ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2004 Справа N 6/129-778
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну ДК “Т” НАК “НГ” від імені якої діє
скаргу і додані до неї Тернопільське лінійне виробниче
матеріали управління магістральних газопроводів
УМГ “Л”
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 04.02.2004 р.
у справі № 6/129-778
господарського суду Тернопільської
області
за позовом прокурора м. Тернополя в інтересах
держави в особі ДК “Т” НАК “НГ” від
імені якої діє Тернопільське лінійне
виробниче управління магістральних
газопроводів УМГ “Л”
до ВАТ по газопостачанню та газифікації
“З”
про стягнення 1813975 грн. боргу
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду Тернопільської області від 02.03.99р. у справі № 6/129-778 стягнуто з ВАТ “З” на користь дочірньої компанії “Т” в особі Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів 1813975 грн. боргу.
Ухвалою арбітражного суду Тернопільської області від 21.09.1999р. змінено спосіб виконання рішення від 02.03.1999р. у справі № 6/129-778 і звернуто стягнення на майно, належне ВАТ по газопостачанню та газифікації “З” в сумі 1813975 грн.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 01.12.2003р. у справі № 6/129-778 відстрочено виконання ухвали суду від 21.09.1999р., виданої на підставі рішення суду від 02.03.1999р. у справі № 6/129-778 до вирішення питання списання вартості несплачених обсягів природного газу відповідними органами. Накладено арешт на майно ВАТ по газопостачанню та газифікації “З”.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2004р. у справі № 6/129-778 ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.12.2003р. у справі № 6/129-778 залишено без змін. Постанова мотивована тим, що за умови дії Закону України “Про списання вартості несплачених обсягів природного газу” до затвердження Кабінетом Міністрів України порядку списання вартості несплачених обсягів природного газу не може проводитись стягнення боргу, який належить до стягнення.
Тернопільське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ “Л” у своїй касаційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.12.2003р., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2004р. у справі № 6/129-778. Скаржник посилається на те, що зазначені судові ухвала та постанова прийняті з неправильним застосуванням норм процесуального права. В касаційній скарзі зазначено, що виконавча служба не проводить виконання наказу суду, керуючись Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14)
.
Заявою № 319 від 28.10.2003 р. відповідач звернувся до господарського суду Тернопільської області з проханням надати відстрочку виконання наказу про примусове стягнення боргу з ВАТ"З" на користь Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, керуючись статтею 121 ГПК України (1798-12)
та Законом України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу" (911-15)
№ 911-ІV, який набрав чинності 11.07.2003 р.
Рішення суду не виконується протягом 4 років, тобто відповідач черговий раз просить відстрочки рішення, яке не виконується. Виконавчою службою за період з моменту передачі виконавчого документу для виконання і до сьогоднішнього дня не стягнуто жодної копійки.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 1.12.2003 року відстрочено виконання вищезгаданої ухвали суду до вирішення питання списання вартості несплачених обсягів природного газу відповідними органами.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 4.02.2004 р. ухвалу господарського суду Тернопільської області залишено без змін. Скаржник вважає, що виносячи ухвалу про відстрочку виконання та постанову про залишення ухвали без змін, суд неправильно застосував норми процесуального права, оскільки відповідно до ст. 121 ГПК України (1798-12)
відстрочка виконання рішення надається судом лише у виняткових випадках, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Боржник не подав суду достатніх доказів існування вищеназваних виняткових обставин. Не вважається такою обставиною прийняття Закону України"Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
На час розгляду заяви в суді не затверджено Порядку списання несплачених обсягів природного газу, тобто невідомо яким чином, в якому розмірі буде відбуватись списання. Закон лише визначає коло суб'єктів, які, можливо, приймуть участь у списанні вартості несплачених обсягів природного газу, а не дає конкретної вказівки щодо такого списання.
Крім того, відповідно до змісту ст. 121 ГПК України (1798-12)
питання відстрочки, розстрочки, зміни способу виконання рішення суду вирішуються судом у межах строку, встановленого для пред'явлення наказу для виконання (лист ВАСУ від 25.10.1996 р. № 01-8/375).
Термін пред'явлення наказу для виконання був встановлений судом до 21.12.1999р., тобто закінчився задовго до подання боржником заяви про відстрочку виконання рішення.
Відстрочка виконання рішення повинна надаватись із зазначенням конкретного терміну (роз'яснення ВАСУ "Про судове рішення" (v_422800-96)
від 10.12.1996 р. № 02-5/422 з наступними змінами та доповненнями), а не пов'язуватись із настанням події, як про це зазначається в ухвалі від 1.12.2003 р.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників відповідача, перевіривши правильність застосування Львівським апеляційним господарським судом норм процесуального права в ухвалі та постанові господарських судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004р. № 550 “Деякі питання списання вартості несплачених обсягів природного газу” затверджений Порядок списання вартості несплачених обсягів природного газу. За таких обставин відсутні підстави для відстрочки виконання ухвали суду від 21.09.1999р., виданої на підставі рішення від 02.03.1999р. у справі № 6/129-778.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДК “Т” НАК “НГ” від імені якої діє Тернопільське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ “Л” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2004р. у справі № 6/129-778 господарського суду Тернопільської області задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2004р. та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.12.2003р. у справі № 6/129-778 скасувати, справу повернути до господарського суду Тернопільської області.