ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.2004 Справа N 14/302а
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому Сільськогосподарського товариства з
судовому засіданні обмеженою відповідальністю “О”,
касаційну скаргу с. О
на постанову від 03.02.2004
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 14/302а
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю “О”,
с. О
до Приватного підприємця К-ова І.М.,
м. Павлоград
про стягнення 7 275,71 грн. заборгованості
В С Т А Н О В И В:
Заявлено позов про стягнення вартості, отриманої за договором
купівлі-продажу продукції в сумі 7275,71 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
23.10.03 позов задоволено.
З приватного підприємця К-ова І.М. на користь
сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
“О” стягнуто 7275, 71 грн. боргу та судові витрати. Рішення суду
вмотивоване тим, що згідно договору купівлі-продажу та накладним
відповідач отримав продукцію на 7275,71 грн., вартість якої мав
сплатити протягом п'яти днів. Доказів сплати боргу відповідач не
надав.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 03.02.04 рішення місцевого суду скасовано, у задоволенні
позову відмовлено.
Підставою для скасування рішення суду, апеляційна інстанція
зазначила те, що позивачем пропущено, без поважних причин строк
позовної давності.
У касаційній скарзі сільськогосподарське товариство “О” просить
скасувати постанову, рішення місцевого суду від 23.10.03
залишити без змін, посилаючись на те, що апеляційною інстанцією
не було повідомлено належним чином про розгляд справи саме
03.02.04, а тому не будучи учасником судового процесу позивач
був позбавлений можливості дати пояснення щодо пропуску строку
позовної давності.
Строк позовної давності, вказує скаржник, пропущено з поважних
причин, зокрема, 31.03.01 порушено справу про банкрутство
сільськогосподарського товариства “О”. Для складання реєстру
кредиторів арбітражному керуючому були передані всі договори, в
тому числі договір, укладений з приватним підприємцем К-овим
І.М. і накладні, за якими була здійснена поставка продукції, а
неодноразова заміна арбітражних керуючих не дала можливості
вчасно стягнути з К-ова І.М. заборгованість.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд, скасовуючи
рішення господарського суду за пропуском строку позовної
давності на підставі ст.ст. 71, 75 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
допустив помилку і не врахував, що згідно ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо строк позовної давності пропущений з поважних
причин, порушене право підлягає захистові. Висновок щодо
поважності причин пропуску строку позовної давності може бути
зроблено лише на підставі встановлених судом обставин, що
призвели до пропуску строку, та їх оцінки, а тому це питання
пўдлягає вирішенню судом першої інстанції.
Причини пропуску строку позовної давності не були предметом
дослідження ні господарським судом першої інстанції ні
апеляційним судом.
За таких обставин рішення судових інстанцій підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково. Постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.04
та рішення господарського суду Дніпропетровської області від
23.10.03 скасувати, справу № 14/302-а передати на новий розгляд
до господарського суду Дніпропетровської області.