ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2004 Справа N 24/24-б
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Ткаченко Н.Г.
Яценко О.В.
розглянувши матеріали касаційних скарг:
1. ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан-Пауер", м. Київ
2. Державного комітету України з державного матеріального
резерву
на постанову від 26.01.2004 р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 24/24-б господарського суду міста Києва
за заявою ТОВ "Спільне підприємство "Правекс-Брок", м. Київ
до Колективного підприємства "Завод "Вулкан", м. Київ
про банкрутство
арбітражний керуючий - Мальцев Д.О.
за участю представників сторін:
від Державного комітету України з державного матеріального
резерву - Потомська І.О., довір. від 07.11.2003 р. N 8031;
від ТОВ СП "Правекс-Брок" - Лінкевич О.М., довір. від
13.01.2004 р. 8;
від ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан-Пауер" -
Гогітідзе В.Ф., довір. від 22.06.2004 р. N 22/824;
від боржника - Тихонюк М.В., довір. від 20.01.2004 р. б/н,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2002 р. за
заявою ТОВ СП "Правекс-Брок" порушено провадження у справі
N 24/24-б про банкрутство Колективного підприємства "Завод
"Вулкан".
Ухвалою господарського суду міста Києва винесеною за
результатами попереднього засідання від 17.06.2003 р. (суддя
Дудун О.Л.) визнано вимоги ряду кредиторів та відмовлено у визнані
кредиторам боржника: АЕК "Київенерго", ЗАТ "Енергогенеруюча
компанія "Укр-Кан-Пауер", ВАТ "АТ "Київводоканал", Державному
комітету України з державного матеріального резерву тощо. Крім
того, зобов'язано розпорядника майна внести зміни до реєстру вимог
кредиторів банкрута та призначено дату проведення перших загальних
зборів кредиторів та дату підсумкового засідання суду в процедурі
розпорядження майном.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
26.01.2004 р. у справі N 24/24-б (судді: Коваленко В.М. -
головуючий, Вербицька О.В., Муравйов О.В.) апеляційні скарги ЗАТ
"Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан-Пауер", ВАТ "АТ "Київводоканал"
в особі Розрахункового департаменту, Державного комітету України з
державного матеріального резерву та АКБ "Брокбізнесбанк" залишено
без задоволення та ухвалу попереднього засідання господарського
суду міста Києва від 17.06.2003 р. залишено без змін, а справу
повернуто для розгляду до суду першої інстанції.
Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної
інстанції, ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан-Пауер" та
Державний комітет України з державного матеріального резерву
звернулися з касаційними скаргами до Вищого господарського суду
України.
Вимоги касаційної скарги ЗАТ "Енергогенеруюча компанія
"Укр-Кан-Пауер" полягають у скасуванні оскаржуваного судового
рішення та визнанні його кредитором боржника.
В свої касаційні скарзі Державний комітет України з
державного матеріального резерву просить суд скасувати постанову
апеляційного господарського суду та передати справу для розгляду
по суті до суду першої інстанції.
Касаційні скарги мотивовані порушенням норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково,
виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон) про попереднє засідання суду
повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі
про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону.
Відхиляючи доводи апеляційних скарг, суд апеляційної
інстанції дійшов висновку щодо належного повідомлення місцевим
судом сторін та інших учасників провадження у даній справі про
дату попереднього засідання суду на підставі того, що на момент
опублікування оголошення про порушення даної справи кредитори
знали про винесення ухвали підготовчого засідання суду, якою
попереднє засідання суду було призначено на 17.06.2003 р., та мали
право відповідно до ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ознайомитись з
матеріалами справи та отримати відповідні відомості, в т.ч. і про
дату попереднього засідання суду.
Однак, з таким висновком суду апеляційної інстанції
погодитись не можна, оскільки він не відповідає встановленому
процесуальним законодавством порядку повідомлення представників
сторін та інших учасників справи про час та місце засідання суду.
Відповідно до ст. 104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм
процесуального права є безумовною підставою для скасування рішення
місцевого, якщо справу розглянуто господарським судом за
відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином
про місце засідання суду.
Враховуючи те, що судом першої інстанції не було попереджено
всіх учасників справи про банкрутство пор засідання суду, чим
порушено порядок розгляду грошових вимог кредиторів у попередньому
засіданні суду, та з огляду на те, що з апеляційними скаргами
звернулися лише ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан-Пауер" та
Державний комітет України з державного матеріального резерву,
винесена ухвала попереднього засідання суду в частині розгляду
грошових вимог Державного комітету України з державного
матеріального резерву та ЗАТ "Енергогенеруюча компанія
"Укр-Кан-Пауер" не може бути залишена без змін та підлягає
обов'язковому скасуванню.
