ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2004 Справа N 2-23/11867-03
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грека Б.М.,
суддів Бур'янової С.С., Яценко О.В.
розглянувши
касаційну скаргу Кримського республіканського відділення
Фонду України соціального захисту інвалідів
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 17.02.2004 року
у справі № 2-23/11867-03
за позовом Кримського республіканського відділення
Фонду України соціального захисту інвалідів
до ТОВ Трест "XXX"
про стягнення 2487,00 грн.
За участю представників сторін
від позивача не з'явився,
від відповідача не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
18.12.2003 року (суддя Іщенко Г.М.) відмовлено в задоволенні
позовних вимог Кримському республіканському відділенню Фонду
України соціального захисту інвалідів до ТОВ Трест "XXX" про
стягнення 2487,00 грн. на підставі ч. 3 ст. 20, ст.ст. 18, 20
Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в
Україні" ( 875-12 ) (875-12)
.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
17.02.2004 року зазначене рішення суду залишено без змін, а
апеляційна скарга позивача без задоволення з тих же підстав.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, позивач звернувся
з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій
просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 17.02.2004 року та розглянути справу по
суті без направлення в суд першої інстанції, посилаючись на
невірне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а
саме ст.ст. 19. 20 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
(далі по тексту -
Закон).
У відзиві на касаційну скаргу, відповідач заперечує проти доводів
викладених в ній, вважає їх безпідставними і просить постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.02.2004
року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши правильність
застосування судами норм матеріального і процесуального права,
судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без
задоволення виходячи з наступного.
Судом першої інстанції у справі встановлено, що згідно із звітом
(форма 10-П ( v0049202-02 ) (v0049202-02)
) про зайнятість та працевлаштування
інвалідів за 2002 рік ТОВ Трест "XXX" не створило протягом
зазначеного року робочі місця для забезпечення працевлаштування
інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих і
передбачені у зв'язку з цим штрафні санкції (стаття 20 Закону
( 875-12 ) (875-12)
) позивачу не перерахував.
Судом апеляційної інстанції на підставі додатково поданих ТОВ
Трест "XXX" на вимогу названого суду доказів створення робочих
місць встановлено, що ТОВ Трест "XXX" мало потребу в
працівниках-інвалідах у кількості 10 чоловік.
Крім того, апеляційною інстанцією встановлено, що:
-згідно з поданим ТОВ Трест "XXX" звітом за 2002 рік норматив
робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів на цьому
підприємстві становив 10 чол., фактично працювало 9 чол.;
-з матеріалів справи не вбачається, що на ТОВ Трест "XXX"
направлялися інваліди і назване підприємство відмовило в їх
працевлаштуванні.
Відповідно до статті 19 Закону ( 875-12 ) (875-12)
(в редакції Закону
України від 05.07.2001 № 2606-ІІІ ( 2606-14 ) (2606-14)
) для підприємств
(об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і
господарювання встановлюється норматив робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох
відсотків від загальної чисельності працюючих.
Частиною першою статті 18 Закону ( 875-12 ) (875-12)
передбачено таке:
"Працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства
парці України, Міністерства соціального захисту України, місцевими
Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів".
У пункті 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 03.05.1995 № 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
, на виконання
Постанови Верховної Ради України від 14.10.1994 № 205
( 205/94-ВР ) (205/94-ВР)
"Про внесення змін до Закону Української РСР "Про
основи соціальної захищеності інвалідів в Українській РСР" (далі -
Положення ( 314-95-п ) (314-95-п)
), зазначено, що "працевлаштування інвалідів
здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту,
місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями
інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх
здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК
(медико-соціальної експертної комісії)".
Відповідно до пункту 14 Положення ( 314-95-п ) (314-95-п)
підприємства,
зокрема, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи
соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні
посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Порушення апеляційною інстанцією вимог статті 101 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
,
про яке йдеться в касаційній скарзі, з матеріалів справи не
вбачається.
Згідно з частиною першою статті 38 названого Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд
зобов'язаний витребувати документи і матеріали, необхідні для
вирішення спору. Цей законодавчий припис з огляду на вимоги статті
99 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
стосується й перегляду справ в
апеляційній інстанції. У такому разі йдеться не про "додаткове
подання доказів", яке зазначено в частині першій статті 101 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а про їх витребування апеляційною інстанцією.
Скаржником не наведено обгрунтованих доводів щодо необхідності
залучення до участі у справі районного центру зайнятості та не
зазначено, який саме процесуальний статус названа організація
повинна була, на думку скаржника, мати в даній справі. Зі скарги
не вбачається, яким чином оскаржувана постанова "стосується прав
та обов'язків" районного центру зайнятості. Для вирішення даного
спору між обласним відділенням ФСЗІ і ТОВ Трест "XXX" правове
значення має, зокрема, сам факт направлення чи ненаправлення
інвалідів уповноваженими органами та організаціями для
працевлаштування на названому підприємстві, а не причини, з яких
таке направлення ними не здійснювалося.
Судові інстанції встановили належними засобами доказування
наявності чи відсутності фактичних обставин щодо інформування ТОВ
Трест "XXX" відповідно до зазначеного пункту 14 Положення
( 314-95-п ) (314-95-п)
державної служби зайнятості та місцевих органів
соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні
посади на названому підприємстві, на яких може використовуватися
праця інвалідів.
Крім того, частиною третьою статті 20 Закону ( 875-12 ) (875-12)
передбачено, що сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання),
установи і організації проводять відповідно до закону за рахунок
прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх
податків і зборів (обов'язкових платежів).
Судовими інстанціями з'ясовано обставини, пов'язані з наявністю
відповідного прибутку у ТОВ Трест "XXX" у 2002 році. Про
необхідність встановлення відповідних обставин зазначається,
зокрема, у постанові Верховного Суду України від 16.09.2003 №
03/144 зі справи № 20-4/321.
Таким чином, судом апеляційної інстанції надана оцінка фактичним
обставинам у справі, доводам та запереченням сторін, а висновки
суду відповідають нормам чинного законодавства.
За таких обставин, постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 17.02.2004 року якою залишено без змін
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №
2-23\11867-2003 є такою, що відповідає фактичним обставинам
справи, вимогам закону, а тому підстав для її скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду
України соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
17.02.2004 року залишити без змін.
Головуючий Грек Б.М.
Судді Бур'янова С.С.
Яценко О.В.