ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2004 Справа N 11/332
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційні скарги ДПА України, ДПІ у H-ському районі
м.Києва
на постанову від 21.01.04 p.
Київського апеляційного господарського суду
у справі №11/332
господарського суду м.Києва
за позовом ТОВ "XXX"
до ДПА України
до ДПІ у H-ському районі м.Києва
про визнання недійсним повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
позивача: А.А.А. (дов. № 594 від 18.05.04 p.), Б.Б.Б. (дов.
від 22.05.04 p. б/н)
відповідача:
ДПА України В.В.В. (дов. № 10-2216/1132 від 26.04.04 p.)
ДПІ у Печерському
районі м.Києва Г.Г.Г. (дов. 7289/9/10-008/2 від 22.09.03 p.)
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 24.06.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду м.Києва (суддя Кот О.В.) від 11.11.03
позов задоволено, визнано недійсними рішення ДПА України про
результати розгляду скарги №6193/6/25-0215 від 14.07.03 та
податкове повідомлення - рішення ДПІ у H-ському районі м.Києва
№92315/0 від 10.01.03.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського
суду у складі: Фролової Г.М., Шипки В.В., Полянського А.Г. від
21.01.04 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
ДПА України звернулась до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального права, а саме Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому просить її та рішення
місцевого господарського суду скасувати, в позові відмовити.
ДПІ у H-ському районі м.Києва звернулась до Вищого господарського
суду України із касаційною скаргою на постанову Київського
апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова
прийнята внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального права, а саме Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, Закону України "Про
ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
,
Указу президента України "Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
, а тому
просить її та рішення місцевого господарського суду скасувати, в
позові відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційні скарги ДПІ у H-ському районі м.Києва та ДПА України на
постанову Київського апеляційного господарського суду, заслухавши
представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність
застосування норм матеріального та процесуального права відзначає
наступне:
ДПА у Полтавській області у жовтні 2002 року була проведена
перевірка окремих питань діяльності Полтавського представництва
позивача.
З акту перевірки від 16.10.02р. б/н вбачається, що в порушення п.
5 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
№ 265/95-ВР здійснювалась реалізація білетів державних лотерей без
застосування книг обліку розрахункових операцій, що
підтверджується надходженням готівки від 36 розповсюджувачів СПД -
фізичних осіб, згідно укладених договорів, в касу Полтавського
представництва та на його розрахунковий рахунок ОПЕРВ "SSS".
Тобто, перевіркою встановлено, що всі розповсюджувачі, що
здійснювали реалізацію лотерейних білетів є суб'єктами
підприємницької діяльності. Цей факт був підтверджений Позивачем,
який надав документи, що підтверджують статус суб'єкта
підприємницької діяльності (свідоцтво про реєстрацію, патент про
сплату фіксованого податку тощо) на всіх фізичних осіб - СПД,
зазначених в акті. Відповідачі не заперечили статус
розповсюджувачів як суб'єктів підприємницької діяльності.
Таким чином господарськими судами при розгляді справи було
встановлено, що гр.гр. Д.Д.Д., Е.Е.Е., Є.Є.Є., Ж.Ж.Ж., З.З.З.,
Л.Л.Л., К.К.К., М.М.М., Й.Й.Й., Ї.Ї.Ї., Н.Н.Н., О.О.О., П.П.П.,
Р.Р.Р., С.С.С., Т.Т.Т., У.У.У., Ф.Ф.Ф., Т.Т.Т., Х.Х.Х., Ц.Ц.Ц.,
Ш.Ш.Ш., Щ.Щ.Щ., Ф.Ф.Ф., І.І.І., Я.Я.Я., Ч.Ч.Ч., И.И.И., Ю.Ю.Ю.,,
А.Б.А., В.Г.В., Д.Е.Д., Ж.З.Ж., Й.К.Й., Л.М.Л., Н.П.Н. є
суб'єктами підприємницької діяльності.
