ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2004 Справа N 02-2/7-778
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової – головуючого
Н.О. Волковицької
Г.М. Фролової
за участю представників:
позивача не з’явились (про час і місце судового
засідання повідомлені належно)
відповідача Пантела В.І. – дов. від 26.06.2004
року
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні м. Тернополі
касаційну скаргу
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 04.03.2004
року
у справі № 02-2/7-778 господарського суду
Тернопільської області
за поданням Державної податкової інспекції у
м. Тернополі
до Приватного малого підприємства
“Позитрон”
про продовження терміну адміністративного арешту активів
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2003 року Державна податкова інспекція у м. Тернополі
звернулась до господарського суду Тернопільської області до
Приватного малого підприємства “Позитрон” з поданням про
продовження терміну адміністративного арешту активів.
Подання мотивовано тим, що у зв’язку з наявністю податкового
боргу всі активи Приватного малого підприємства “Позитрон”
перебувають в податковій заставі. Тому, на підставі підпункту
“г” ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
підпункту 9.1.2 пункту 9.1, підпункту 9.3.1
пункту 9.3 статті 9 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
були винесені рішення про
застосування умовного адміністративного арешту активів платників
за № 44150/24-35.
Ухвалою від 24.12.2003 року господарського суду Тернопільської
області (суддя Стадник М.С.), залишеною без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2004 року
(судді: Юрченко Я.О. - головуючий, Процик Т.С., Галушко Н.А.),
повернуто подання без розгляду на підставі пункту 6 статті 63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
При винесенні ухвали та прийнятті постанови господарські суди
першої та апеляційної інстанції виходили з того, що: не подано
доказів вручення Приватному малому підприємству “Позитрон” копії
подання про продовження строків адміністративного арешту активів
(долучений до подання акт про неможливість вручення подання про
продовження адміністративного арешту активів не може бути
доказом відсутності за юридичною адресою працівника
підприємства, оскільки: не містить дати складання акта та
свідчить про неможливість вручення подання особисто директору,
тоді як платником є підприємство). Постанова господарського
апеляційного суду також мотивована тим, що додана до подання
поштова квитанція від 24.12.2003 року не може вважатись належним
доказом відправлення його копії відповідачеві у справі, оскільки
із зазначених у ній відомостей не вбачається про відправлення
стороні саме копії подання. Належним доказом направлення саме
копії подання стороні у справі є бланк опису вкладення.
Не погоджуючись з ухвалою та постановою, Державна податкова
інспекція у м. Тернополі звернулася до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 04.03.2004 року, в якій
просить постанову у справі скасувати та передати справу на новий
розгляд до господарського суду Тернопільської області, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судами
норм процесуального права, а саме: статей 32, 38 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Зокрема, заявник
посилається на те, що податковим органом надано доказ надіслання
копії подання від 24.12.2003 року № 44577/7/10-015- квитанцію,
видану поштовим відділенням.
Приватне мале підприємство “Позитрон” відзив на касаційну скаргу
не надало.
Заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення представника
відповідача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши доводи
касаційної скарги та перевіривши наявні матеріали, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Згідно частини 2 підпункту 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 Закону
України “Про погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
керівник
відповідного податкового органу (його заступник) має право
звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту
активів платника податків за наявності достатніх підстав
вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту
може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен
прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту
отримання зазначеного звернення.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від
24.12.2003 року подання Державної податкової інспекції у
м. Тернополі та матеріали повернуті на підставі пункту 6 статті
63 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Залишаючи без змін ухвалу господарського суду Тернопільської
області від 24.12.2003 року № 02-2/7-778 а апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Тернополі без задоволення,
Львівський апеляційний господарський суд послався на відсутність
доказів надіслання копії подання відповідачу у справі,
зазначивши, що належним доказом направлення саме копії подання є
бланк опису вкладення, а поштова квитанція, надана Державною
податковою інспекцією у м. Тернополі, не може вважатися належним
доказом відправлення копій подання відповідачу у справі.
Проте, такий висновок суперечить вимогам чинного законодавства.
Державна податкова інспекція у м. Тернополі подала доказ
надіслання копії подання - поштову квитанцію від 24.12.2003
року, видану поштовим відділенням.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
така квитанція є доказом. У випадку сумніву у її
вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність такого
доказу, суд міг і повинен був витребувати додаткові докази, але
не мав законних підстав для повернення подання.
За таких обставин, ухвала господарського суду Тернопільської
області та постанова Львівського апеляційного господарського
суду не є законними і обґрунтованими та підлягають скасуванню, а
подання про продовження строку адміністративного арешту активів
та додані до нього матеріали (Справа N 02-2/7-778) – передачі
для розгляду господарському суду Тернопільської області по суті.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу господарського суду Тернопільській області від 24.12.2003
року та постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 04.03.2004 року у справі № 02-2/7-778 господарського суду
Тернопільської області скасувати.
Подання про продовження строку адміністративного арешту активів
та додані до нього матеріали (Справа N 02-2/7-778) передати для
розгляду господарському суду Тернопільської області по суті.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Тернополі
задовольнити.