ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
30.06.2004                                  Справа N 40/479-03
 
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
 
розглянувши у відкритому     Суб'єкта підприємницької діяльності
судовому засіданні           – фізичної особи С-ова В.В.,
касаційну скаргу             м. Харків
 
на постанову                 від 27.01.2004
                             Харківського апеляційного
                             господарського суду
 
у справі                     № 40/479-03
господарського суду          Харківської області
 
за позовом                   Суб'єкта підприємницької діяльності
                             – фізичної особи С-ова В.В., м.
                             Харків
 
до                           Акціонерного товариства закритого
                             типу “У”, м. Харків
 
про   стягнення 16 200,00 грн. та повернення майна
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Приватним підприємцем С-овим В.В. заявлено позов до Харківського
НТЗТ  “У”  про  стягнення  16150 грн.  збитків  та  зобов’язання
відповідача  видати неправомірно утримуване  ним  обладнання  та
матеріали.
 
Рішенням  господарського суду Харківської області від 05.11.2003
позовні  вимоги  задоволено частково.  З  АТЗТ  “У”  на  користь
приватного підприємця С-ова В.В. стягнуто 16200,0 грн.  збитків.
В іншій частині позову вимоги приватного підприємця залишені без
розгляду.
 
Задовольняючи позов в частині стягнення збитків суд послався  на
те,  що  з вини відповідача, який з 23.10.2002 не дав можливості
працювати  орендарю,  останній  змушений  був  повернути  кошти,
надані  йому  замовниками на виготовлення виробів з деревини  та
сплатити  штраф.  Крім того, позивачем не отримано  запланований
прибуток, та спричинені збитки за два місяці простою.
 
Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від
27.01.2004 рішення господарського суду від 05.11.2003 змінено. В
частині  стягнення 16200,0 грн. збитків в позові  відмовлено,  в
іншій частині рішення залишено без змін.
 
У  касаційній  скарзі приватний підприємець  С-ов  В.В.  просить
скасувати  постанову  Харківського  апеляційного  господарського
суду,  рішення місцевого суду від 05.11.2003 залишити без  змін,
посилаючись   на  те,  що  оскаржувана  постанова   винесена   з
порушенням норм матеріального та процесуального права.  Зокрема,
скаржник  вважає,  що  судом  безпідставно  зменшена  сума  його
прибутку. Підставою для такого висновку суду взята книга  обліку
доходу  та витрат, однак ця книга ведеться відповідно  до  вимог
податкових органів і не може бути підставою для такого  висновку
суду.
 
На  думку  скаржника, апеляційним судом допущена невідповідність
викладених   в   постанові  висновків   обставинам   справи   та
неправильна їх юридична оцінка.
 
Заслухавши  учасників  судового  процесу,  перевіривши  юридичну
оцінку  встановлених  судом  фактичних  обставин  справи  та  їх
повноту,  колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Місцевим  та  апеляційним судами встановлено, що  між  приватним
підприємцем  С-овим  В.В.  та АТЗТ “У” укладено  договір  оренди
нежитлового  приміщення  терміном дії до 31.12.2002.  Орендоване
приміщення  з 23.10.2002 опечатано орендодавцем з посиланням  на
несплату орендарем плати за приміщення.
 
Орендар    стверджує,   що   через   неможливість   користування
орендованим приміщенням йому спричинені збитки, зокрема тим,  що
він  змушений  був повернути кошти, видані йому  замовниками  на
виготовлення  виробів з деревини та сплатити штраф,  підприємець
не працював два місяці не отримував прибуток.
 
Ухвалою   Харківського  апеляційного  господарського  суду   від
15.01.2004   позивача   зобов’язано  надати   ряд   доказів   на
підтвердження позовних вимог (а.с. 42 т.2).
 
Дослідивши  матеріали  справи та витребувані  апеляційним  судом
додаткові  докази  на підтвердження позовних вимог,  апеляційний
суд дійшов висновку про недоведеність позивачем спричинення йому
збитків, через припинення відповідачем договору оренди.
 
У  касаційній  скарзі  скаржник  аналізує  докази  у  справі  та
пропонує  касаційній  інстанції дати  цим  обставинам  додаткову
оцінку.
 
Відповідно  до  ч.  2  ст.  111-7 Господарського  процесуального
кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція  не  має  права
встановлювати  або  вважати доведеними  обставини,  що  не  були
встановлені  у  рішенні  або постанові  господарського  суду  чи
відхилені  ним,  вирішувати питання про  достовірність  того  чи
іншого  доказу,  про перевагу одних доказів над іншими,  збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
 
Харківським   апеляційним  судом  відхилені  доводи   приватного
підприємця С-ова В.В. щодо спричинення йому розірванням договору
оренди  збитків,  а  тому  додаткова  оцінка  цих  обставин   не
відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.
 
Зважаючи  на  викладене, Вищий господарський суд України  вважає
юридичну оцінку, дану апеляційним судом обставинам справи такою,
що  відповідає  матеріалам  справи  і  підстав  для  задоволення
касаційної скарги не вбачає.
 
Керуючись  ст.ст.  111-9,  111-10 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від
27.01.2004  залишити  без  змін,  а  касаційну  скаргу   –   без
задоволення.