ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2004 Справа N 15/3838
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого – судді
суддів :
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні м. Черкаси
касаційну скаргу
на ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 30.03.2004
у справі № 15/3838
господарського суду Черкаської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Ч”
до Державної податкової інспекції у
м. Черкаси
про визнання частково недійсним
рішення,
за участю представників сторін від:
позивача
відповідача
Згідно розпорядження Заступника Голови Вищого господарського
суду України О-го А.Й. від 22.06.2004 здійснено заміну складу
суду.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.02.2004
позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-
рішення ДПІ у м. Черкаси від 05.06.2003 № 0000602620/0 в частині
донарахування ВАТ “Ч” податку на додану вартість 15 234, 00
грн..
Оскаржуючи судове рішення, ДПІ у м. Черкаси звернулась до
апеляційного господарського суду, проте ухвалою Київського
апеляційного господарського суду від 30.03.2004, апеляційну
скаргу повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з судовою ухвалою, ДПІ у м. Черкаси звернулась
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в
якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 30.03.2004, а справу скерувати до
апеляційної інстанції для розгляду по суті.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ДПІ у м. Черкаси посилається на
неправильне застосування норм процесуального права, а саме:
ст. 51, п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
з мотивів які викладені у касаційній скарзі.
Заслухавши представників сторін, проаналізувавши правильність
застосування апеляційним господарським судом норм процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України,
В С Т А НО В И Л А :
Виходячи з того, що судове рішення було прийнято місцевим
господарським судом 11.02.2004, підписано 01.03.2004, а
апеляційна скарга прийнята місцевим господарським судом лише
15.03.2004 (про що свідчить відмітка суду на першому аркуші
апеляційної скарги), колегія суддів апеляційної інстанції дійшла
висновку, що податковою інспекцією було порушено десятиденний
строк, передбачений ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Оскільки клопотання про відновлення
пропущеного процесуального строку заявлено не було, апеляційний
господарський суд, ухвалою від 30.03.2004 повернув апеляційну
скаргу без розгляду на підставі п. 4 ст. 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення господарського суду набирає
законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено
лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає
законної сили після закінчення десятиденного строку з дня
підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього
Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Частиною 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що апеляційна скарга подається, а
апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня
прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у
судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну
частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого
відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 51 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, перебіг процесуального строку, обчислюваного
роками, місяцями або днями, починається наступного дня після
календарної дати або настання події, якими визначено його
початок.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не може
погодитись з висновками господарського суду апеляційної
інстанції, оскільки опис вкладення в рекомендований лист, а
також конверт рекомендованого поштового відправлення свідчить
про те, що податкова інспекція подала скаргу саме 11.03.2004, а
не 15.03.2004, як це зазначено в оскаржуваній ухвалі. Отже,
подавши апеляційну скаргу 11.03.2004, ДПІ у м. Черкаси вчасно
оскаржила судове рішення, у зв’язку з чим у господарського суду
апеляційної інстанції були відсутні підстави для повернення
апеляційної скарги без розгляду на підставі п. 4 ст. 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин, ухвала Київського апеляційного господарського
суду від 30.03.2004 підлягає скасуванню, а справа – передачі до
апеляційного господарського суду для розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-
10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (
1798-12 ), Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси
від 06.04.2004 № 4081/10-018 задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
30.03.2004 скасувати, а справу № 15/3838 передати до Київського
апеляційного господарського суду для розгляду по суті.