ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2004 Справа N 13/295
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого (доповідача), суддів,
за участю повноважних представників: позивача, відповідача,
розглянувши касаційні скарги Дочірньої компанії "ГУ" НАК "НГУ" та
Державного комунального підприємства "Т" на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5 лютого
2004 року у справі за позовом Дочірньої компанії "ГУ" НАК "НГУ" до
Державного комунального підприємства "Т" про стягнення 1265710,71
гривень,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Кіровоградської області з позовом до Державного комунального
підприємства "Т" про стягнення 111-9735, 31 грн. основного боргу,
79013 грн. пені, суми від інфляції в розмірі 50067, 84 грн., 3%
річних з простроченої суми в розмірі 16894, 56 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
6 листопада 2003 року позов задоволено частково. З відповідача на
користь позивача стягнено 1104464, 84 грн. основного боргу, судові
витрати. Провадження у справі в частині стягнення боргу на суму
15270, 47 грн. припинено на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
за відсутністю предмету спору. В решті позову
відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
5 лютого 2004 року рішення суду змінено. Викладено резолютивну
частину рішення суду в такій редакції: "Позов задоволений
частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1104464, 84
грн. основного боргу, 50 067, 84 грн. інфляційних витрат, судові
витрати. Провадження у справі в частині стягнення боргу на суму
15270, 47 грн. припинено. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, Дочірня компанія "ГУ" НАК "НГУ"
просить частково її скасувати в частині відмови 3% річних та пені
і задовольнити позовні вимоги повністю; Державне комунальне
підприємство "Т" просить скасувати оскаржувану постанову і
відмовити в позові, посилаючись на неправильне застосування судом
норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційних скарг, вивчивши матеріали справи,
суд вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні
виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 162 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від
виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не
допускаються.
Як встановлено судом, на виконання умов договору № 3/147 від 25
грудня 2000 року, додаткових угод від 1 жовтня 2001 року та від 16
вересня 2002 року, позивач поставив відповідачу за період з лютого
2001 року по грудень 2002 року природний газ в кількості 39277780
куб. м. на суму 8 962321, 42 грн.
Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що, з
урахуванням часткової оплати відповідачем за переданий природний
газ, сума боргу відповідача перед позивачем становить 1 104 464,
84 грн. і, тому, обгрунтовано стягнута з комунального підприємства
"Т".
Згідно ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, при введенні
мораторію припиняється нарахування неустойки і фінансових санкцій
за порушення строків оплати.
Враховуючи, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області
від 2 жовтня 2002 року у справі № 14/88 порушено провадження у
справі про визнання Олександрійського державного комунального
підприємства "Т" банкрутом і введений мораторій, суд обгрунтовано
відмовив позивачеві в задоволенні вимог про стягнення пені та
річних.
Згідно ст. 214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час
прострочення три проценти річних з простроченої суми, якщо законом
або договором не встановлений іншій розмір процентів.
Суд апеляційної інстанції правильно встановив, що інфляційні
витрати не відносяться до фінансових санкцій, тому у постанові
вірно застосував норми матеріального права і законно стягнув з
відповідача 1104464, 84 грн. основного боргу, 50 067, 84 грн.
інфляційних витрат, припинивши провадження в частині стягнення
боргу на суму 15270, 47 грн. і відмовив в решті позову.
За таких обставин постанова суду відповідає вимогам закону і
обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
5 лютого 2004 року залишити без змін, а касаційні скарги Дочірньої
компанії "ГУ" НАК "НГУ" та Державного комунального підприємства
"Т" - без задоволення.