ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.2004 Справа N 2-16/2816-2004
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Євпаторійської ОДПІ
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 24.03-
01.04.2004
у справі господарського суду АР Крим
за позовом ПП У-о Є.А.
до Євпаторійської ОДПІ
про визнання недійсними податкових вимог та рішення,
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача не зявились,
від відповідача не зявились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 22.01.04 господарського суду АР Крим позов
задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
Євпаторійської ОДПІ 0003472303/0 від 07.07.03.
Судове рішення мотивовано тим, що ст. 17 Закону України "Про
порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не передбачено штрафних
санкцій за порушення вимог Закону України "Про застосування
регістраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Постановою від 24.03-01.04.04 Севастопольського апеляційного
господарського суду рішення від 22.01.04 господарського суду АР
Крим змінено - в частині застосування штрафних санкцій в сумі 624,
45 грн. за порушення Закону "Про застосування регістраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду, Євпаторійська ОДПІ звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою і просить її
скасувати в частині задоволеного позову, справу направити на новий
розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального і
процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про
застосування регістраторів розрахункових операцій в сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспореного судового акта, знаходить необхідним
задовольнити касаційну скаргу частково.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі, за результатами перевірки позивача з питань
виконання вимог Закону України "Про застосування регістраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
Євпаторійською ОДПІ складено акт № 000436
від 16.06.03, в якому вказано, що в магазині, який належить ПП У-о
Є.А. під час продажу товару не проведені розрахунки через РРО, не
виданий касовий чек, який підтверджував би проведення
розрахункової операції. До того ж, готівки на місці проведення
розрахунків виявилось 129, 00 грн. з врахуванням проведеної
закупки, яка в поточному звіті РРО складала 4, 10 грн. Сума
невідповідності скала 97, 60 грн. Акт перевірки підписаний
працівником-продавцем.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає
обгрунтованим висновок господарських судів попередніх інстанцій
про те, що відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
положення цього Закону
розповсюджуються лише на штрафні санкції, які застосовуються до
платника податків у звязку з порушенням правил оподаткування,
визначених відповідними законами. Відповідно до п. 6.1 ст. 6
наведеного Закону податкове повідомлення направляється у разі,
якщо сума податкового зобовязання розраховується у відповідності
до даного Закону.
Господарським судом АР Крим обгрунтовано взято до уваги, що
фінансові санкції за порушення правил розрахунків у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг не є податковим
зобовязанням.
Згідно з п. 2.5 Інструкції про порядок застосування та стягнення
сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової
служби ( z0268-01 ) (z0268-01)
, затвердженої наказом ДПА від 17.03.01 № 110
податкове повідомлення-рішення - це рішення керівника податкового
органу відносно виявленого завищення бюджетного відшкодування, а
також зобовязань платника податків.
Судовими інстанціями прийнято до уваги, що штрафні санкції були
застосовані до позивача на підставі п. 1 ст. ст. 17,22 Закону
України "Про застосування регістраторів розрахункових операцій в
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
При цьому сума санкцій визначена ДПІ як податкове зобовязання, що
суперечить п. п. 1.2, 1. 5 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. При цьому ст. 17
наведеного Закону не встановлено штрафних санкцій за порушення
вимог Закону України "Про застосування регістраторів розрахункових
операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Отже, обгрунтованим є висновок судових інстанцій щодо
неправомірності спірного повідомлення - рішення в частині
застосування до позивача штрафних санкцій не за порушення правил
оподаткування за вимогами наведеного Закону.
За таких обставин колегія суддів вважає помилковою позицію
Севастопольського апеляційного господарського суду щодо відмови в
позові в частині застосування до позивача штрафних санкцій при
підтвердженні неправомірності винесення самого спірного
повідомлення-рішення.
Керуючись ст. 111-5, п. 1 111-9, ст. 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову від 24.03-01.04.04 Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі № 2-16/2816-2004 скасувати.
Рішення від 22.01.04 господарського суду АР Крим залишити без
змін.