ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.06.2004 Справа N 17/324
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства "XXX" відособлений підрозділ "YYY" на
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
24.02.2004 року у справі №17/324 за позовом Державного
підприємства "XXX" відособлений підрозділ "YYY" до Товариства з
обмеженою відповідальністю "ZZZ"
про стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2003 року Державне відкрите акціонерне підприємство "YYY"
Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії "XXX"
звернулося до господарського суду Донецької області з позовною
заявою до відповідача про стягнення заборгованості у сумі
16 760,10 грн. за надані послуги з перевезення вантажів у період
квітень-жовтень 2001 року.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.10.2003 року
замінено позивача його правонаступником-Державним підприємством
"XXX" на підставі ст.25 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.2003 року
у позові відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.
2004 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без
змін.
Доповідач Вовк І.В.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено норми
матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним
рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов
задовольнити.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи
і прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між Державним відкритим
акціонерним підприємством "YYY" Дочірнього підприємства Державної
холдінгової компанії "XXX", правонаступником якого є Державне
підприємство "XXX", та відповідачем укладено договір №23 від
19.03.2001 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом.
П. 5.2 зазначеного договору встановлено строк оплати вартості
перевезень щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення
заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за
зазначеним договором з оплати.
Вирішуючи спір, суд дійшов правильного висновку про те , що між
сторонами було укладено за своєю правовою природою договір
перевезення.
Відповідно до ч.4 ст. 72 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
до позовів, що
випливають з перевозки вантажів, пасажирів і багажу,
застосовуються скорочені строки давності, зазначені в статті 366
цього Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
.
За вимогами ч.2 ст.366 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
для пред'явлення
перевізником до відправників, одержувачів або до пасажирів
позовів, що випливають з перевозки, встановлюється шестимісячний
строк.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до суду з
позовом поза межами строку позовної давності визначеного
зазначеними нормами закону, і поважні причини для відновлення
цього строку відсутні.
Отже, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний
господарський суд, прийшов до правильного висновку про наявність
правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог у
зв'язку з пропуском строку позовної давності, що відповідає
вимогам ст.80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийнята у справі постанова апеляційного суду
відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід
залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства "XXX" відособлений
підрозділ "YYY" залишити без задоволення, а постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 24.02.2004 року - без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук