ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2004 Справа N 06/4231
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,
суддів
за участю повноважних представників:
від позивача
від відповідача
розглянувши у Закритого акціонерного товариства
відкритому засіданні "ФМ"
касаційну скаргу
на рішення від 9 грудня 2003 року
господарського суду Черкаської
області
та постанову
Київського апеляційного від 26 лютого 2004 року
господарського суду
за позовом у справі Суб"єкта підприємницької діяльності
С-р Григорія Васильовича
до Закритого акціонерного товариства
"ФМ"
про стягнення 91931 грн.,
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Черкаської області з позовом до відповідача про витребування
майна, посилаючись на те, що останній в порушення умов договору
схову відмовився повернути товар.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 29 грудня 2003
року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 26 лютого 2004 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі ЗАТ "ФМ" просить вказані судові рішення
скасувати, як прийняті з порушенням норм діючого законодавства.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній
фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування
господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень
норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2002 року між позивачем
та відповідачем був укладений договір № б/н, згідно умов якого
відповідач брав на себе зобов"язання по зберіганню та обробці
зерна пшениці ІУ класу в кількості 150 т; зберігання ячменю в
кількості 90 т, та зерна гречки - 10 т.
Згідно наявних в матеріалах справи накладних № 2 від 22.08.2002
року, № № 3,4 від 23.08.2002 року позивач здав на збереження ЗАТ
"ФМ" пшеницю ІУ класу в кількості 69610 кг та згідно накладних № 8
від 27.07.2002 р. № 9 від 28.07.2002 р., № 10 від 03.08.2002 р.
№ 11 від 06.08.2002 р.№ 12 від 10.08.2002 р. ячмінь в кількості
57050 кг.
Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що підприємство
зобов"язано не проводити відпуск або відвантаження зерна без
письмової згоди позивача.
Відповідно до вимог ст. 413 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
за договором схову
одна сторона (охоронець) зобов"язується зберігати майно, передане
їй другою стороною і повернути це майно в цілості.
З матеріалів справи видно, що вимога позивача від 24.11.2003 року
про повернення зазначеної вище сільськогосподарської продукції
залишена відповідачем без задоволення.
Згідно ст. 161ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов"язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону.
Враховуючи викладене, суд вважає, що господарський суд, з яким
погодилась апеляційна інстанція прийшов до правильного висновку
про обгрунтованість позовних вимог позивача та, відповідно до
вимог закону, прийняв рішення про задоволення позову.
Рішення господарського суду та постанова апеляційної інстанції
відповідають матеріалам справи та вимогам діючого законодавства,
що регулює дані правовідносини, тому їх необхідно залишити без
змін.
Доводи відповідача, викладені в касаційної скарзі, суд вважає
необгрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними у справі
доказами і не грунтуються на вимогах закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Черкаської області від 9 грудня 2003
року та постанову Київського апеляційного господарського суду від
26 лютого 2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без
задоволення.