ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.2004 Справа N 7/244
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу державного підприємства “Науково-виробниче об’єднання “ПЗ”
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 15.03.2004 р. та на рішення господарського суду
Дніпропетровської області 27.11.2003 р. у справі за позовом
Державного підприємства “Науково-виробниче об’єднання “ПЗ” до
приватного підприємства “А”
про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,
суд
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2003 р. Державне підприємство “Науково-виробниче
об’єднання “ПЗ” пред’явило в господарському суді позов до
приватного підприємства “А” про стягнення збитків в розмірі 74
277,00 грн., посилаючись на те, що позивачем було проведено
неякісний ремонт двигуна автомобіля.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
27.11.2003 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 15.03.2004 р., у позові
було відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
27.11.2003 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 27.11.2003 р. і прийняти нове рішення, яким
задовольнити позов, посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи,
відповідно до замовлення-наряду № 003856 на виконання робіт по
ремонту та обслуговуванню відповідач виконав, у період з
29.12.2001р. по 26.01.2002р., ремонт належного позивачу
автомобіля.
Після виконання робіт автомобіль був прийнятий 26.01.2002р.
представником позивача без зауважень.
Спірний автомобіль позивача після ремонту експлуатувався, у
подальшому останнім проводився його ремонт, з позовом до
відповідача звернувся лише 10.10.2003р.
Суд обґрунтовано звернув увагу на зазначені обставини, доказам
по справі в їх сукупності, у порядку виконання вимог ст. 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, дав належне юридичне обґрунтування і
прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для
задоволення заявленого позову.
Обґрунтовано з таким вирішенням спору погодився і суд другої
інстанції.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків про
неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права, яке привело чи могло привести до
неправильного вирішення спору, а посилання в касаційній скарзі і
на недоведеність обставин справи, як і перевірку та переоцінку
доказів, то виходячи з припису ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, це виходить за межі
перегляду справи в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства “Науково-виробниче
об’єднання “ПЗ” залишити без задоволення, а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
15.03.2004 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської
області 27.11.2003 р. без змін.