ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2004 Справа N 2-11/8460.1-03
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
розглянув
касаційну скаргу Кримської республіканської спілки споживчих
товариств, м. Сімферополь (Кримспоживспілка)
та постанову від 04.11.03 Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-11/8460.1-03 господарського суду АР Крим
за позовом Кримської республіканської спілки споживчих
товариств, м. Сімферополь
до СПД Бахтизину С.М.
про стягнення збитків в сумі 22 497,27 грн.
У справі взяли участь представники сторін:
позивача: Слівка І.В., довір. у справі
відповідача: Халецький О.В., довір. у справі
Позивач звернувся до господарського суду з позовом на підставі
ст.ст. 440,441,450 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
про стягнення з
відповідача збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної
пригоди з вини водія Мустафаєва Р.Т., який працював у приватного
підприємця Бахтизіна С.Н.
Рішенням господарського суду АР Крим від 12.08-15.08.03 в позові
відмовлено (суддя А.Цикуренко). Рішення мотивовано тим, що на
момент скоєння ДТП, між СПД Бахтизіним С.Н. та Мустафаєвим Р.Т.
були відсутні трудові відносини.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 04.11.2003 рішення місцевого суду від 12.08-15.08.03
залишено без змін з тих же підстав (колегія суддів у
складі:Т.Видашенко, Л.Заплава, В.Лисенко).
В поданій касаційній скарзі Кримська республіканська спілка
споживчих товариств просить скасувати прийняті у справі рішення
та постанову, як такі, що прийняті при неправильному
застосуванні норм матеріального права: ст.ст. 441, 450 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та незастосуванні ст.ст. абз. 4 ст. 24 КЗпП.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Попередні судові інстанції встановили наступне.
Місцевим судом Залізничного району м. Сімферополя була
встановлена вина Мустафаєва Р.Т. у скоєнні дорожньо-транспортної
пригоди.
В поясненні, наданому інспектору ДПС ДАІ Мустафаєв Р.Т. вказав,
що працює водієм у ПП Бахтизіна С.П., на підставі чого
Кримспоживспілкою і було подано позов до ПП “Бахтизіна С.М.
Відповідно до ст. 440 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
шкода, заподіяна
особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна
органўзацўї, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду,
у повному обсязі.
Статтею 441 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що організація
повинна відшкодовувати шкоду, заподіяну з вини її працівників
під час виконання ними своїх трудових (службових) обовёязків.
Відповідно до ст. 450 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
організації і
громадяни, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою для
оточення, зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом
підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла
внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Пунктом 5 постанови Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6
зазначено, що крім загальних підстав, передбачених ст. 440 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідальність юридичної особи настає лише
у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться
з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна
нею у зв’язку з виконанням трудових (службових) обов’язків,
незалежно від того, постійними, сезонними, тимчасовими за
трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї
організації.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, в матеріалах
справи відсутні докази, які б свідчили про наявність між
Мустафаєвим Р.Т. та ПП Бахтизіним С.М. трудових відносин.
Автомобіль ГАЗ-32213 № 086-32КО зареєстрований за власником гр.
Джелілової С.Ф.
Довіреність, видана 21.01.02 власником автомобіля гр. Джелілової
С.Ф. на право керування транспортним засобом Мустафаєву Р.Т. та
Сейтгазієву Р.С. не підтверджує факт існування трудових відносин
між Мустафаєвим Р.Т та СПД Бахтизіним С.Н.. На момент скоення
автотранспортної пригоди Мустафаєв Р.Т. керував автомобілем на
підставі довіреності. Трудові відносини були оформлені лише
25.09.02, тобто після скоення автотранспортної пригоди.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що апеляційний
суд дійшов обґрунтованого висновку, що за таких обставин
відповідач не може бути притягнутий до відповідальності на
підставі ст.ст. 440,441, 450 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Прийняті у
справі рішення та постанова відповідають матеріалам справи,
чинному законодавству, тому підстав для задоволення касаційної
скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Кримської республіканської спілки споживчих
товариств залишити без задоволення, а рішення господарського
суду АР Крим від 12.08-15.08.03 та постанову від
Севастопольського апеляційного господарського суду 04.11.03 у
справі № 2-11/8460.1-03 господарського суду АР Крим – без змін.