ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2004 Справа N 13/701
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач
у справі),
Ткаченко Н.Г.,
Яценко О.В.
розглянувши матеріали ЗАТ “Приват-онлайн”, м. Дніпропетровськ
касаційної скарги
на постанову від 25.02.2004р. Запорізького
апеляційного господарського суду
у справі № 13/701 господарського суду Запорізької
області
за позовом ЗАТ “Приват-онлайн”, м. Дніпропетровськ
до ПП “Юлас”, м. Запоріжжя
про стягнення заборгованості за договором комісії № 500/39
від 25.05.2001р. у сумі 3 900 грн.
за участю представників сторін:
від позивача – Забава С.В., довір. від 05.06.2003 р. № 239;
від відповідача – Васильченко В.С., комерційний директор
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ “Приват-онлайн” звернулося до господарського суду
Запорізької області з позовом до ПП “Юлас” про стягнення
заборгованості у сумі 3 900 грн. за договором комісії № 500/39
від 25.05.2001р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
02.10.2003р. у справі № 13/701 (суддя Серкиз В.Г.) позов
задоволено: стягнено з ПП “Юлас на користь ЗАТ “Приват-онлайн”
3 900,00 грн. заборгованості.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
25.02.2004р. (судді: Радченко О.П. - головуючий, Юхименко О.В.,
Яценко О.М.) апеляційну скаргу ПП “Юлас” задоволено, прийняте у
справі рішення скасовано, у задоволені позовних вимог ЗАТ
“Приват-онлайн” відмовлено.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ЗАТ “Приват-онлайн”
звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить скасувати оскаржуваний судовий акт та
залишити в силі прийняте рішення.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм
процесуального права: ст.ст. 33, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
не застосуванням норм матеріального права, а саме ст.ст. 161,
162 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, згідно
укладеного між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, що діяв на підставі
доручення та довіреності від імені ЗАТ “Приват-онлайн”, та ПП
“Юлас” договору комісії № 500/39 від 25.05.2001р., останній
зобов’язався здійснювати в інтересах комітента від свого імені
продаж віртуального електронного товару – цифрових кодів
предоплаченого часу мобільного зв’язку.
Вимоги позовної заяви полягають у стягненні заборгованості за
реалізований електронний товар. Відповідачем заперечується факт
реалізації електронного товару на загальну суму 6 797,00 грн.,
оскільки, за його твердженням, реалізовано товару лише на суму
2 897,00 грн., яка була ним перерахована позивачу.
З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції,
посилаючись на положення ч. 2 ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
якў передбачають, що ніякі докази не мають для господарського
суду заздалегідь встановленої сили, було відхилено наданий
позивачем експертний висновок, виданий Процесінговим центром ЗАТ
КБ “ПриватБанк”, як доказ розміру заборгованості за договором
комісії.
Даний доказ було покладено судом першої інстанції в основу
прийнятого у справі рішення про стягнення заборгованості з
відповідача.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у разі розходження
по сумі на яку було здійснено продаж електронного товару
належним доказом є Z-звіт.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до імперативних норм
ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над
іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, судом касаційної інстанції не може бути спростований
висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність факту
реалізації відповідачем товару на загальну суму 6 797,00 грн.
При цьому, суд касаційної інстанції позбавлений права збирати
нові докази, а також надавати перевагу одним доказам над іншими.
Однак, вказуючи на порушення судом положень ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та неповноту дослідження матеріалів справи, позивач
в касаційній скарзі посилається на неправильну оцінку наявних у
справі доказів, внаслідок чого судом зроблений помилковий
висновок.
Так, зокрема, позивач зазначає, що експертний висновок є єдиним
доказом (не враховуючи звіт комісіонера) того, на яку суму
реалізовано електронного товару.
Тобто, вимоги касаційної скарги полягають у наданні пріоритету
певному доказу та спростуванні висновку суду, що виходить за
межі визначених процесуальним законодавством повноважень суду
касаційної інстанції.
Доводи касаційної скарги щодо ненадання юридичної оцінки доказам
наданим позивачем, а саме звітам комісіонера, є
необґрунтованими, оскільки в постанові судом апеляційної
інстанції зазначено, що сторони за договором не виконували
встановленого порядку представлення звіту комісіонера, а також
судом вказано, що представлено не всі звіти, а ті, що є в
наявності, не оформлені належним чином.
З урахуванням того, що переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для
скасування постанови суду апеляційної інстанції та відповідно
для задоволення касаційної скарги позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ЗАТ “Приват-онлайн” на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 25.02.2004р. у
справі № 13/701 залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
25.02.2004р. у справі № 13/701 залишити без змін.