ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 24.06.2004                                        Справа N 3/257
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                   Головуючого Першикова Є.В.,
             Суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
 
розглянувши касаційну   скаргу   Державного  комітету  зв'язку  та
інформатизації України та ВАТ "XXX"
 
на постанову від 02.12.03 p.
Київського апеляційного господарського суду
 
У справі №3/257
господарського суду м.Києва
 
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "YYY"
 
до Державного комітету зв'язку та інформатизації України
 
3-тя особа на боці позивача H-ська міська рада
 
3-тя особа на боці відповідача ВАТ "XXX"
 
про   визнання недійсними наказів
 
                 за участю представників сторін:
 
позивача:    не з'явились
 
відповідача: А.А.А. (дов. № 4132/10-01-07 від 09.06.04 p.)
 
ВАТ "XXX"    Б.Б.Б.  (дов.  № 21  від  24.03.04 p.)  В.В.В.  (дов.
             № 341 від 30.09.04 p.)
 
За згодою   сторін   відповідно  до  ч.2  ст.85  та  ч.1  ст.111-5
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у
судовому  засіданні  від  24.06.04  були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
 
28.03.03. товариство   з   обмеженою   відповідальністю  Виробнича
компанія "YYY" (далі - ТОВ  ВК  "YYY")  звернулося  з  позовом  до
Державного  комітету  зв'язку  та  інформатизації  України (далі -
"Держкомзв'язку   України")   про   визнання   недійсним   наказів
Держкомзв'язку України від XX.XX.02 №X9 та від XX.XX.02 №X1.
 
Ухвалою господарського суду м.  Києва від 08.07.03 у справі №3/257
на підставі клопотань сторін залучено до участі  у  справі  третіх
осіб без самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача -
H-ську міську раду АР Крим  (далі  -  "H-ська  міська  рада"),  на
стороні відповідача - відкрите акціонерне товариство "XXX" (далі -
"ВАТ "XXX").
 
10.10.03 під час розгляду  справи  господарським  судом  м.  Києва
H-ська  Рада  звернулася  з  позовом до Держкомзв'язку України про
визнання недійсним наказу від 31.05.02 №109 в частині  передачі  у
власність ВАТ "XXX" нежилих приміщень, розташованих за адресою: АР
Крим,  м.  Н-ськ,  вул. Ч-ська, 88; вул. Я-ськa, 99; Л-ськa, 33 та
виключення  їх  з  переліку  нерухомого  майна,  що  передається у
власність  ВАТ  "XXX",  затвердженого   наказом   Державкомзв'язку
України від XX.XX.02 №X1.
 
В обгрунтування   заявлених  позовних  вимог  H-ська  міська  рада
посилається на те,  що,  спірні рішення прийняті  після  прийняття
рішення  сесії  H-ської  міської  ради  №  380  від  12.12.01 "Про
затвердження Реєстру об'єктів комунальної власності м. Н-ськa".
 
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.10.03 у справі №3/257
ТОВ   ВК  "YYY"  відмовлено.  Позов  третьої  особи,  яка  заявляє
самостійні вимоги  на  предмет  спору,  H-ської  міської  ради,  -
задоволено повністю.
 
Постановою Київського   апеляційного   господарського   суду   від
02.12.03 у справі № 3/257 рішення  господарського  суду  м.  Києва
області  від  20.10.03  у  справі  №  3/257  залишено без змін,  а
апеляційні  скарги  Держкомзв'язку  України  і  ВАТ  "XXX"  -  без
задоволення.
 
Держкомзв'язку України  та  ВАТ "XXX",  не погоджуючись з рішенням
місцевого   суду    та    постановою    Київського    апеляційного
господарського  суду,  подали  касаційні  скарги,  в  яких просять
скасувати рішення господарського суду м.  Києва  від  02.12.03  та
постанову  Київського  апеляційного господарського суду у справі №
3/257 та прийняти нове рішення у справі,  яким  відмовити  H-ській
міській раді у задоволенні позовних вимог.
 
На думку   касаторів,   рішення   та  постанова  у  справі  №3/257
підлягають скасуванню через неправильне застосування господарським
судом  м.  Києва та Київським апеляційним господарським судом норм
матеріального та процесуального права України.
 
Судова колегія,  перевіривши матеріали справи (фактичні обставини)
на предмет правильності їх юридичної оцінки апеляційною інстанцією
та  заслухавши  пояснення  присутніх  у  засіданні   представників
сторін, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому
задоволенню з наступних підстав.
 
У відповідності з чинним  законодавством  України  юридична  особа
створюється на підставі рішення власника. Щодо публічної юридичної
особи,  то  вона  створюється  на   підставі   розпорядчого   акту
відповідного    державного    органу    або    органу    місцевого
самоврядування.  Зазначені органи, відповідно, створюють установчі
документи   та  в  порядку,  передбаченому  Законом  України  "Про
передачу   об'єктів  права  державної  та  комунальної  власності"
( 147/98-ВР ) (147/98-ВР)
             передають  створеній  юридичній  особі  майно  у
власність.
 
З метою  здійснення  функцій державного управління у сфері зв'язку
Указом  Президента  України  від  25.07.97  ( 708/97  ) (708/97)
          на  базі
Міністерства  зв'язку України,  утворено Держкомзв'язку України та
зобов'язано   КМ   України   вирішити   питання,   пов'язані    із
забезпеченням його функціонування.
 
Засновниками відкритих   акціонерних   товариств,  що  створюються
відповідно   до  Указу Президента "Про корпоратизацію підприємств"
( 210/93 ) (210/93)
         на базі загальнодержавної власності,  з боку держави  є
органи,  уповноважені  управляти  цим  майном:  центральні  органи
державної виконавчої влади,  інші  підвідомчі  Кабінету  Міністрів
України органи та обласні державні адміністрації.
 
