ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.2004 Справа N 7/361-А
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Костенко Т.Ф.,
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні м. Горлівці
касаційну скаргу
на рішення господарського суду Донецької області
від 30.03.2004 р.
у справі № 7/361-А
господарського суду Донецької області
за позовом приватної промислово-комерційної
фірми “Промавтоматика”
до Державної податкової інспекції у
м. Горлівці
про визнання недійсним рішення ДПІ,
за участю представників сторін:
- позивача: Ігнатьєв В.А. директор, наказ № 1,
Тітов В.І. – дов. від 22.06.2004 р.,
- відповідача: Фабрій В.В. – дов. від 15.06.2004 р. № 3456/10,
Раттєв О.П. – дов. від 15.96.2004 р. № 3456/10.1;
В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
оголошено перерву до 30.06.2004 р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.03.2004 р.
у справі № 7/361-А від позовні вимоги приватної
промислово-комерційної фірми “Промавтоматика” про визнання
недійсним рішення Державної податкової інспекції у м. Горлівці
від 25.03.2001 р. № 41/35/2120332158 про донарахування податку
на додану вартість у сумі 636390 грн., податку на прибуток
958800 грн., застосування штрафних санкцій з податку на додану
вартість сумі 159217,50 грн., з податку на прибуток у сумі
239700 грн. задоволено.
Державна податкова інспекція у м. Горлівці звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення господарського суду Донецької області скасувати та
прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В
обґрунтування посилається на порушення судом норм матеріального
права, а саме: п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 114 КПК України на підставі постанови слідчого
відповідачем була проведена перевірка позивача з питань
дотримання податкового законодавства з податків на прибуток та
додану вартість за період 01.01.1998 р. по 01.01.2001 р., за
результатами якої складено акт від 18.03.2002р. № 35/2.
В акті перевірки встановлено порушення позивачем податкового
законодавства, зокрема заниження податку на додану вартість на
суму 636390 грн. та заниження податку на прибуток на суму 958800
грн.
На підставі акту перевірки начальником ДПІ у м. Горлівці
прийнято рішення від 25.03.2001 № 41/35/2/20332158, яким
позивачу донараховано: податок на додану вартість у сумі 636390
грн., податок на прибуток у сумі 958800 грн. та застосовані
штрафні санкції: з ПДВ на суму 159217,50 грн., з податку на
прибуток у сумі 239700 грн.
Як зазначено в акті перевірки, в порушення вимог п.п. 7.4.1 та
п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
ППКФ “Промавтоматика” за період 1998 –
2000 р. занижено податок на додану вартість в результаті
заниження податкових зобов’язань внаслідок віднесення до складу
податкового кредиту ПДВ з вартості виконаних робіт, послуг, які
не відносяться до складу валових витрат підприємства по
податкових накладних, одержаних від ДП “Енергоавтоматика”.
Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на нарахування
податку та складання податкових накладних надається виключно
особам, зареєстрованим як платники податку у порядку,
передбаченому статтею 9 цього Закону.
Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги приватної
промислово-комерційної фірми “Промавтоматика” виходив з того, що
при проведенні перевірки Державною податковою інспекцією у
м. Горлівці використано не всю сукупність документів
бухгалтерського та податкового обліку позивача. Висновки акту
ДПІ ґрунтуються на документах, наданих відповідачеві органами
слідства, позивач був виключений з процесу перевірки. А оскільки
первинні документи та облікові регістри ППКФ “Промавтоматика” за
досліджуваний період було знищено у зв’язку із закінченням
терміну їх зберігання (а.с. 100-103), суд дійшов висновку про
недоведеність відповідачем фактів порушення податкового
законодавства, відображених в акті ДПІ № 35/2 від 18.03.2002р. і
які стали підставами для прийняття оспорюваного рішення.
Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було
проведено бухгалтерську експертизу з питань стосовно
правильності висновків, викладених в акті ДПІ у м. Горлівці
Донецької області від 18.03.2002 р. № 35/2 з питань дотримання
ППКФ “Промавтоматика” податкового законодавства при нарахуванні
податку на прибуток та податку на додану вартість за період з
01.01.1998 р. по 01.01.2001 р.
У висновку судово-бухгалтерської експертизи № 5734 від
12.12.2003 р. сказано, що висновки акту ДПІ у м. Горлівці від
18.03.2002 р. № 35/2 щодо заниження ППКФ “Промавтоматика”
податку на додану вартість у 1998 – 2000р. на загальну суму
636390,00 грн. та податку на прибуток у 1998 – 2000 р. на
загальну суму 958800,00 грн. підтвердити неможливо, оскільки на
дослідження не надано всі первинні документи та облікові
регістри ППКФ “Промавтоматика” за досліджуваний період.
Згідно з положеннями частини 2 статті 111-5 та частин 1, 2
статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на
підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи
перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у
рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція
не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що
не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду
чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
У зв’язку з викладеним, зважаючи на встановлений процесуальним
законодавством обсяг повноважень касаційної інстанції колегія
суддів вважає, що рішення господарського суду Донецької області
у справі прийнято у відповідності з нормами матеріального та
процесуального права, а тому підстав для його зміни чи
скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, ст. 111-9, ст. 111-10,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції м. Горлівці
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 30.03.2004 р.
у справі № 7/361-А залишити без змін.