ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2004 Справа N 17/227 (П17/984)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної
державної податкової інспекції в
Дніпропетровській області
на рішення господарського суду
Дніпропетровської області від
20.11.2003р. та
постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від
11.02.2004р.
зі справи № 17/227 (П17/984)
за позовом ТОВ “Нафтаторг”, м. Павлоград,
Дніпропетровська обл.
до Західно-Донбаської об’єднаної
державної податкової інспекції в
Дніпропетровській області
про визнання недійсними податкових
повідомлень – рішень
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явились
від відповідача: Шульга С.М. (довіреність від 10.01.04р.
№ 207/10)
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 16.04.04 р., надіслана 16.04.04
р.).
У засіданні Вищого господарського суду України оголошувалась
перерва до 24.06.04 р.
В С Т А Н О В И В:
За результатами комплексної документальної перевірки ТОВ
“Нафтаторг” Західно-Донбаською ОДПІ у Дніпропетровській області
складено акт від 21.11.02 № 435-23/1.
Перевіркою виявлені порушення: вимог п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а саме товариством включено до складу валових
витрат вартість придбаного від пов'язаної особи ТОВ фірми “Юста”
бензину А-76 по ціні більшій за звичайну, що призвело до
завищення валових витрат у ІІ кварталі 2002 р. на 6,505 тис.
грн., порушення п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а саме: підприємством
включені до податкового кредиту суми ПДВ з придбаних у
пов'язаних осіб паливно-мастильних матеріалів, вартість яких не
відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).
На підставі акту перевірки, інспекцією оформлені податкові
повідомлення - рішення від 29.11.02:
-№ 0004102342/0, яким підприємству визначено податкове
зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1951 грн. та
застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 365, 15 грн.;
-№ 0004112342/0, яким підприємству визначено податкове
зобов'язання з ПДВ у сумі 1301, 00 грн. та застосована штрафна
(фінансова) санкція у сумі 1 566,23 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем у
судовому порядку, при якому рішенням господарського суду
Дніпропетровської області від 20.11.03 (суддя Стрелець Т.Г.)
позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове
повідомлення - рішення Західно-Донбаської ОДПІ № 0004102342/0
від 29.11.03 р. в частині стягнення з ТОВ “Нафтаторг” 1951, 50
грн. донарахованого податку на прибуток та штрафних санкцій в
сумў 195, 15 грн. Визнано недійсним податкове повідомлення -
рішення Західно-Донбаської ОДПІ № 0004112342/0 від 29.11.03 в
частині стягнення з ТОВ “Нафтаторг” 1301 грн. донарахованого
податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 403, 25
грн. В решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 11.02.04р.(судді Швець В.В. - головуючий, Логвиненко А.О.,
Герасименко І.М.) рішення господарського суду залишено без змін.
Постанова апеляційної інстанції вмотивована тим, що визначення
ДПІ звичайної ціни у квітні 2002 р, зроблено на підставі даних
лише двох окремих підприємств, а в червні 2002р. на підставі
даних тільки ТОВ “Павлоградторгбуд”, при цьому інспекцією не
враховані умови, за якими товариство придбало бензин, а саме –
відстрочення розрахунків.
В поданій касаційній скарзі Західно-Донбаська ОДПІ просить
скасувати прийняті у справі судові акти як такі, що постановлені
з неправильним застосуванням норм матеріального права та
неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а
саме: судом не з’ясована та обставина, що за даними підприємства
операція продажу ТОВ фірмою “Юста” для ТОВ “Нафтаторг” бензину є
погашенням заборгованості, а не відстрочкою платежу. Крім того,
судом не застосовані норми права, які підлягають застосуванню, а
саме: п. 13 Указу Президента “Про деякі заходи щодо
дерегулювання підприємницької діяльності “від 23.07.98 № 817/98,
яким передбачено, що звичайні ціни можуть встановлюватись
органом виконавчої влади, які використовують їх для нарахування
податків і зборів (обов’язкових платежів).
Колегія суддів Вищого господарського суду, розглянувши матеріали
справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального
і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги,
дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення
касаційної скарги, виходячи з наступних підстав:
Позовні вимоги грунтувались на тому, що Західно-Донбаська ОДПІ
безпідставно дійшла висновку про закупівлю продукції (бензину)
за цінами, вищими за звичайні та встановлення у зв’язку з цим
факту завищення складу валових витрат і податкового кредиту та
відповідно до заниження податкових зобов’язань з податку на
прибуток і податку на додану вартість.
Суди попередніх інстанцій визнали неправомірність висновків ОДПІ
та відповідно незаконність оформлених нею за результатами
перевірки податкових повідомлень-рішень, допустивши при цьому
неправильне застосування норм матеріального права через неповне
з’ясування обставин, що мають значення для вирішення спору. Так,
судами не взято до уваги, що відповідно п. 7.4.2, п. 7.4 ст. 7
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
витрати, понесені платником податків у зв’язку з
придбанням товарів (робіт, послуг) у пов’язаної особи
визначаються із договірних цін, але не більших за звичайні ціни,
що діяли на дату такого придбання.
Пунктом 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт,
послуг) використовується інформація про укладені на момент
продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними
(однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних
умовах, Зокрема враховуються такі умови договорів, як
кількість(обсяг) товарів (наприклад обсяг товарної партії),
строки виконання зобов’язань, умови платежів, звичайних для
такої операції, а також інші умови, які можуть вплинути на ціну.
У пункті 1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
передбачено, що у разі, коли
ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному
регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна,
встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило
не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни – у
цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна.
Отже, вирішуючи даний спір, суди повинні були з’ясувати
наявність договірних відносин між сторонами, у тому числі такі
умови договору як ціна та строки оплати (висновок суду стосовно
умови відстрочення платежів не підтверджується матеріалами
справи), регулювання цінової політики на бензин з боку місцевих
органів державної влади.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності до
норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих
правовідносин.
За таких обставин та враховуючи передбачені процесуальним
законом межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не
дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази, прийняті зі справи судові акти
підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
виправити допущені у судових актах помилки щодо дати оформлення
податкових повідомлень-рішень, всебічно та повно з’ясувати
обставини справи в їх сукупності та вирішити спір з дотриманням
вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
20.11.2003р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 11.02.2004р. зі справи № 17/227
(П17/984) – скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Днўпропетровської області.
Касаційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної державної
податкової інспекції в Дніпропетровській області - задовольнити
частково.