ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.2004 Справа N 18/278
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу
“Страхова компанія “Д” на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 29.03.2004 р. у справі за
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
науково-виробничої фірми “С” до Акціонерного товариства
закритого типу “Страхова компанія “Д”, третя особа: суб’єкт
підприємницької діяльності приватний підприємець Б-ко Микола
Вікторович
про стягнення страхової суми
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2003 р. Товариство з обмеженою відповідальністю
науково-виробнича фірма “С” (далі – ТОВ НВФ “С”) пред’явила в
господарському суді позов до акціонерного товариства закритого
типу “Страхова компанія “Д” (далі – АТЗТ “Страхова компанія “Д”)
про стягнення страхової суми у розмірі 11507,25 грн., 803,30
грн. пені, 207,13 грн. 3% річних, посилаючись на те, що за
участю автомобіля страхувальника СПД Б-ка М.В. – “FORD Transit”,
було скоєно ДТП, в результаті якого були спричинені пошкодження
його, позивача, автомобілю “SKODA Oktavia”, держномер 002-98
См.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
12.02.2004 р. у позові було відмовлено.
Позивач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 29.03.2004 р. апеляційну скаргу було задоволено частково,
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
12.02.2004 р. скасовано, з АТЗТ “Страхова компанія “Д” на
користь НВФ ТОВ “С” стягнуто 10997,25 грн. основного боргу,
767,7 грн. пені, 197,95 грн. річних.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
29.03.2004 р. а справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, 13.02.2003р. між приватним
підприємцем Б-ком м. В. та АТЗТ СК “Д” був укладений договір
обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників
транспортних засобів (поліс № Б/29961).
За цим договором, страхова сума за шкоду, заподіяну майну третіх
осіб було визначено у розмірі 25500 грн.
Строк дії договору був обумовлений у три місяці – з 14.02.2003р.
по 13.05.2003р. із зазначенням транспортного засобу – автомобіль
“FORD Transit”, державний номер 63029АВ, власником якого є
страхувальник.
Зазначеним страховим полісом визначено, що страховик (відповідач
по справі) забезпечує відшкодування шкоди, заподіяної потерпілим
– третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що
сталася під час його дії, і винуватцем якої був зазначений у
цьому полісі власник (водій) транспортного засобу, визначеного
цим полісом.
22.03.2003р., приблизно у 0 год. 10 хв., у м. Дніпропетровську у
напрямку вул. Чернишевського сталася ДТП, винним в якій було
визнано водія автомобіля “FORD Transit” Гапонова Є.А., який
працював у Б-ка м. В. водієм за трудовим договором.
ДТП трапилась у період виконання Гапоновим Є.А. своїх трудових
обов’язків водія, що достовірно було встановлено судом другої
інстанції і підтверджується матеріалами справи.
За цих обставин є обґрунтованим висновок апеляційного суду і про
те, що власником (володільцем) транспортного засобу, на час
скоєння ДТП, залишався Б-ко м. В., а отже, виходячи з Положення
про порядок і умови проведення обов’язкового страхування
цивільної відповідальності власників транспортних засобів,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
28.09.1996 р. № 1175 (зі змінами і доповненнями), умов полісу
№ Б/29961, інших доказів по справі, яким у їх сукупності судом
другої інстанції дана належна оцінка, зазначена судова інстанція
мала підстави для скасування рішення господарського суду, як
незаконного і необґрунтованого, і часткового задоволення позову
ТОВ НВФ “С”.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність ухваленої
апеляційним судом постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу
“Страхова компанія “Д” залишити без задоволення, а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
29.03.2004 р. без змін.