ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2004 Справа N 17/385-03-9523
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянув комунального підприємства "Р", м. Одеса
касаційну скаргу
на постанову від 17.03.2004
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 17/385-03-9523 господарського суду Одеської
області
за позовом відкритого акціонерного товариства "П"
до комунального підприємства "Р", м. Одеса
про стягнення коштів в сумі 19816 грн.
за участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2003 року відкрите акціонерне товариство "П" пред'явило в
суді позов до комунального підприємства "Р" про стягнення суми
інвестиції в розмірі 19816 грн. у зв'язку з розірванням
господарським судом договору оренди павільйону № 283.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.02.2004 в
позові відмовлено.
Відмовляючи в позові господарський суд виходив з того, що
неможливість виконання ВАТ "П" договірних зобов'язань по договору
оренди торгового павільйону від 02.01.2002, а також і по договору
інвестиції від 22.10.2001 не зобов'язує КП "Р" повертати позивачу
отримані на виконання умов договору інвестиції грошові кошти в
сумі 19816 грн. достроково, до строку зазначеного у договорі
інвестиції, тим самим відшкодовувати фактично завдані йому не з
вини КП "Р" збитки.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
17.03.2004 рішення скасовано.
Позов задоволено.
Стягнуто на користь відкритого акціонерного товариства "П" з
комунального підприємства "Р" кошти в сумі 19816 грн. основного
боргу та судові витрати.
Скасовуючи рішення та задовольняючи позов апеляційний
господарський суд виходив з того, що товариство "П" обґрунтовано,
у відповідності з умовами укладеного сторонами договору інвестиції
від 22.10.2001, котрі не суперечать законодавству України,
звернулося про повернення інвестованих ним коштів у сумі 19816
грн. до ДП "Р", а остане без поважних на то причин ухиляється від
повернення вказаної суми, що є невиконанням відповідачем
зобов'язань за договором інвестиції і порушенням вимог ст. ст.
161, 162 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(що діяв до 01.04.2004).
В касаційній скарзі комунальне підприємство "Р" просить скасувати
постанову апеляційного господарського суду, а рішення
господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення
норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
обставини та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
22.10.2001 року між відкритим акціонерним товариством "П" та
комунальним підприємством "Р" було укладено договір інвестиції,
відповідно до умов якого позивач зобов'язувався інвестувати
грошові кошти в сумі 19 816 грн. на строк, обумовлений даним
договором, з метою виготовлення та встановлення торгового
павільйону № 283 площею 6,5 кв.м. на центральній площі ринку. В
свою чергу, відповідач після здачі павільйону в експлуатацію та
зарахування його на баланс підприємства зобов'язувався надати ВАТ
"ОП" переважне право на оренду павільйону строком на 11 років 8
місяців, а також відшкодувати інвестору суму інвестиції.
Господарськими судами встановлено, що відкритим акціонерним
товариством "П", згідно бухгалтерських документів перераховано
комунальному підприємству "Р", за укладеним між сторонами
договором від 22.10.2003 кошти в сумі 19816 грн. у вигляді
інвестицій на виготовлення та установку на ринку павільйону № 283.
У відповідності із п. п. 3.1.5 п. 3 договору від 22.10.03 сума
інвестиції підлягає поверненню ВАТ "П" підприємством "Р" після
сплину 7 років після укладення сторонами договору оренди
павільйону № 283 протягом наступних 4 років і 8 місяців.
Разом з тим, згідно п. п. 6.4 і 6.5 п. 6 цього договору інвестиції
сторони передбачили, що припинення укладеного сторонами договору
оренди павільйону, незалежно від причин його припинення, тягне
припинення договору інвестиції та надає право ВАТ "П" вимагати від
КП "Р" дострокового повернення інвестованої суми в розмірі 19816
грн.
Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів
справи рішенням господарського суду Одеської області від
03.10.2003 у справі 9/209-03-6833 за позовом ВАТ "П" до КП "Р" про
розірвання договору оренди та договору інвестиції договірні
правовідносини між сторонами по справі щодо оренди торгового
павільйону № 283 були припинені шляхом розірвання договору оренди
від 02.01.2002 року в судовому порядку.
На підставі викладеного, апеляційним господарським судом зроблено
обґрунтований висновок про те, що комунальне підприємство "Р" без
поважних на то причин ухиляється від повернення вказаної суми, що
є невиконанням вимог ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
від 16.01.2003 до цивільних правовідносин, які виникли
до набрання чинності даним Кодексом повинні застосовуватися
положення цього Кодексу щодо тих прав і обов'язків, що виникли або
продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки договір
інвестиції від 22.10.2001 згідно п. 6.1 було укладено до
закінчення терміну дії договору оренди торгового павільйону № 283,
а також те, що рішенням господарського суду Одеської області від
03.10.2003 у справі № 9/209-03-6833 (яке набрало законної сили)
останній було розірвано в судовому порядку - господарський спір,
який виник між сторонами по справі повинен бути вирішеним з
дотриманням вимог законодавства України, що діяло на час звернення
позивача з позовом до суду.
У зв'язку з цим, касаційною інстанцією не приймаються посилання
скаржника в касаційній скарзі на порушення апеляційним
господарським судом статей Господарського та Цивільного кодексів
України.
З урахуванням наведеного постановлене апеляційним господарським
судом судове рішення відповідає обставинам справи і вимогам закону
та спростовує доводи касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу комунального підприємства "Р" залишити без
задоволення, а постанову від 17.03.2004 Одеського апеляційного
господарського суду у справі № 17/385-03-9523 без змін.