ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2004 Справа N 9/174
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”,
м. Київ
на постанову від 30.10.03 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 9/174 господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”,
м. Київ
до Дніпропетровського обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення
У справі взяли участь представники
позивача: Бугай Д.В., довір. № 2-408 від 11.05.04
відповідача: не з’явилися
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи колегією
суддів відхилено.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
22.07.03 у позові про визнання недійсним розпорядження
адмінколегії Дніпропетровського ОТВ АМК України № 13.5/34-п від
11.12.02 було відмовлено. Зустрічний позов Дніпропетровського
ОТВА АМК України задоволено, стягнуто на користь
Дніпропетровського ОТВА АМК України 16876 грн. штрафу та 16876
грн. пені. Зобов’язано ДК “Укртрансгаз НАК “Нафтогаз України”
привести у відповідність до вимог законодавства накази та
розпорядження, виконання яких призвело до вчинення порушень
антимонопольного законодавства та законодавства про економічну
конкуренцію, а саме: Наказ “По Дніпропетровському управлінню
добуванню, траспортуванню та підземного зберігання газу ДП
“Харківтрансгаз” від 05.09.96 № 77/орг., інструкції № 5 “З
охорони праці для наповнювача балонів АГНКС”, затверджену
наказом начальника Дніпропетровського Лінійного виробничого
управління магістральних газопроводів від 25.03.2000 № 65/орг.,
“Примірна інструкція з охорони праці для наповнювача балонів
автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій”,
затверджена наказом ДК “Укртрансгаз” № 266 від 07.12.01.Рішення
обґрунтовано тим, що в діях позивача по первісному позову було
встановлено порушення антимонопольного законодавства (суддя
І.Подобєд).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 30.10.03 рішення господарського суду від 22.07.03 залишено в
силі з тих же підстав (колегія суддів у складі:Т.Ільєнок–
головуючий, І Кузнецова, Л.Білецька).
В поданій касаційній скарзі ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз
України”, м. Київ просить рішення та постанову, прийняті у
справі, скасувати і прийняти нове рішення. Скарга мотивована
тим, що дії ДК “Укртрансгаз” не порушують законодавство про
захист економічної конкуренції та ґрунтуються на чинних
нормативно-правових актах України, а саме, що Правила технічної
експлуатації та безпечного обслуговування обладнання АГНКС за
своєю правовою природою є комплексним нормативно-правовим актом,
який регулює відносини, які виникають при технічної експлуатації
АГНКС, а не тільки відносини у сфері охорони праці осіб, які
працюють на АГНСК та що Наказ Мінавтотрансу УРСР від 30.05.1984
№ 94 є частиною законодавства, виданий на виконання Постанови
ВРУ від 12.09.1991 № 1545-ХІІ ( 1545-12 ) (1545-12)
встановлює обов’язок
водіїв, які керують автомобілями, що працюють на стиснутому
газі, проходити навчання та перевірку знань, один раз на два
роки в спеціальних учбових комбінатах.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дўйшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд першої та апеляційної інстанції встановили наступне.
Рішенням адмінколегії Дніпропетровського ОТВ АМК України від
№ 13.5/34-п від 11.12.02 було визнано дії позивача щодо відмови
від надання приватним особам послуг по заправці їх власних
автомобілів природним газом за умови відсутності в них
посвідчення на право володіння автомобіля, що працює на
стиснутому природному газі, порушенням законодавства про захист
економічної конкуренції, а саме, частини першої та пункту 5 ч. 2
ст. 13 та п. 2 ст. 50 ЗУ “Про захист економічної конкуренції”
( 2210-14 ) (2210-14)
. Дії позивача щодо контролю за проходженням навчання
один раз на два роки в спеціалізованих учбових комбінатах водіїв
автомобілів, що працюють на стиснутому природному газі визнані
порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а
саме, частини першої та п. 1 ст. 13 у вигляді встановлення таких
умов придбання товару, які неможливо б було встановити за умов
існування значної конкуренції на ринку та пункту 2 ст. 50
зазначеного закону.
Дніпропетровським ОТВ АМК України встановлено, що ДК
“Укртрансгаз” займає монопольне становище на ринку надання
послуг із заправки автомобілів природним газом в межах
Дніпропетровської області з часткою 100%.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що вимоги позивача
по первісному позову ґрунтуються на відомчих нормативних актах -
Правилах технічної експлуатації та безпечного обслуговування
обладнання АГНКС (автомобільні газонаповнюючі компресорні
станції), які не зареєстровані в Мінюсті України і не
розповсюджують своєї дії на суб’єктів, які не знаходяться у
трудових відносинах із позивачем по первісному позову.
Органи Державтоінспекції при проходженні технічного огляду
контролюють відповідність обладнання автомобілів вимогам правил
технічної безпеки та наявність документів, які підтверджують
відповідність устаткування технічним вимогам. В переліку
документів які необхідно мати при собі водію, відповідно до
Правил дорожнього руху, кваліфікаційні посвідчення не
передбачені.
Попередні судові інстанції дійшли правильного висновку, що ДК
“Укртрансгаз” поширило на приватних осіб вимоги законодавства
про охорону праці. Але відповідно до ст. 2 ЗУ “Про охорону
праці” ( 2694-12 ) (2694-12)
дія закону поширюється на усіх громадян, які
працюють на підприємствах, а також залучені до праці.
Таким чином попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого
висновку, що дії ДК “Укртрансгаз” щодо відмови від надання
приватним особам послуг з заправки їх власних автомобілів
природним газом за умові відсутності в них посвідчення на право
володіння автомобілем, що працює на стиснутому газі, є
порушенням антимонопольного законодавства, передбаченого абз. 4
ст. 4 ЗУ “Про обмеження монополізму та недопущення
недобросовісної конкуренції у підприємницької діяльності”
( 2132-12 ) (2132-12)
у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом
часткової або повної відмови від реалізації товару при
відсутності альтернативних джерел збуту, що призвели до
створення дефіциту на ринку та ущемлення інтересів споживачів.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 52 ЗУ “Про захист економічної
конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
за дане порушення передбачена
відповідальність у вигляді накладення штрафу на суб’єкта
господарювання до 10-ти відсотків виручки від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітній рік, що
передував року, в якому накладається штраф.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що
рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції
винесені відповідно вимогам чинного законодавства та підстави
для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”,
м. Київ залишити без задоволення, рішення господарського суду
Дніпропетровсько області від 22.07.03 та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.03
у справі № 9/174 господарського суду Дніпропетровської області -
без змін.