ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.04 Справа N 44/60
Вищий господарський суд України у складі: суддя головуючий, судді
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Торговельна фірма "Я", м. Київ (далі - ВАТ "ТФ "Я")
на рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2004
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
20.04.2004
зі справи № 44/60
за позовом ВАТ "ТФ "Я"
до Київського міського територіального відділення Антимонопольного
комітету України (далі - Київське тервідділення АМКУ)
про визнання недійсним рішення від 09.10.2003 № 30/7 п.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача, відповідача.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2004, залишеним
без змін постановою Київського апеляційного господарського суду
від 20.04.2004, у задоволенні позову відмовлено. Рішення судових
інстанцій по суті спору з посиланням на приписи статей 22, 50 та
52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
мотивовано тим, що ВАТ "ТФ "Я" інформацію на вимогу Київського
тервідділення АМКУ подано в неповному обсязі, а отже немає підстав
для визнання недійсним рішення відповідача від 09.10.2003 № 30/7 п
про накладення на позивача штрафу у сумі 10 000 грн.
У касаційній скарзі від 20.05.2004 до Вищого господарського суду
України ВАТ "ТФ "Я" просить скасувати зазначені судові рішення у
справі і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Скарга
мотивується тим, що судовими інстанціями залишено без належної
правової оцінки те, що, по-перше, Київське тервідділення АМКУ
вимагало від нього інформацію, яка не передбачена законами
України, а, по-друге, частину інформації можна було отримати лише
від його реєстратора. Крім того, на думку скаржника, Київське
тервідділення АМКУ в оспорюваному рішенні від 09.10.2003 № 30/7 п,
накладаючи штраф у сумі 30 000 грн., вийшло за межі своїх
повноважень, визначених у частині 6 статті 52 Закону України "Про
захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК) належним чином
повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
застосування судовими інстанціями норм матеріального та
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- рішенням адміністративної колегії Київське тервідділення АМКУ
від 09.10.2003 № 30/7п "Про визнання вчинення порушення
законодавства про захист економічної конкуренції та накладення
штрафу" (далі - оспорюване рішення) встановлено факт подання ВАТ
"ТФ "Я" інформації в неповному обсязі на запит Київського
тервідділення АМКУ, що кваліфіковано за пунктом 14 статті 50
Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
, і
за це порушення законодавства про захист економічної конкуренції
на позивача накладено штраф у сумі 10 000 грн. на підставі частини
2 статті 52 названого Закону;
- в оспорюваному рішенні зазначено таке:
на виконання доручень Президента України від 27.06.2003 № 1-
1/790, Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 38493 та
відповідних доручень Антимонопольного комітету України Київським
тервідділенням АМКУ проводилось дослідження ринку окремих
продовольчих товарів, зокрема, борошна пшеничного, цукру, рису,
крупи манної та гречаної, пшона, макаронних виробів;
Київським тервідділенням АМКУ на адреси оптових постачальників
зазначених продовольчих товарів було надіслано запити про надання
інформації двох видів: а) щодо обсягів закупівлі та реалізації
продовольчих товарів, б) щодо економічної концентрації;
запити про надання цих двох видів інформації від 14.07.2003
№ 26-5/1224 та від 14.07.2003 № 26-5/1225 було також надіслано на
адресу ВАТ "ТФ "Я", причому зазначені запити відправлено в одному
конверті;
запити отримано ВАТ "ТФ "Я" 17.07.2003;
на запит Київського тервідділення АМКУ від 14.07.2003 № 26-5/1224
інформація від ВАТ "ТФ "Я" надійшла до Київського тервідділення
АМКУ вчасно;
термін подання інформації для ВАТ "ТФ "Я" встановлено у запиті
Київського тервідділення АМКУ від 14.07.2003 № 26-5/1225: 30 днів
з дня отримання; позивачем прострочено 49 днів у поданні запитаної
інформації;
на запит Київського тервідділення АМКУ від 14.07.2003 № 26-5/1225
інформацію від ВАТ "ТФ "Я" станом на 06.10.2003 отримано лише по
чотирьох пунктах, а саме: надано копії статуту, ліцензії на право
здійснення діяльності, свідоцтва про державну реєстрацію, балансу
і форми № 2 за 2001 та 2002 роки, а також назву та адресу
реєстратора позивача;
ВАТ "ТФ "Я" не було подано значного обсягу інформації, зазначеної
у запиті Київського тервідділення АМКУ від 14.07.2003 № 26-5/1225,
до кола якої належать відомості про те, які повноваження має кожен
із суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, власників акцій
позивача стосовно призначення керівника, його заступника,
головного бухгалтера; який відсоток членів спостережної ради,
виконавчого та контролюючого органів товариства має повноваження
призначати кожен з акціонерів, перелік суб'єктів господарювання,
які прямо чи опосередковано підпорядковані товариству тощо.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для
визнання недійсним оспорюваного рішення адміністративної колегії
Київського тервідділення АМКУ. Доводами скаржника проти
оспорюваного рішення зазначено порушення органом Антимонопольного
комітету меж його повноважень у вимогах про подання інформації
стосовно можливих відносин контролю між ВАТ "ТФ "Я" та пов'язаними
з ним суб'єктами господарської діяльності, а також неможливістю
подання цієї інформації, яку можна отримати лише від реєстратора
ВАТ "ТФ "Я".
Відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про Антимонопольний
комітет України" ( 3659-12 ) (3659-12)
(у редакції Закону від 15.05.2003
№ 762-IV, що був чинним на час виникнення спірних відносин сторін
у спорі) Голова територіального відділення Антимонопольного
комітету України, особа, яка виконує його обов'язки, для
реалізації завдань, покладених на Комітет, мають право, зокрема,
вимагати для перевірки дотримання антимонопольного законодавства
необхідні документи та іншу інформацію.
Згідно зі статтею 22 цього Закону ( 3659-12 ) (3659-12)
:
"Вимоги державних уповноважених та голів територіальних відділень
Антимонопольного комітету України в межах їх повноважень є
обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не
передбачено законодавством.
Невиконання законних вимог державного уповноваженого або голови
територіального відділення Комітету тягне за собою передбачену
законом відповідальність.
Документи, статистична та інша інформація, необхідні для
здійснення контролю за дотриманням антимонопольного законодавства
та розгляду справ про його порушення, надаються на вимогу
державного уповноваженого, голови територіального відділення
Антимонопольного комітету України безкоштовно.
Інформація, доступ до якої обмежено законодавством, одержана
державним уповноваженим, головою територіального відділення
Антимонопольного комітету України, використовується ним відповідно
до законодавства".
За своїм змістом неподана ВАТ "ТФ "Я" на вимогу органу
Антимонопольного комітету України інформація стосується відомостей
про відносини контролю між цим товариством та пов'язаними з ним
суб'єктами господарювання.
У статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції"
( 2210-14 ) (2210-14)
визначено вживаний у цьому Законі термін контроль, а
саме: вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних
та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта
господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо
або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи
користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке
забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати
голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання;
укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати
умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання
вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта
господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника
спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого
органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи
кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання;
обійманню більше половини посад членів спостережної ради,
правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта
господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із
зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними
особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено
здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або
узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта
господарювання. З'ясування відносин контролю між суб'єктами
господарської діяльності має значення для контролю за
концентрацією суб'єктів господарювання. У статті 22 Закону України
"Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
визначено поняття
концентрації суб'єктів господарювання та мету державного контролю
за концентрацією. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про
Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ) (3659-12)
названий Комітет
відповідно до покладених на нього завдань контролює дотримання
антимонопольного законодавства в процесі економічної концентрації.
Отже, Київське тервідділення АМКУ в межах наданих йому,
повноважень вимагало від ВАТ "ТФ "Я" надання інформації щодо
відносин контролю між цим товариством та пов'язаними особами.
Заперечення ВАТ "ТФ "Я" проти оспорюваного рішення Київського
тервідділення АМКУ на підставі наявності у реєстратора інформації
про відносини контролю між цим товариством та пов'язаними особами
спростовуються змістом приписів Закону України "Про Національну
депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних
паперів в Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
, де визначено статус реєстратора
та обсяг інформації, що обліковується у реєстрі. За змістом норм
цього Закону, на реєстратора не покладено обов'язку надавати
замість емітента інформацію про відносини контролю акціонерного
товариства з пов'язаними особами. Крім того, у реєстрі не
міститься інформації про контроль самого емітента щодо пов'язаних
осіб внаслідок, зокрема, належності емітентові корпоративних прав.
Так, у статті 1 Закону України "Про Національну депозитарну
систему та особливості електронного обігу цінних паперів в
Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
визначено, що реєстратор - юридична особа -
суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому
порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних
паперів, а у частині четвертій статті 9 цього Закону передбачено,
що ведення реєстрів власників іменних цінних паперів передбачає
облік та зберігання протягом певних строків інформації про
власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких
виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних
цінних паперів.
З огляду на викладене судові інстанції дійшли правильного висновку
про відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного
рішення Київського тервідділення АМКУ. Судовими інстанціями у
справі з достатньою повнотою встановлено обставини справи та їм
дано правильну юридичну оцінку.
Відповідно до пункту 14 статті 50 Закону України "Про захист
економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
порушенням законодавства про
захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному
обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному
відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету
України, головою його територіального відділення чи
нормативно-правовими актами строки.
Згідно з частиною другою статті 52 Закону України "Про захист
економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
за порушення, передбачені
пунктами 9, 13 - 16 та 18 статті 50 цього Закону, накладаються
штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта
господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається
штраф.
Посилання скаржника на те, що сума штрафу за оспорюваним рішенням
Київського тервідділення АМКУ становить не 10 000 грн., а 30 000
грн. спростовується фактичними даними, встановленими судовими
інстанціями у розгляді справи. Скаржником не наведено доводів про
порушення попередніми судовими інстанціями правил оцінки доказів у
встановленні цієї обставини справи.
Відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2004 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
20.04.2004 зі справи № 44/60 залишити без змін, а скаргу
відкритого акціонерного товариства "Торговельна фірма "Я" - без
задоволення.