Згідно ст. 3 Закону України "Про передачу об'єктів права державної
та комунальної власності" ( 147/98-ВР ) (147/98-ВР)
        ,  ініціатива щодо передачі
об'єктів права державної та комунальної  власності  може  виходити
відповідно від органів,  уповноважених управляти державним майном,
місцевих органів виконавчої влади,  відповідних органів  місцевого
самоврядування.
 
Відповідно до  постанови  ВР  Крим  від 29.06.92 №110-1,  державне
майно Криму розмежовано на державну (Республіки Крим) власність  і
власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальну).
 
Даною постановою   до   державної   власності   (Республіки  Крим)
власності  віднесено  майно  підприємств,  організацій,   установ,
зазначених у додатку N 1.  Підприємства, організації, установи, не
включені в додаток N 1,  розташовані на  території  місцевої  Ради
народних депутатів, віднесено до комунальної власності за винятком
підприємств,  організацій,  установ,  зазначених у додатку № 2  до
Постанови, щодо власності яких існують розбіжності між місцевими і
республіканськими органами управління.
 
H-ський міський виробничо-технічний вузол електрозв'язку, згідно з
додатком  №  X  до  Постанови,  віднесено до підприємств щодо яких
існують розбіжності між  міськими  та  республіканськими  органами
управління  і  відносно  яких  не  прийнято  рішення  відповідними
комісіями,  утвореними  Фондом  держмайна  Криму  та   виконкомами
місцевих рад народних депутатів.
 
При цьому, п. 9 Постанови визнано такими, що втратили чинність всі
раніше прийняті постанови щодо розмежування майна Республіки  Крим
за рівнями власності.
 
Постановою КМ  України  від 05.05.95 № 316 "Про управління майном,
що є у загальнодержавній  власності  і  розташоване  на  території
Автономної  Республіки  Крим"  ( 316-95-п  ) (316-95-п)
          затверджено перелік
розташованих та території Автономної Республіки Крим  підприємств,
установ і організацій,  заснованих на загальнодержавній власності,
що належать до сфери управління міністерств та  інших  підвідомчих
Кабінетові  Міністрів  України органів державної виконавчої влади.
До даного переліку віднесено Кримське республіканське підприємство
електрозв'язку   "ZZZ",   управління   яким  знаходиться  в  сфері
управління Мінзв'язку,  та на  балансі  якого  знаходилося  майно,
передане ВАТ "XXX" на підставі спірних наказів.
 
Розпорядженням КМ України від 09.09.99 № 948-р до сфери управління
Держкомзв'язку України серед інших  передане  Українське  державне
підприємство електрозв'язку "XXX" ( 948-99-р ) (948-99-р)
        .
 
XX.XX.99 Держкомзв'язку  України  видано наказ № X5 "Про створення
ВАТ "XXX" та затвердження його статуту",  згідно якого  ВАТ  "XXX"
створено    на    базі    Українського   державного   підприємства
електрозв'язку   "XXX".   На   виконання   якого   в    подальшому
Держкомзв'язку  України  видано  спірні накази,  якими затверджено
перелік нерухомого майна по Кримській дирекції,  що передається  у
власність ВАТ "XXX".
 
Таким чином, посилання суду як першої, так і апеляційної інстанцій
на  рішення  H-ської  міської  ради  від  12.12.01  №№380 та 385 є
безпідставним,  оскільки  останні  були  прийняті  без  врахування
чинного законодавства України та правового статусу майна щодо яких
були прийняті вищезазначені рішення H-ської міської ради в частині
нежилих приміщень,  розташованих за адресою:  АР Крим,  м.  Н-ськ,
вул. Ч-ська, 88; вул. Я-ськa, 99; вул. Л-ськa, 33.
 
Згідно із  статтею  111-7  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення,  касаційна інстанція на підставі  встановлених  фактичних
обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права.
 
Враховуючи, що касаційна інстанція не має права встановлювати  або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним збирати нові докази
або  додатково перевіряти докази та враховуючи,  що судами не було
встановлено  правовий  статус  відповідача  на  момент   прийняття
спірних  наказів  та  правовий режим майна,  яке було передано ВАТ
"XXX" на підставі  спірних  наказів,  колегія  суддів  вважає,  що
господарським   судом   міста   Києва   та  Київським  апеляційним
господарським судом неповно з'ясовані фактичні  обставини  справи,
що мають значення для правильного вирішення спору.
 
За таких  обставин  колегія  суддів  вважає,  що рішення місцевого
господарського суду і постанова апеляційного  господарського  суду
прийняті з порушенням норм як матеріального,  так і процесуального
права  України,  а  тому  підлягають  скасуванню,   а   справа   -
направленню на новий розгляд.
 
При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати
наведене,  повно  і  всебічно  з'ясувати  обставини  справи,  суть
позовних вимог і заперечень,  їх обгрунтованість; зібраним доказам
дати правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
 
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
 
                           ПОСТАНОВИЛА
 
Касаційну скаргу Державного  комітету  зв'язку  та  інформатизації
України задовольнити частково.
 
Рішення господарського  суду м.Києва від 20.10.03 p.  та постанову
Київського апеляційного господарського  суду  від  02.12.03  p.  у
справі №3/257 скасувати,  справу №3/257 направити на новий розгляд
до господарського суду м.Києва.
 
Головуючий Є. Першиков
Судді :    Г.Савенко
           І.Ходаківська