ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 24.06.2004                                         Справа N 12/5
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
М.Остапенка - (головуючого),
Є.Борденюк, В.Харченка
 
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу        Державного підприємства "ХХХ"
 
на постанову            від   16.03.2004   Одеського  апеляційного
                        господарського суду
 
у справі                № 12/5
 
за  позовом             ДП "ХХХ"
 
до                      ВАТ "YYY"
 
про                     стягнення 36 906 681 грн. 34 коп.
 
в судове засідання прибули представники сторін:
 
позивача А.А.А.
відповідача Б.Б.Б.
 
Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення  представників  сторін  та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Позовні вимоги про стягнення боргу за придбану електричну енергію,
пені,  збитків від інфляції та річних обґрунтовуються тим,  що  на
виконання умов договору від 20.08.1999 № 65/01-ЕР позивач поставив
відповідачу  протягом  червня-липня  2000  р.   електроенергію   в
обсягах,  визначених  у  актах  купівлі-продажу,  які погоджені та
підписані   представниками   сторін,   відповідачем   зобов'язання
виконані  неналежним  чином  станом  на  31.07.2000 заборгованість
відповідача складає 27 075 516 грн. 73 коп.
 
Рішенням господарського суду Миколаївської області від  10.02.2004
(суддя  А.  Семенов)  у  позові відмовлено через пропуск позивачем
строку позовної давності.
 
Постановою Одеського   апеляційного   господарського   суду    від
16.03.2004 (колегія суддів:  Г.  Разюк,  С.  Колоколов, М. Петров)
рішення у справі залишене без зміни з тих же підстав.
 
Постанова суду мотивована тим, що розпорядження Кабінету Міністрів
України  від  18.10.2000  ( 406-2000-р ) (406-2000-р)
         із змінами від 02.02.2001
( 32-2001-р ) (32-2001-р)
         про проведення конкурсу з продажу пакету акцій у ВАТ
"YYY",  яким  зобов'язано  позивача  у випадку проведення конкурсу
укласти договір з переможцем конкурсу про реструктуризацію  боргу,
вилучення   службою   безпеки  України  при  перевірці  діяльності
підприємства  позивача  ряду  документів,  у  тому  числі  і  акти
купівлі-продажу електроенергії,  поставленої позивачем відповідачу
у червні, липні 2000 року не зупиняє перебіг процесуального строку
позовної  давності  і не може вважатися поважною причиною для його
відновлення та продовження.
 
Звертаючись до суду з касаційною скаргою,  позивач посилається  на
порушення  судами  першої  та  апеляційної інстанції при вирішенні
спору норм права.
 
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних  обставин
справи  та  їх  повноту,  Вищий  господарський  суд України дійшов
висновку,  що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з
такого.
 
Відповідно до ч.2 ст.80 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  якщо
суд визнає поважною причину  пропуску  строку  позовної  давності,
порушене  право  підлягає  захистові.  Тобто,  вирішення  спору за
позовом,  поданим поза межами строку позовної давності, передбачає
обов'язок суду оцінити причини пропуску строку.
 
Суд, відхиляючи   наведені   позивачем  підстави  для  відновлення
пропущеного строку позовної давності,  не обґрунтував своєї оцінки
поважності пропуску строку позовної давності.
 
При цьому  позивач  посилався  на розпорядження Кабінету Міністрів
України  від  18.10.2000 ( 406-2000-р ) (406-2000-р)
         із змінами  від 02.02.2001
( 32-2001-р ) (32-2001-р)
         про проведення конкурсу з продажу пакету акцій у ВАТ
"YYY",  яким зобов'язано позивача у  випадку  проведення  конкурсу
укласти  договір з переможцем конкурсу про реструктуризацію боргу,
вилучення  службою  безпеки  України  при   перевірці   діяльності
підприємства  позивача  ряду  документів,  у  тому  числі  і  акти
купівлі-продажу електроенергії,  поставленої позивачем відповідачу
у червні, липні 2000 року.
 
Зазначеним обставинам   судом   апеляційної  інстанції  не  надано
належної правової оцінки, а згідно імперативних вимог ст.111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
господарського  суду  чи  відхилені  ним,  вирішувати  питання про
перевагу  одних  доказів  над  іншими,  збирати  нові  доказі   чи
додатково перевіряти докази.
 
З огляду  на  наведене  касаційна  інстанція  дійшла  висновку про
неповне   встановлення   обставин   справи   та   обумовлену   цим
неможливість  надання  належної  юридичної  оцінки всім обставинам
справи,  в зв'язку з чим  справа  підлягає  направленню  на  новий
розгляд  для  достовірного  з'ясування  інших обставин,  які мають
істотне значення для правильного  вирішення  даного  спору  та  їх
подальшого  врахування  в  сукупності  з  фактичними  обставинами,
встановленими судом першої та апеляційної інстанції.
 
Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9  -  111-12  Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу Державного підприємства "XXX" задовольнити.
 
Рішення господарського суду Миколаївської області  від 10.02.2004,
постанову   Одеського    апеляційного   господарського  суду   від
16.03.2004 у справі № 12/5 скасувати.
 
Справу передати  до  господарського  суду Миколаївської області на
новий розгляд.
 
Головуючий М. Остапенко
Судді      Є. Борденюк
           В. Харченко