту Закону направила на
адресу ТОВ "У" податкові вимоги.
Чинним законодавством передбачено, що перша податкова вимога
направляється не раніше першого робочого дня після закінчення
граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Вона повинна містити повідомлення про факт узгодження податкового
зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи
платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та
можливі наслідки непогашення його у строк (пп. "а" пп. 6.2.3 п.
6.2 ст. 6 Закону України "Про зобов'язання платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
).
Перша податкова вимога № 1/501 від 22.04.02 р. була направлена на
адресу відповідача поштою 08.05.02 р.
Законом передбачено, що друга податкова вимога направляється
боржнику не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення
(вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником
податків суми податкового боргу у встановлені строки. Вона
додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі,
може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів
платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також
про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп. "б"
пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про зобов'язання платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
). Друга податкова вимога № 2/556 від 07.06.02 р. була
вручена особисто директору ТОВ "У" 14.06.02 р.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі,
якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під
розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (пп.
6.2.4 п. 6.2 ст. 6 вищезазначеного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
).
Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли інші
передбачені цим Законом заходи з погашення податкового боргу не
дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника
податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових
джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів,
які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом
продажу інших активів такого платника податків.
Позивачем було направлено платіжні вимоги № 84 від 19.11.02 р. та
№ 9 від 23.01.03 р. до ФБ "Фінанси та Кредит". Листом ФБ "Фінанси
та Кредит" № 10006/99 від 11.09.03 р. були повернуті копії
зазначених вимог без невиконання у зв'язку з відсутністю грошових
коштів, прийнятих банком на розрахунковий рахунок
№ 26005012987980, який належить ТОВ "У", код 24285021.
У позовній заяві позивачем наведено інший поточний рахунок ТОВ "У"
"26009301730387" у Орджонікідзевському відділенні АК ПІБ м.
Харкова, МФО 351351. При цьому доказів здійснення заходів щодо
погашення податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться на
вказаному рахунку, ДПІ не надано.
Пункт 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платніків податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
дає визначення податкового зобов'язання, як
зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних
цільових фондів відповідну суму грошових коштів в порядку і в
строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
активи платників податків - кошти,
матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або
фізичній особі за правом власності або повного господарського
відання.
Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
примусове стягнення - звернення
стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його
податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким
платником податків.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податковий борг (недоїмка) - це
податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх
наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом
(арбітражним судом), але не сплачене у встановлений строк, а також
пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове
зобов'язання, самостійно визначене платником податків в податковій
декларації, вважається узгодженим з дня надання такої податкової
декларації. Податкове зобов'язання, нараховане контролюючим
органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків
податкового повідомлення (п. 5.2.1 Закону). Сума податкового боргу
відповідача в сумі 33733,44 грн. є узгодженою.
Як вбачається з приписів пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
активи
платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок
погашення його податкового боргу.
Виходячи з вищевикладених положень Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
суди зробили цілком
вірний висновок, що позивач має право на примусове стягнення -
звернення стягнення на активи платника податків у рахунок
погашення тільки того податкового боргу, сума якого не є
попередньо узгодженою. Сума податкового боргу відповідача є
узгодженою, отже позивач може (та повинен) застосувати до нього
заходи, направлені на погашення заборгованості, що передбачені в
ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Джерела погашення податкового боргу платника податків визначені в
п. 7.2.1 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. До джерел погашення податкового боргу
законом віднесено будь-які активи платника податків, які у разі
виникнення боргу відповідно до п. 8.2.1 ст. 8 Закону повинні
знаходитись в податковіє заставі. Підставою для стягнення боргу є
рішення органу стягнення. Органом стягнення відповідно до п. 1.16
ст. 1 вказаного Закону є саме ДПІ, як державний орган,
уповноважений здійснювати заходи по забезпеченню податкового
боргу. Стягнення коштів і продаж інших активів платника податків
органом стягнення здійснюється в порядку передбаченому ст. 10
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
на підставі рішення ДПІ, підписаного його керівником і
засвідченого гербовою печаткою податкового органу.
Матеріалами справи не підтверджено, що ДПІ було прийнято рішення
про стягнення коштів відповідача на рахунок погашення його
податкового боргу, не підтверджений також і сам факт звернення
стягнення на грошові кошти боржника.
Матеріалами справи не підтверджено, що ДПІ на момент звернення з
позовом вживала заходи щодо реалізації активів відповідача. У
справі немає доказів того, що ДПІ був проведений опис активів
відповідача, визначений склад активів, що підлягають продажу,
призначений податковий керуючий, проведені торги.
ДПІ не врахувала вимоги пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, яким встановлено, що
органами, уповноваженими здійснювати заходи по погашенню
податкового боргу (органами стягнення), є виключно податкові
органи. Порядок звернення стягнення на активи платника податків,
як вказано вище, детально викладений в Законі України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Враховуючи, що
відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
примусове стягнення за рішенням
суду на активи платника податків в рахунок погашення його богу
можливе лише у разі відсутності попереднього узгодження його суми
таким платником податків, а заявлена сума податкового боргу є
узгодженою платником податків - відповідачем по справі, за таких
обставин, на час звернення з позовною заявою мало місце
невиконання ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова свого
обов'язку щодо здійснення заходів погашення податкового боргу
шляхом стягнення коштів, а за їх недостатності - шляхом продажу
інших активів платника податку.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Харківського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від
23.02.2004 року № 787/10/10-025 на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 27.01.2004 року у справі № 13
залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 27.01.2004 року у справі № 13 - без змін.