ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
24.06.2004                               Справа N 05-5-35/1586
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                     Кочерової Н.О., - головуючого,
                     Плюшка І.А.,
                     Черкащенка М.М.,
 
розглянувши          Акціонерна   енергопостачальна    компанія
матеріали касаційної “Київенерго”
скарги
на ухвалу            господарського   суду   м.   Києва   від 
                     25.02.2004
у справі             м. Києва
господарського суду
за позовом           Акціонерна   енергопостачальна    компанія
                     “Київенерго”
до                   Державне комунальне підприємство по
                     утриманню будівель, споруд та прибуткової
                     території “Житлоремфонд”
 
про   стягнення 15 919,61 грн.
 
                 за участю представників сторін:
 
від позивача Комісар С.П.,
від відповідача Хатченко Т.В.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У   березні  2004  року  Акціонерна  енергопостачальна  компанія
“Київенерго” звернулось до господарського суду з позовною заявою
до  Державного комунального підприємства по утриманню  будівель,
споруд  та  прибуткової території “Житлоремфонд”  про  стягнення
боргу  за  спожиту теплову енергію, пені та сум за  прострочення
виконання грошового зобов’язання на загальну суму 15919,61 грн.
 
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.02.2004 року  (суддя
Ю.Б.   Михайлівська)   повернено   позовну   заяву   Акціонерної
енергопостачальної компанії “Київенерго” на підставі п. 3ст.  63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        .  Суд
зазначив,  що  в позовній заяві не викладено обставин,  на  яких
ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують  викладені
в  позовній заяві обставин, обґрунтований висновок стягуваної чи
оспорюваної  суми.  Судом  також  зазначено,  що  відповідно  до
наданого  позивачем  розрахунку ціни  позову  за  договором  від
01.08.2001 року № 690008 борг, що виник до.08.2001 року, входить
до складу заборгованості, стягнення якої є предметом спору.
 
Не  погоджуючись  з  ухвалою господарського суду  м.  Києва  від
25.02.2004  року позивач подав касаційну скаргу, в якій  просить
дану   ухвалу   скасувати   та   передати   позовну   заяву   до
господарського суду на розгляд по суті.
 
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом
не правильно застосовані норми процесуального права, що призвело
до прийняття незаконної ухвали.
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи,
дослідивши  правильність застосування норм процесуального  права
вважає,  що  касаційна скарга підлягає задоволенню  з  наступних
підстав.
 
Не   приймаючи   позовну  заяву  Акціонерної  енергопостачальної
компанії “Київенерго” до розгляду та повертаючи її з підстав  не
відповідності  форми  і змісту позовної  заяви,  суд  виходив  з
помилкової оцінки фактичних обставин справи.
 
Так,  посилання  господарського  суду  м.  Києва  в  ухвалі  від
26.02.2004  року  на  відсутність обставин на  яких  ґрунтуються
позовні  вимоги та відсутність доказів, що підтверджують  позов,
суперечить вимогам чинного законодавства.
 
Відповідно  до  змісту  статті  34  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
належними є докази, які мають значення для справи.
 
Суд  попередньої інстанції виходив з того, що обставин  на  яких
ґрунтуються   позовні   вимоги  та   відсутність   доказів,   що
підтверджують позов є непереконливими та недостатніми.
 
Разом  з  тим, відповідно до статті 38 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
якщо  подані сторонами докази є недостатніми, господарський  суд
зобов’язаний  витребувати документи і матеріали,  необхідні  для
вирішення спору.
 
Посилання   місцевого   господарського  суду   про   відсутність
розрахунку   стягуваної  суми  спростовується   тим,   що   такі
розрахунки  містяться  в  додатках  до  позовної  заяви,  що  не
суперечить чинному законодавству.
 
При  наведених обставинах оскаржувана ухвала господарського суду
м.  Києва  від 25.02.2004 року не є законною та обґрунтованою  і
підлягає  скасуванню, а позовна заява направленню на розгляд  до
місцевого господарського суду.
 
Враховуючи  наведене та керуючись ст. ст. 111-5,  111-7,  111-9,
111-11,  111-13  Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суду, -
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Ухвалу господарського суду м. Києва від 25.02.2004 року у справі
№ 05-5-35/1586 скасувати.
 
Позовну    заяву    Акціонерної   енергопостачальної    компанії
“Київенерго” передати до господарського суду м. Києва на розгляд
по суті.