На підставі акту перевірки до позивача були застосовані фінансові
санкції податковим повідомленням - рішенням від 10.01.03р. №92315
відповідно до п. З ст. 17 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Позивач, не погодившись із рішенням ДПІ у H-ському районі м.Києва,
оскаржив вищезазначене повідомлення-рішення в адміністративному
порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації України №
6193/6/25-0215 від 14.07.2003 р. про результати розгляду скарги
спірне повідомлення-рішення ДПІ у H-ському районі м.Києва залишене
без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
№ 265/95-ВР "за порушення
вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які
здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням
відповідних органів державної податкової служби України
застосовуються фінансові санкції у таких розмірах..." Тобто, Закон
встановлює спеціальний суб'єкт правопорушень у сфері обліку
розрахункових операцій, яким є суб'єкт підприємницької діяльності,
що здійснює розрахункові операції за товари (послуги).
З акту перевірки, на підставі якого було прийняте спірне рішення,
вбачається, що реалізація білетів державних лотерей здійснювалась
без застосування книг ОРО самими фізичними особами - суб'єктами
підприємницької діяльності, а не позивачем. і при реалізації
державних лотерей суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні
особи в частині здійснення обліку розрахункових операції (в т.ч. і
ведення книг ОРО) діяли від власного імені.
Колегія суддів зазначає, що господарські суди правомірно дійшли
висновку, що що не впливає на визначення Позивача, як суб'єкта
відповідальності за правопорушення, передбачене п. З ст. 17 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та
обставина, що книги ОРО повинні бути зареєстровані відповідно до
Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій
та розрахункових книжок ( z0106-01 ) (z0106-01)
, затвердженого наказом ДПА
України від 01.12.2000р. №614, на позивача, як на агента з
проведення державних лотерей. Оскільки згідно з п.8.1 Порядку
реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій та
розрахункових книжок" ( z0106-01 ) (z0106-01)
, перед початком використання
книги ОРО слід зазначити на її титульній сторінці дату початку
використання, а також назву (для юридичної особи) чи прізвище,
ім'я, по батькові (для фізичної особи) розповсюджувача. До того ж,
п. 3 ст. 17 ( z0106-01 ) (z0106-01)
не встановлює відсутність або наявність
реєстрації книги ОРО на порушника або на третю особу як підставу
для покладення відповідальності за правопорушення на особу, на яку
книга ОРО повинна бути зареєстрована.
Використання книг ОРО при здійсненні розрахункових операцій є
загальнообов'язковим. Суб'єкти, що порушують правила здійснення
такого обліку, несуть фінансово-правову відповідальність у порядку
та в обсязі, передбаченому чинним законодавством. Однак, зважаючи
на вищевикладені обставини справи Відповідачі не вірно визначили
суб'єкта такої відповідальності, якими повинні бути не позивач, а
розповсюджувачі лотерей - суб'єкти підприємницької діяльності, що
й призвело до прийняття рішень, які не відповідають чинному
законодавству.
Крім того, господарськими судами при розгляді справи було
встановлено, що ДПІ у H-ському районі м.Києва були порушені
терміни винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Згідно з Порядком оформлення і реалізації документальних перевірок
щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами
підприємницької діяльності - юридичними особами ( v0266225-98 ) (v0266225-98)
,
затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України
від_01.06.1998р. №266, який діяв на момент проведення перевірки,
рішення про застосування заходів фінансове відповідальності за
допущені порушення, приймається керівником податкового органу
протягом 10 днів від дня складання акта перевірки. Податкове
повідомлення-рішення Відповідачем було винесене 10.01.2003р. не
дивлячись на те, що акт перевірки Полтавського представництва
Позивача складено 16.10.2002р.
Господарськими судами правомірно було зазначено, що спірне
податкове повідомлення-рішення видане в порушення встановленого
порядку, оскільки фінансові санкції за перевищення лімітів залишку
готівки в касі не є податковим зобов'язанням в розумінні статті 1
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому положення цього Закону не поширюються на
порядок оприбуткування готівки від розповсюджувачів СПД - фізичних
осіб згідно укладених договорів в касу Полтавського представництва
та на його розрахунковий рахунок ОПЕРВ "SSS".
З урахуванням наведеного, господарські суди обох інстанцій дійшли
обґрунтованого висновку, що податкове повідомлення-рішення
Державної податкової інспекції у H-ському районі м. Києва від
10.01.2003р. №92315/0 та рішення ДПА України №6193/6/26-0215 від
14.07.2003р. підлягають визнанню недійсними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу ДПА України залишити без задоволення.
Касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі м.Києва залишити без
задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.04
p. у справі №11/332 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська