ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.2004 Справа N 20/343
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Донецькміськгаз" на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 29 січня 2004 року у справі N 20/343 за
позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Донецькміськгаз" до державного підприємства "Шахта
Лідіївка" та державного підприємства "Донецьквугілля" про
стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2003 року відкрите акціонерне товариство по
газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" звернулось до
господарського суду Донецької області з позовом до державного
підприємства "Шахта Лідіївка" та державного підприємства
"Донецьквугілля" про стягнення заборгованості за транспортування
газу в 1999-2000 роках в розмірі 13461,76 грн., посилаючись на
невиконання відповідачем умов договору N 581 від 16 вересня
1999 року щодо оплати наданих послуг.
Рішенням господарського суду Донецької області від
25 листопада 2003 року (суддя Донець О.Є.), залишеним без змін
постановою Донецького апеляційного господарського суду від
29 січня 2004 року (судді Гуреєв Ю.М., Скакун О.А.,
Мирошниченко С.В.), в позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
апеляційного суду, а рішення місцевого суду змінити, задовольнивши
позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 13461,76 грн.,
посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм
матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з
наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову та залишаючи рішення
місцевого суду без змін, попередні судові інстанції виходили з
вимог ст.ст. 71, 80 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
та
того, що позивачем пропущено строк позовної давності, а посилання
останнього у клопотанні про відновлення такого строку на те, що
таке пропущення сталось внаслідок того, що позивача було визнано
кредитором у справі N 33/14б про банкрутство державного
підприємства "Шахта Лідіївка", у зв'язку з чим він не звертався до
суду із позовом до припинення провадження у справі N 33/14б, не
можуть бути визнані поважними причинами пропуску встановленого
строку позовної давності, оскільки порушення справи про
банкрутство не позбавляло позивача можливості звернутись до суду з
майновим позовом про стягнення відповідної заборгованості.
Вказаний висновок попередніх судових інстанцій є законним,
обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам та наявним
матеріалам справи, нормам процесуального права, а доводи
касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення
зміні або скасуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від
25 листопада 2003 року та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 29 січня 2004 року у справі N 20/343 без
змін.