Разом з тим, відповідно до ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність і
обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному
обсязі, наділений повноваженнями щодо повторного розгляду справи
та прийняття нового рішення у справі (ст. 103 ГПК України).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, Державним
комітетом України з державного матеріального резерву пропущений
строк позовної давності на звернення для захисту свого порушеного
права, що не заперечує даний кредитор.
Таким чином, звернення Державного комітету України з
державного матеріального резерву з грошовими вимогами до
боржника - Колективного підприємства "Завод "Вулкан" відбулось
після закінчення строку позовної давності.
Колегія суддів вказує на те, що відповідно до статті
14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсні кредитори за вимогами, які виникли
до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом
тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому
органі оголошення про порушення провадження у справі про
банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові
заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують.
При цьому факт заборгованості кредиторів має бути
підтверджений відповідними документами.
Державний комітет України з державного матеріального резерву
не звернувся до суду з позовом про захист свого права та не
поновив строк позовної давності в позовному проваджені (стаття 80
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
), тим самим позбавив себе права
заявити свої грошові вимоги у справі про банкрутство боржника,
оскільки строк позовної давності у справі про банкрутство не
відновлюється.
Колегія суддів зазначає, що в силу положень Закону у справі
про банкрутство спір не вирішується по суті, а тільки
встановлюються грошові вимоги кредиторів та лише дійсні вимоги, що
відповідають чинному законодавству, визнаються судом і включаються
до реєстру вимог кредиторів.
За таких обставин справи, колегія судів дійшла висновку, що
відхилення грошових вимог Державного комітету України з державного
матеріального резерву до боржника з підстав збігу строку позовної
давності є правовірним.
Також, грошові вимоги ЗАТ "Енергогенеруюча компанія
"Укр-Кан-Пауер" до боржника обґрунтовано відхилені судом з огляду
на таке.
В силу імперативних положень ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному
порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права та під час
касаційного провадження не має право встановлювати обставини, що
не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над
іншими.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, боржник не є
власником житлового будинку N 13 по вул. Верховної Ради у м. Києві
у зв'язку з тим, що договір N 57 від 18.08.1993 р. купівлі-продажу
вказаного будинку, укладений Фондом державного майна України та
Колективним підприємством "Завод "Вулкан", визнаний рішенням
Вищого арбітражного суду України недійсним та відповідно до ст. 59
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
вважається недійсним з моменту
його укладення.
Відповідно до Правил користування тепловою енергією,
затверджених наказом Міністерства енергетики України та Державним
комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України
N 307/262 ( z0825-99 ) (z0825-99)
від 28.10.1999 р., користування тепловою
енергією допускається лише на підставі договору. Договори на
постачання теплової енергії укладаються між енергопостачальником
та споживачами теплової енергії, якими згідно розділу 3 цих Правил
є суб'єкти підприємницької діяльності, виконавці комунальних
послуг та фізичні особи, що мають приватні будинки та споживають
теплову енергію на підставі укладеного договору.
Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов вірного
висновку про відсутність правових підстав для виникнення
зобов'язань боржника перед даним кредитором.
Враховуючи все вищезазначене в сукупності, колегія суддів
вважає, що оскаржувана постанова підлягає відповідній зміні в
частині розгляду грошових вимог Державного комітету України з
державного матеріального резерву та ЗАТ "Енергогенеруюча компанія
"Укр-Кан-Пауер".
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 71, 80 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 14, 15 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст.ст. 4-1, 101, 103, 104, 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційні скарги Державного комітету України з державного
матеріального резерву та ЗАТ "Енергогенеруюча компанія
"Укр-Кан-Пауер" на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 26.01.2004 р. у справі N 24/24-б
задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.01.2004 р. у справі N 24/24-б в частині розгляду грошових вимог
Державного комітету України з державного матеріального резерву та
ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан-Пауер" змінити. Викласти
резолютивну частину постанови щодо апеляційних скарг Державного
комітету України з державного матеріального резерву та ЗАТ
"Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан-Пауер" в наступній редакції:
"Апеляційні скарги Державного комітету України з державного
матеріального резерву та ЗАТ "Енергогенеруюча компанія
"Укр-Кан-Пауер" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.06.2003 р. у
справі N 24/24-б в частині розгляду грошових вимог Державного
комітету України з державного матеріального резерву та ЗАТ
"Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан-Пауер" скасувати.
Прийняти нове рішення, яким грошові вимоги Державного
комітету України з державного матеріального резерву до боржника на
суму 12 572 617,85 грн. та грошові вимоги ЗАТ "Енергогенеруюча
компанія "Укр-Кан-Пауер" до боржника на суму 52 173,91 грн.
відхилити.
В решті ухвалу господарського суду міста Києва від
17.06.2003 р. у справі N 24/24-б залишити без змін."